(Untitled)

Apr 21, 2013 05:55

Двері нашого метро не мають ніякої іншої функції, окрім дисциплінарної. Коли люди штовхають їх у шалених потоках повітря, на обличчях на одну мить проступає особливий затятий вираз. Із таким обличчям революції робити. Але ні, все швидко стирається, бо щоразу між людьми, як травинки з асфальту, проростають людські ситуації. Ось, наприклад, сидять ( Read more... )

guilty pleasure, життя, нотатки

Leave a comment

Comments 9

метро shajtanenko April 21 2013, 04:16:17 UTC
Єдине свідчення що ветерани ВВ2 досі живі- незломність пенсіонерів на штурмі київського громадського транспорту: 70 років опісля, а вони і далі без зброї, строїв і проводу щодня ставлять чоло численішому та молодшомому супернику.
Хоча з іншого боку сведенборґіанська есхатологія залишає варіант що це душі загиблих на дніпроських плацдармах відпрацьовують особисте пекло. В такому випадку мати нам паради з ветеранами ще наступні 300 років.

Reply

pani_grunia April 21 2013, 04:49:23 UTC
чорт, це дуже страшно звучить. форсуванна Дніпра привидами.

Reply

Re: метро irengloria April 21 2013, 09:51:47 UTC
Гм, ну, тоді душам загиблим судилось реінкарнуватись в протилежній статі. Найбільш бойові якраз бабульки - вони і першими в двері пролізуть, і нахамлять молодшим. Хоча останнім часом складається враження, що цей тип поступово відходить в минуле.

Reply

Re: метро shajtanenko April 21 2013, 10:25:22 UTC
Сведенборґ - це трохи інакше ніж реінкарнація.
Наприклад жив собі сержант совєцької армії Петренко, ґвалтівник, кат і держиморда. Форсує Дніпро у ’43, поранення, виборсується, списаний в тил; але радості нема, бо життя робиться тільки гірше і важче з дня на день, і так аж до нашого часу. А смерті все нема, бо помер він у ’43 від поранення - а все решта, це вже почалося його особисте пекло; Божествений замисел - економний, і його пекло користується риштуванням інших світів; тому ми перетинаємось із ним саму дещицю: бачимо тільки периферійним зором і ніколи не запам’ятаємо обличчя ані статі. Ось це вже буде Сведенборґ, De Caelo et Ejus Mirabilibus et de inferno.

Reply


pirhospr April 21 2013, 06:25:40 UTC
дякую, мені не вистачало цього поста.
бо якось останнім часом зовсім утратив відчуття людського в цьому прекрасному колись місті зі, сподіваюся, тимчасовим
невихованим, безкультурним і злим обличчям

Reply

pani_grunia April 21 2013, 06:36:10 UTC
Це свого роду терапія - сприймати місто як пригоду, інакше жити нестерпно.

Reply

pirhospr April 21 2013, 06:45:53 UTC
так-так
як каже моя дружина, виходячи з дому:
"прощавай, Шире, здрастуй, Мордоре"

Reply


(The comment has been removed)

pani_grunia April 21 2013, 22:54:14 UTC

... )

Reply


anonymous May 29 2013, 13:13:07 UTC
красивiше для мене звучить : складати кубiка рубiка .. але так напевно нiхто не каже

Reply


Leave a comment

Up