Ти видихаєш дим у амбразури осінніх вікон,
Натомість, дощ розстрілює крізь доти хмар
Залишки тепла серед воїнства трави на бляклій землі.
Твоя єдина зброя - це викинуті у повітря недопалки,
Що ще приховують залишки сонця у своїх палаючих серцях.
Але їх замало, щоб повернути літо, про яке ти так мрієш.
Так починається твій двобій з листопадом.
Зазвичай,
(
Read more... )
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment