Я це називаю "живий контакт між людьми лікує дуже багато". І справа не в самих страхах, а чомусь так виходить, що коли люди спілкуються про речі, які їх хвилюють, якщо вони це роблять без обвинувачень, то стає чистіше на душі.
Тільки моя думка - треба розказувати тільки до тієї межі, яку партнер здатен винести, тобто поступово. Як і всюди в житті - поступово.
Ну і, звісно потрібна сміливість сказати першому чи відповісти.
Свої страхи я обговорювала з кожним членом родини, коли ходила вагітною. Але ефект дуже сильний, ми стали більше довіряти один одному. Звісно, не треба крайнощів (все ж таки є речі(страхи), які треба вирішувати самостіно). Говорити значно краще, ніж мовчати. Тим більше, коли це чоловік і жінка. А як інакше порозумітися? Ніяк. Тільки говорити.
Згодна на всі 100! В мене от страх був дивний: боялась, що чоловік помре раніше за мене. І не зрозуміло, звідки цей страх взявся, але я серйозно про це переживала... Зізналась чоловікові, ми проговорили це - і дійсно страх пішов.
+ Говорити про свої страхи з чоловіком / дружиною - це прояв близькості і довіри просто колосальний
суперечливе твердження про те чи варто говорити про свої страхи і чи від цього зросте любов. але навіть не тільки це, а те, що ті страхи від тебе підуть, якщо ти ними поділишся...
Я не думаю, що всі страхи пройдуть як тільки ви про них розкажите - деякі страхи настільки міцно впиваються в нас і нашу свідомість, що їх треба додатково пропрацьовувати.
Але я впевнена, що ділитись і говорити про страхи необхідно. Якщо не можете говорити про це з чоловіком - тоді варто знайти людину, з якою ви зможете їх пропрацювати (консультант, духовний наставник, душепопечитель чи священник)
А я, мабуть, якась не така. І озвучувала людям, і обговорювала детально з чоловіком, і працювала, скільки було сили, а страх кататися на ковзанах так нікуди і не зник.. :-)
Comments 18
Тільки моя думка - треба розказувати тільки до тієї межі, яку партнер здатен винести, тобто поступово. Як і всюди в житті - поступово.
Ну і, звісно потрібна сміливість сказати першому чи відповісти.
Reply
Reply
В мене от страх був дивний: боялась, що чоловік помре раніше за мене. І не зрозуміло, звідки цей страх взявся, але я серйозно про це переживала... Зізналась чоловікові, ми проговорили це - і дійсно страх пішов.
+ Говорити про свої страхи з чоловіком / дружиною - це прояв близькості і довіри просто колосальний
Reply
Reply
Про це варто говорити в першу чергу, щоб зрозуміти, де криються корені цього страху, бо рано чи пізно він неодмінно дасть про себе знати в стосунках.
Reply
у мене страхів малувато, але я парочку спробую роздути, щоб було про що поговорити :)))
Reply
Reply
Reply
Але я впевнена, що ділитись і говорити про страхи необхідно. Якщо не можете говорити про це з чоловіком - тоді варто знайти людину, з якою ви зможете їх пропрацювати (консультант, духовний наставник, душепопечитель чи священник)
Reply
а деякі треба пропрацьовувати
Reply
Reply
Якщо що - то я приєднаюсь;) - цей свій страх я ще не пропрацювала ;)))
Reply
Leave a comment