На вихідних вирішила зізнатись чоловікові в усіх своїх страхах. На перший погляд - рішення доволі дивне (навіщо йому все це знати?), але в результаті спілкування вийшло дуже навіть чудовим. )
Страх має над нами силу доти, доки ми тишком-нишком носимо його з собою: крадькома тягнемо свій страх звільнення на роботу, ховаємо за пазухою страх скандалу, коли повертаємось додому, закладаємо страх бути неправою у найпотаємніші кармани своєї душі і все це тисне на нас зсередини. Зрештою, ми настільки сповнюємось всіми цими потаємними страхами, так звикаємо до їх ваги, коли тягаємо їх за собою, що забуваємо, що то лише обтяжлива ноша, а не ми самі…
Як тільки страх стає надбанням когось іншого - він відразу ж втрачає свою «страшність».
От я і посадила чоловіка в кав’ярні і видала йому все, чого боюсь чи колись боялась. Ми разом посміялись над цим, над чимось подивувались - і більшість цих безглуздих страхів просто пішла геть!
Є в проговоренні страхів ще одна чудотворна річ: ваша відвертість з партнером дає йому/їй можливість любити вас ще сильніше. Любити по-справжньому людину можна тільки тоді, коли ти знаєш цю людину по-справжньому, не лише завжди усміхнену, мудру і розважливу, але й з безглуздими переживаннями, страхами і невпевненостями. То ж говоріть про ваші стрази з близькими для вас людьми, навіть якщо це - ваш найбільший страх. )
Давайте ділити свої страхи на двох, щоб ще більше любити один одного.
А якщо у вас поки немає з ким поділитись своїми страхами - пишіть їх сюди! Будемо лікувати страхи, показуючи їх світові.