Написала коментар в жж колеги і вирішила його винести в окремий пост, щоби зберігти собі і, можливо, почути думки друзів. Обговорення довкола наступної тези: "
Те, кто что-то умеет или чего-то достигли - они не будут работать бесплатно. Они себе цену знают..."
(
А от мої думки і досвід з цього приводу )
Comments 20
А те, що наш народ чужу працю цінувати не вміє (це про "носом крутять") - 200%.
Reply
Reply
Reply
Reply
Краще все-ж таки буде, якщо ми якось разом виробимо певні базові розцінки. Знаю, що й тим, хто замовляє (матеріал, рекламу, чи тренінг, чи редагування) теж набагато простіше, коли людина знає: ага, ця робота У ВСІХ коштує стільки-то, але РІСУ більш потужний ресурс, тому вони мають право назначати вищу ставку, або мають можливіть давати знижки постійним клієнтам ;) А Оленка - взагалі гарна дівчинка, тож я їй дам трохи більше, ніж платять звичайно, і це буде мені коштувати стільки-то. Або: добре, що Оленка сьогодні така добренька й надала нам знижку у 25 чи 50 відсотків.
Людина має розуміти, що саме вона сплачує - оплату за виконану роботу чи благодійне пожертвування на розвиток служіння.
Або можна не морочитися з поняттям плати і оперувати категоріями благодійних внесків. Тоді вже - хто скільки дав, та й годі. Хто скільки зможе.
Reply
Reply
Согласна полностью. И с тем, что мы ВСЕ знали, на что шли; и с тем, что в каждом случае надо подходить к проблеме индивидуально.
Собственно, так мы и делаем :)
Reply
Leave a comment