(Untitled)

[olcja]

Щойно ми пізнаємо щось і дістаємо його у власність, ми відчуваємо, що воно нас не вдовольняє, і жадібно рвемося до прийдешнього, до незвіданого, бо теперішнє не може нас наситити; не тим, що в ньому немає нічого, здатного нас наситити, а тим, що сам спосіб насититися у нас нездоровий і легковажний.

Мішель Монтень, «Проби», Розділ LIII, «Про один

Comments

[sestra_yuliya]

це підтримує. особливо серед отого дзижчання "криза, криза"