(Untitled)

[oksamytka]

знаєте, я любителька понарікати на різні неприємні обставини в житті. хто зі мною спілкувався в реалі, точно це знає. те не так, се не так. улюблена тема нарікань "от, якби ми жили окремо, все би в нас було чудово-рожево-пухнасто". якісь пів години тому я лежала поруч із засинаючим Любчиком (заснути якому заважали то дзеленчання чиєїсь мобілки, то

Comments

[oksamytka]

знаєш, в нас теж таке буває. часом всі роз"їдуться, і в квартирі тиша, а воно, чудо мале, ніяк не засне )))

[hudozhnytsya]

до речі, я думаю, що в цьому ніхто й не сумнівався. ти - з тої рідкісної породи людей, які й навіть нарікають якось... наче забавляються чи то кокетують) тобто, щоразу, коли ти пишеш чи кажеш шось нібе й сумне, я одразу думаю: яка ж вона щаслива))))
але історія справді прекрасна!
знаєш, сьогодні я так щиро, без задніх думок, дякувала Богові за владу і за їхні мудрі рішення (бо ж спати на годину довше!)
і все ж... Данка-таки права...

[oksamytka]

от-от, це я забавляюся і кокетую )))))

ми свою бонусну годину потратили ще ввечері, перевівши годинники ще в десятій, і вклавшись спати опівночі вже за зимовим часом ))) але таки да - добре, шо влада одумалася і відмінила своє недолуге рішення!

[juliettakom]

Оксано,я живу окремо з чоловіком і пішла мешкати в цей будинок,коли тут ще в кухні такий бардак був)))І так мені було краще,аніж з його родиноюА зараз всі хороші - в гості приходять))
Але,повір,я теж нарікаю,просто нарікання інші)Але ти мене вразила розповіддю своєю і я поставлю постанову "не нарікати,або хоча б вчитись)))".А ще й постараюсь дякувати за те,що є причиною нарікання)

[oksamytka]

ооо, про те, які добрі стають родичі на відстані я знаю не з чуток! :) але, так, я згодна, що в кожній ситуації буде нагода понарікати. як каже мені мій сповідник і духівник: вчися бути щасливою тут і тепер. мені дійсно цього треба вчитися.

[juliettakom]

не тільки тобі,а й мені теж)))

[merezhyvo]

а я завжди так і сприймала твої нарікання - як хвильки над мудрою глибінню))Бог справді з вами. І з нами.
Сама недавно знайшла на Лібрусеку "Маленькі жінки", але так і не знайшла часу прочитати

[oksamytka]

але ти фрази використовуєш!!! мудра глибінь )))) глибінь - це тільки Його дар!
а "Маленькі жінки" - класна історія, я про цей роман колись в Надійки прочитала, то якось думала, що би почитати і згадала про них. таке от дівоцьке читво :)

[uka_didych]

Для мене тут є прикладом моя бабуся. Що б у неї не трапилося, її коронна фраза - "нема злого, аби не вийшло на добре". Я навіть не протиставляю якимось негараздам інші позитиви, а завжди шукаю позитив у конкретній, на перший погляд негативній, ситуації. І знаєш, навіть коли в той момент його не видно, він проявляється згодом. І ще не було інакше - от у чому вся велич Божого Провидіння і Божої Благодаті.

[oksamytka]

в мене і бабуся, і прабабуся любили повторювати цю фразу, а ше: "казав жид: все так не буде" :)
кілька місяців тому читала "Поліанну" і теж хотіла попрактикувати шукати позитив навіть у, на мій погляд, негативних ситуаціях. коли не забуває це робити - вдається, але частіше таки забуваю. розумію, що без практики, постійної практики не вдасться виробити в собі цю звичку, от як у вас.