Повільно, ледве помітно повертаюся назад, ніби-то на кілька років. Ніби-то й не було зі мною нічого, що могло би мене змінити, зробити очікування приторнішим, надію - тихішою, а сон - коротшим але глибшим. Все, що трапилось, зійшло чорнилами з рук, промовилося десятком голосів і пішло. Тобто все, що було до того, що зникало і з'явилося знову - це
(
Read more... )
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment