у  фейсбуці якось не дуже випадає це перепостити, але сюди повішу. як же дивовижно іздрик відчуває і передає те, що зараз.


( Read more... )

Власне, саме після Дубна і почалася для мене справжня подорож. Як я вже писала (два місяці тому, ахахаха), там ми з пригодами запхалися в потяг, а вже о 4:50 вийшли на гостинній станції "Карпати". Сонце ще не зійшло, весь олкогіль ми допили в потязі, а з розваг прямо на станції був тільки товариський дядечко в залі очікування і сімейне кафе, ( Read more... )

Прощалось літо. Тьмянів лист,
І лев лежав під кленом.
В прощанні літа син дививсь
На лева і на мене.

Тремтіли в пуми дві сльози
Останніми сльозами,
Ті дві сльози, ті дві грози
У пуми, як у мами.

Щось біло ткали павучки
На жовтому папері,
І синє літо на гачки
Вже зачиняло двері.

Прощальний промінь заглядав
В муарні очі пуми
Й, ( Read more... )

Click to view

позавчора (20 липня, шоб ви понімали, скільки я це писала :))) повернулася з підорожі і одразу собі твердо пообіцяла зразу почати про неї писати. тім більше, відмазок, що треба перебрати мільйон фотографій, нема - фотоапаріт благополучно здох на третій день. зате я - ні!

Минулого року ми так круто зависли на Артполі, що цьогоріч хотілося ще чогось ( Read more... )

перегортаючи свої і несвої записи подумала, що досі найдосконалішим, найкомфортнішим і найпрозорішим у мене був 2008 рік. період ідей, маленьких-великих радостей, сподівань і постійного смакування життя. тепер іноді здається, що я все відбула вже того року, надто, надто всього багато було. і головне - головне! - тоді мені все було зрозуміло.

Вчора нарешті побачила-почула Паленка, ще одна прекрасна пісня, щоб не загубити:

Click to view

і от я сюди напишу! а знаєте, чого? бо в цей пейсбук не запхаєш одразу багато музики! а сьогодні якогось неочікувано її прямо зранку гупнуло. отже:
( Сансей, ГИЧі, Морж і ще дещо )

Взагалі-то я вже думала по заявках  писати про те, як ми на Новий рік літали у Стамбул, аж тут виявилось, що у мене ще не закінчилося літо - я не до кінця написала про наш волшебний тріп на Уніж. Так що приготуйтеся, зараз липень 2012 року, і ми з Унежа приїхали у Франківськ.


( Read more... )

Click to view

шкода, що не купила альбом, він би зараз тіки так зайшов