Все. Стерильна крапка.

[nick_coll]

         Я броджу і гуляю по місту Станиславові, призвичаюю ногу до довгих переходів. Черевики набирають вологи згідно з законом обіссяного памперса, у повітрі пахне прокволою, на людських обличчях застигла закосметована злоба.

Одягаю окуляри, заплітаю волосся у довгий хвіст, щоби звести до крихти можливість випадкової зустрічі зі

Comments

[rbrechko]

якось депресивно про Франек вийшло...

[nick_coll]

бо воно так і є

[pirhospr]

коротко і страшно.

[nick_coll]

я не боюсь правди, хоч би яка гірка не була

[pirhospr]

воно-то так, але виходить он яка штука:
інформаційний простір переповнюють
сильні емоційні речі про безвихідь,
безсенсовість, безлад. ніби й добре показати правду...
але ж цим тільки поглиблюється загальна депресія
не те що б за рожеві окуляри, просто так хочеться знаходити
довкола острівці оптимізму, дуже цього нам не вистачає
без претензії, думки вголос

[nick_coll]

у мене зараз море позитиву: світить сонце, я на землі баюварів та алеманів, серед розкішної готичної архітектури, попереду - приємний клопіт і відкритий увесь світ. Невже мені треба сумувати за франківськими калюжами і селюками, які свої шмарклі видувають на асфальт? Для цього у мене є сонячні окуляри :)

[nick_coll]

а что именно цепляет?

[nick_coll]

блиииина, я забыл ундевит взять! Еще и помнил до последнего :(((

[merezhyvo]

якщо ще хочеться стати під кронами лип - то, може, не крапка? або хоч не стерильна
мені симпатичний ровер, що мріє про Тернопілля))

[nick_coll]

мабуть, не крапка. Бо ж велосипед таки ночує на балконі й йому сняться полустанки.

[merezhyvo]

от і добре))не наважилась запропонувати трикрапку))

[lerkar]

"Одягаю окуляри, заплітаю волосся у довгий хвіст, щоби звести до крихти можливість випадкової зустрічі зі знайомими" - практично по окулярах я Вас впізнала;)

все змінюється...

[nick_coll]

я просто не можу без них, без поляризації простору.