Молодий чи старий місяць?
Бачачи на небі неповний диск Місяця, не кожен безпомилково визначить, чи молодий це місяць чи він уже старіє. Вузький серп недавно народженого Місяця і серп старого Місяця розрізняються тільки тим, що повернені опуклістю в протилежні сторони. У північній півкулі молодик завжди спрямований опуклою стороною вправо, старий - вліво. Як запам’ятати надійно і безпомилково, куди який місяць дивиться?
Наш вчитель фізики колись запропонував таку просту методу визначення зрілості місяця, що запам’ятати її не складе особливих труднощів. Через кілька років я знайшов точно такий же мнемонічний принцип в одній з книг (чи не в Перельмана, не пригадаю зараз).
По подібності серпа чи півмісяця з буквами Р чи С легко визначити, чи Росте місяць (тобто молодий) чи уже Старим став.
До речі, подібна мнемонічна прикмета є й у французів. Вони радять подумки приставляти до рогів півмісяця пряму лінію; виходять латинські букви d чи р. Буква d - початкова в слові «dernier» (останній) - вказує на останню чверть, тобто старий місяць. Буква р - початкова в слові «premier» (перший) - вказує, що Місяць у фазі першої чверті (молодий). У німців теж існує правило, що зв’язує форму Місяця з визначеними буквами. Правда от яке воно - не згадаю.
Варто пам’ятати, що цим правилом можна користатися тільки в північній півкулі Землі. Для Австралії чи Трансваалю треба діяти навпаки. У північній півкулі вони можуть виявитися теж непридатними (у в південних широтах). У Криму й Закавказзі серп і півмісяць сильно хиляться набік, а ще південніше вони зовсім «лягають». Біля екватора висячий на обрії серп Місяця здається або гондолою, що качається на хвилях («човник Місяця» арабських казок), або світлою аркою. Тут не підійдуть вже наші правила, бо з лежачої дужки можна зробити за бажанням обидві пари букв: р і с, р і d. Недарма в древньому Римі похилий Місяць називали «оманливим» (Luna fallax).
Але українцям нема чого особливо перейматися - правило діє відмінно! Вдалого визначання.
П.С. І, як завжди, картинка під фон жж.
П.С.С. Цей текст було написано без малого рік тому, тому я справді не пам’ятаю джерел. Але Андрій Олексійович учив саме так визначати, це правдонька свята-божа.
Для практичного застосування ось кримський місяць.
Наш вчитель фізики колись запропонував таку просту методу визначення зрілості місяця, що запам’ятати її не складе особливих труднощів. Через кілька років я знайшов точно такий же мнемонічний принцип в одній з книг (чи не в Перельмана, не пригадаю зараз).
По подібності серпа чи півмісяця з буквами Р чи С легко визначити, чи Росте місяць (тобто молодий) чи уже Старим став.
До речі, подібна мнемонічна прикмета є й у французів. Вони радять подумки приставляти до рогів півмісяця пряму лінію; виходять латинські букви d чи р. Буква d - початкова в слові «dernier» (останній) - вказує на останню чверть, тобто старий місяць. Буква р - початкова в слові «premier» (перший) - вказує, що Місяць у фазі першої чверті (молодий). У німців теж існує правило, що зв’язує форму Місяця з визначеними буквами. Правда от яке воно - не згадаю.
Варто пам’ятати, що цим правилом можна користатися тільки в північній півкулі Землі. Для Австралії чи Трансваалю треба діяти навпаки. У північній півкулі вони можуть виявитися теж непридатними (у в південних широтах). У Криму й Закавказзі серп і півмісяць сильно хиляться набік, а ще південніше вони зовсім «лягають». Біля екватора висячий на обрії серп Місяця здається або гондолою, що качається на хвилях («човник Місяця» арабських казок), або світлою аркою. Тут не підійдуть вже наші правила, бо з лежачої дужки можна зробити за бажанням обидві пари букв: р і с, р і d. Недарма в древньому Римі похилий Місяць називали «оманливим» (Luna fallax).
Але українцям нема чого особливо перейматися - правило діє відмінно! Вдалого визначання.
П.С. І, як завжди, картинка під фон жж.
П.С.С. Цей текст було написано без малого рік тому, тому я справді не пам’ятаю джерел. Але Андрій Олексійович учив саме так визначати, це правдонька свята-божа.
Для практичного застосування ось кримський місяць.