Коли я розповідав
про Кемптен (Алльгой), то не показав однієї церкви, виконаною не в традиційному, як ми звикли, для католиків чи протестантів стилі, а дещо в східному варіанті. По мінімуму ікон, розписів, внутрішній інтер’єр світлий, мінімалістичний, з тканинними перестінками. Скульптура розіп’ятого Христа Спасителя взагалі без хреста - ще більш незвична й дивна. Коротше кажучи, мені здалося, що так все не може бути, бо воно - не таке. Мій стереотип у цьому плані безглуздно рухнув на бетонну долівку - такі церкви теж є, вони нетривіальні. Між нами - Бог, і чхати на стіни (печера чи японський стиль)!
Я - Світло.
Вигляд з вулиці.
Вівтарна частина.
Хори.