Мінськ: метро
Метро Мінська заслуговує згадки про нього в ці морозні дні. Тут можна скорше дивуватися причудами, бо малоймовірно, щоб хтось вчарувався цією інженерною задумкою.
Колись була така замутка, що тільки містам-мільйонникам дозволяли будувати метрополітени. Мінськ явно не дотягував до такого показника, а метро хотіли страшенно (нащо, питається?). Закон є закон, але його можна надурити. Мерія вирішила негайно стимулювати приїзд іммігрантів (особливо з сіл) і таким чином отримала свою транспортну захцянку. Перші пасажири ринулися на турнікети в 1984 році, а метро одразу визнали п’ятим по величині в СНГ.
На сьогоднішній день можна прокататися на 2 лініях і накрутити 30 км. Якщо глянути на карту-схему, ці дві лінії нагадають дохлих черв’яків. Ну це краще, ніж вибух велосипедних ланцюгів у Москві. Станції неглибокі, часто навіть нема транспортера. Для пересадки є тільки одна перевалочна станція з підозрілою назвою «Кастричніцька». Для гостей міста за цією імпортністю ховається пролетарський переклад «Октябрьская».
Білет вартує 600 білоруських рублів (1,80 грн.). Жетони дуже схожі на потерті київські, тільки червоні.
У загальному, убранство станцій настільки примітивно вбоге, що там нема навіть що згадати й на фотках показати. Більшість вихідних платформ просто волає про відсутність ліпного декору. Пасажир не повинен нічого помічати, наче так і має бути: ні гербів союзних республік, ні рюшечок, ні молотків з гантелями. Одним словом - нічого. Голий мармур. Старі станції ще й досі нагадують освітлені кам’яновугільні штреки, особливо своїм типажем. Нові станції (Уруччя) - щось середнє між аквапарком і аеропортом. От на цій останній станції Уруччя «Московської лінії» по прибуттю потяга усі покидають вагони, хто не зміг самостійно вичвалати, приходить мєнтура і забирає (я був свідком). Потім прудка тітонька-дежурщиця дуже (!) бистренько оббігає всі вагони, дає сигнал машиністу, і потяг чухає в об’їзд знову на старт. При цьому в вагонах постійно інформують, щоб ніхто не торкався підозрілих кульків, забутих речей. Тероризму запобігають, ясно ж чому.
Я от і до сьогодні не знаю, чи можна фоткати в метро? Бо в Санкт-Петербурзі мене остерігали не проводити фотозйомку. Є якесь вето?
Вагон зараз поїде, не переживайте.
Найновіша станція в стилі індиго.
Ось з останнього вагону визирає станційна чергова, щоб почати забіг.
Найошатніша зі станцій - Кастричніцька - віддалено схожа з Атлантидою.
Ну а в вагонах такі самі нудьгуючі пасажири, як і всюди.
