Топорівці та Рідківці: нетипові храми типових буковинських сіл
Сніг набивався у невисокі зимові черевики коли ступав крок ліворуч-праворуч від протоптаних стежинок-доріжок.Нічого страшного не відбувалось,та все ж не надто приємно,коли шкарпетки стають вологими на самому початку мандрівки.Та цього разу це було байдуже-я забазувався у чернівецькому хостелі і мав у рюкзаку цілий арсенал змінних шкарпеток,тож нехай собі мокріють,тим паче що такого снігу я давненько не бачив! Крім снігу було ще щось,заради чого я вибрався із теплої кімнати із запахом свіжоприготовленої кави.На даний час це було село Топорівці,у якому можна оглянути два цікавих храми-Іллінські церкви,що я власне і зробив.
Іллінська церква-замочок (1911-1911рр.)
Новий(відносно) храм з брамою
Вперше село Топорівці згадується в грамоті молдавського господаря О. Доброго в 1412 р. при передачі його в спадщину. Проте, місцеві вважають, що с. Топорівці існує з ХІІ ст., а свою назву отримало від імені його першого власника - феодала Топора. Насамперед,для пересічного туриста,якого не надто цікавить історія стародавніх поселень чи військових баталій даного місця,село цікаве двома храмами-стара Іллінська церква-твердиня (15ст.) та нова Іллінська церква-замочок (1911-1914рр.).
Церковна територія
Храм має навіть годинникову вежу!
В 1911 р. в селі почали будівництво нової церкви, бо стара маленька Іліінська церква вже не вміщала усіх прихожан. Спочатку домоглися дозволу від цісаря, потім вибили-випросили в іудея-корчмаря земельну ділянку під будівництво. Цеглу для будівництва храму возили підводами з Чернівців. За свідченнями місцевих мешканців церкву будували «німецькі та чеські архітектори». 2 серпня 1914 р. новозбудовану церкву освятили.
На посвяту нового храму чекали високого гостя. Топорівчани чомусь були переконані, що до них заради такої нагоди завітає сам цісар Франц-Йосиф. Для нього навіть виготовили розкішне «сідалище»-трон. Дуже гарний, високий, з різьбленим куполом, прикрашеним короною. Та імператор не приїхав. Трон так і чекає на слушну нагоду в захристії церкви.
Фото
Інший сільський храм-Іллінська церква 15ст. Споруда кам'яна, товщина стін бл. 1,35 м. Селяни кажуть, що величезні камені для будівництва возили з самого Дністра. Певний час вона виконувала оборонну функцію,за що Іллінську церкву називають також церквою-фортецею. У часи війни з Туреччиною святиня слугували оборонною спорудою для місцевих жителів. Це церква-воїн: товстезні стіни, ряд бійниць-прорізів під самим дахом, на кожному з фасадів лише по одному вузькому готичному вікну-амбразурі з білокам’яним профільованим обрамленням.Куполів не видно,але насправді вони є - під вкритим ґонтою дахом ховаються склепіння, що спираються на арки, замуровані в стіни. Такі приховані склепіння характерні й для інших буковинських православних святинь тієї доби.На відміну від інших церков, купол Іллінської святині захований на горищі храму,-так майстри прагнули догодити всім владам, які тоді часто змінювалися на Буковині.
Іллінський храм-замочок
Комплекс старої Іллінської церкви
Дзвіниця з храмового подвір*я
У 1560 р. біля святині було зведено огорожу та дзвіницю. Стіни огорожі зведені зі складених насухо річкових валунів, які підсилювали оборонний характер приміщення.
Храм повноцінно діяв до 1914 р., хоча вже у 1910 р.стара Ільїнська церква не вміщала всіх віруючих
До старої церкви заходять лише кілька разів на рік, але навіть за радянського часу знищити храм місцеві мешканці не дозволили. Відреставрували церкву вже за часів незалежності України. З 1999 р. це діюча православна церква Київського патріархату, де у всі святкові дні та неділі правлять богослужіння.
Проте, незважаючи на свій поважний вік понад 450 років, давня кам'яна споруда і сьогодні має свої таємниці. Ще у 2008 на її горищі знаходили старовинні ікони, зберегли селяни і ключ, яким вперше відімкнули двері храму.
Дзвіниця.Вид з вулиці
Храм практично без декору
Справжня міні-фортеця
На цьому прощаємося із Топорівцями і відправляємось у Рідківці,-сусіднє село,яке знаходиться за 5-6км. в сторону Чернівців.
Фото
Село Рідківці Новоселицького району було засновано на землях монастиря «Слатина», належавшого нащадкам Петра Рараша. В документах воно згадується вперше в 1726 р.,під назвою Раранча.Коли Австрійська влада прийшла на Буковину, вона ліквідувала більшість монастирів, в тому числі і монастир Слатина. Частина земель монастиря Слатина увійшли до церковного фонду. На іншій частині земель утворилося село Раранча.
Історичне минуле і сучасне відображає герб села, на якому велика буква «Р» символізує назву сучасну «Рідківці» та минулу - «Раранча». Фрагмент пам'ятника на гербі символізує минуле і сучасне.
На території села проходили бойові дії російсько-турецької війни 1739р. про що є свідчення братської могили, а також І світової війни - 1914 р. Лінія фронту проходила через село, яке тоді називалося Раранче.
"Героям що відстояли радянську Батьківщину"..
Пам*ятник воїнам-односельчанам
Будинок культури
Сьогодні село Рідківці цікаве модерновою церквою, яку було зведено у 1906 р. Церква є доволі нетиповою для західно-українських земель, адже збудована в рідкісному для цих теренів стилі. Церкву було освячено на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Протягом останніх років церква зазнала деяких змін - на куполах з"явилась позолота, а маленькі башточки по кутах храму стали синіми.
Будівля
Модерновий храм з дзвіницею
Церква Успіння Пресвятої Богородиці.Профіль
От ніби і все,довго робити у Рідківцях реально нічого-мені вистачило аж цілих.. 20хв. для того,щоб оглянути цікавинки(цікавинку),от лише шкода,що маршрутки на замовлення не їздять,тож чекати її довелося довше ніж я човгав самим селом.
Храм.Тил
П.С. В селі є ще й дерев'яна греко-католицька церква,яку я не бачив,тому що й не шукав-храм типовий і скромненький..
Фото
Іллінська церква-замочок (1911-1911рр.)
Новий(відносно) храм з брамою
Вперше село Топорівці згадується в грамоті молдавського господаря О. Доброго в 1412 р. при передачі його в спадщину. Проте, місцеві вважають, що с. Топорівці існує з ХІІ ст., а свою назву отримало від імені його першого власника - феодала Топора. Насамперед,для пересічного туриста,якого не надто цікавить історія стародавніх поселень чи військових баталій даного місця,село цікаве двома храмами-стара Іллінська церква-твердиня (15ст.) та нова Іллінська церква-замочок (1911-1914рр.).
Церковна територія
Храм має навіть годинникову вежу!
В 1911 р. в селі почали будівництво нової церкви, бо стара маленька Іліінська церква вже не вміщала усіх прихожан. Спочатку домоглися дозволу від цісаря, потім вибили-випросили в іудея-корчмаря земельну ділянку під будівництво. Цеглу для будівництва храму возили підводами з Чернівців. За свідченнями місцевих мешканців церкву будували «німецькі та чеські архітектори». 2 серпня 1914 р. новозбудовану церкву освятили.
На посвяту нового храму чекали високого гостя. Топорівчани чомусь були переконані, що до них заради такої нагоди завітає сам цісар Франц-Йосиф. Для нього навіть виготовили розкішне «сідалище»-трон. Дуже гарний, високий, з різьбленим куполом, прикрашеним короною. Та імператор не приїхав. Трон так і чекає на слушну нагоду в захристії церкви.
Фото
Інший сільський храм-Іллінська церква 15ст. Споруда кам'яна, товщина стін бл. 1,35 м. Селяни кажуть, що величезні камені для будівництва возили з самого Дністра. Певний час вона виконувала оборонну функцію,за що Іллінську церкву називають також церквою-фортецею. У часи війни з Туреччиною святиня слугували оборонною спорудою для місцевих жителів. Це церква-воїн: товстезні стіни, ряд бійниць-прорізів під самим дахом, на кожному з фасадів лише по одному вузькому готичному вікну-амбразурі з білокам’яним профільованим обрамленням.Куполів не видно,але насправді вони є - під вкритим ґонтою дахом ховаються склепіння, що спираються на арки, замуровані в стіни. Такі приховані склепіння характерні й для інших буковинських православних святинь тієї доби.На відміну від інших церков, купол Іллінської святині захований на горищі храму,-так майстри прагнули догодити всім владам, які тоді часто змінювалися на Буковині.
Іллінський храм-замочок
Комплекс старої Іллінської церкви
Дзвіниця з храмового подвір*я
У 1560 р. біля святині було зведено огорожу та дзвіницю. Стіни огорожі зведені зі складених насухо річкових валунів, які підсилювали оборонний характер приміщення.
Храм повноцінно діяв до 1914 р., хоча вже у 1910 р.стара Ільїнська церква не вміщала всіх віруючих
До старої церкви заходять лише кілька разів на рік, але навіть за радянського часу знищити храм місцеві мешканці не дозволили. Відреставрували церкву вже за часів незалежності України. З 1999 р. це діюча православна церква Київського патріархату, де у всі святкові дні та неділі правлять богослужіння.
Проте, незважаючи на свій поважний вік понад 450 років, давня кам'яна споруда і сьогодні має свої таємниці. Ще у 2008 на її горищі знаходили старовинні ікони, зберегли селяни і ключ, яким вперше відімкнули двері храму.
Дзвіниця.Вид з вулиці
Храм практично без декору
Справжня міні-фортеця
На цьому прощаємося із Топорівцями і відправляємось у Рідківці,-сусіднє село,яке знаходиться за 5-6км. в сторону Чернівців.
Фото
Село Рідківці Новоселицького району було засновано на землях монастиря «Слатина», належавшого нащадкам Петра Рараша. В документах воно згадується вперше в 1726 р.,під назвою Раранча.Коли Австрійська влада прийшла на Буковину, вона ліквідувала більшість монастирів, в тому числі і монастир Слатина. Частина земель монастиря Слатина увійшли до церковного фонду. На іншій частині земель утворилося село Раранча.
Історичне минуле і сучасне відображає герб села, на якому велика буква «Р» символізує назву сучасну «Рідківці» та минулу - «Раранча». Фрагмент пам'ятника на гербі символізує минуле і сучасне.
На території села проходили бойові дії російсько-турецької війни 1739р. про що є свідчення братської могили, а також І світової війни - 1914 р. Лінія фронту проходила через село, яке тоді називалося Раранче.
"Героям що відстояли радянську Батьківщину"..
Пам*ятник воїнам-односельчанам
Будинок культури
Сьогодні село Рідківці цікаве модерновою церквою, яку було зведено у 1906 р. Церква є доволі нетиповою для західно-українських земель, адже збудована в рідкісному для цих теренів стилі. Церкву було освячено на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Протягом останніх років церква зазнала деяких змін - на куполах з"явилась позолота, а маленькі башточки по кутах храму стали синіми.
Будівля
Модерновий храм з дзвіницею
Церква Успіння Пресвятої Богородиці.Профіль
От ніби і все,довго робити у Рідківцях реально нічого-мені вистачило аж цілих.. 20хв. для того,щоб оглянути цікавинки(цікавинку),от лише шкода,що маршрутки на замовлення не їздять,тож чекати її довелося довше ніж я човгав самим селом.
Храм.Тил
П.С. В селі є ще й дерев'яна греко-католицька церква,яку я не бачив,тому що й не шукав-храм типовий і скромненький..
Фото