Гримайлів: батьківщина фізика світового масштабу
Гучна назва-Гримайлів.Ніби гримають там частенько чимось або на когось.Насправді ж,-ні,досить таки спокійне,тихе і непримітне селище Гусятинського району на Тернопіллі. Хоча,можливо колись...колись таки точно тут було зовсім інакше..
Паркова брама
Парк (пер.пол.19ст.). Площа 13 га
Містечко було засновано в кін.XIV ст., шляхтичем Грималаєм. Перша письмова згадка відноситься до 1600 р. і повязана з описом мурованого замку який побудував Лудзіцький. З 1720 р. поселення отримало право самоврядування, статус міста і герб.
Кобзар у засніженому парку
Пам*ятник І.Пулюю ніби загубився поміж дерев..
Замок, що лежав на так званому «татарському шляху», багато разів витримував облогу козаків й татар.
Твердиня,закладена Лудзіцькими,знаходилась з північної сторони, на невисокому підвищенні над ставом.Споруда була спочатку чотирикутною, квадратної форми, з чотирма вежами на кутах. При перебудові було знесено три крила будинку і дві вежі, а залишено лише південне крило, таким чином створено невеликий прямокутний будинок висотою у два поверхи, розвернутий фронтом на північ, з двома шестикутними, дещо вищими, вежами по кутах.
Пивниця та залишки фундаменту,-все що залишилось від замку
Будівля біля парку
Лудзіцькі володіли твердинею до кін. XVII ст. Відомо, що в часи воєн козацьких і турецьких особливо в роках 1651 і 1675, замок кілька разів був знищений. Відреставрований утримувався в цілості до XIX ст., як резиденція наступних власників: Синявських, Любомирських , Ржевуцьких...
Біля 1840 р. А. Нікоровіч, власник Гримайлова перебудував замок на палац. Резиденцію звели за проектом арх-ра Я. Гемпеля у стилі романтичної готики. Ії прикрашала висока годинникова вежа.
Богородиця з янголами
Монумент пам*яті
В сер. XIX ст. донька А. Нікоровіча вийшла заміж за Л. Пінінського, який після одруження заклав навкруги палацу великий парк в англійському стилі. Було висаджено дерева та кущі більше сорока видів. Алеї симетрично розтинали парк в усіх напрямках. Перед входом в палац було розбито велику квіткову клумбу. В замку було зібрано велику бібліотеку з 5000 томів. Кімнати прикрашали картини знаних польських художників та полотна італійських майстрів.
Останніми власниками палацу були Воланські.
І знову І.Пулюй.Тепер в центрі..
Монумент на честь 100-літнього ювілею А.Міцкевича (1898р.)
Під час Першої світової війни палац було пограбовано і частково зруйновано, але у міжвоєнний період його відбудували.
Палац простояв пусткою до 1944 р. В 1944-1945 рр. за наказом комуністів замок розібрали повністю і виклали дорогу з Гримайлова до Теребовлі.Зараз про споруду нагадує лише частинка фундаменту та залишки пивниці.
Мури -не мури..Залишки "чогось"
У Гримайлові був збудований перший у Сх.Галичині паровий млин(його звів граф Л.Пінінський).
Церква Покрови Прсв.Богородиці з дзвіницею
Вам цікаво,чому у селищі аж два пам*ятники Пулюю?Так от..
Іван Павлович Пулюй - український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч,а також професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії,член Наукового товариства ім. Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства -народився 2 лютого 1845 р. в Гримайлові,в сім'ї бургомістра.
У 1892р. саме І. П.Пулюй опублікував схему-опис трубки, що випромінює Х-промені, які згодом були названі "рентгенівськими". Він першим у світі зробив "рентгенівський" знімок скелета.
Храмовий комплекс
Богородиця (?) на фасаді
У 1752 р. напроти замку Сенявські звели костел тринітаріїв у стилі бароко. Храм висадили в повітря у 70-ті (80-ті ?)рр. ХХ ст.
Кам'яна церква Покрови Прсв. Богородиці побудована в 1806 р. і знаходиться в центрі містечка, неподалік дороги на Сатанів. Храм був споруджений в стилі пізнього українського бароко і входив до захисних укріплень містечка, куди також відносились синагога, костел та замок.
Фото
Синагога (17ст.)
В стороні від головної дороги, на березі р. Гнилка, стоїть напівзруйнована синагога, зведена в XVII ст.
Фасад
Інтер*єр
Стіни синагоги потужні та сягають одного метра в товщину. В середині будівлі ще зберігся арон-кодеш (ніша для Тори). На деяких вікнах вціліли решітки з зірками Давида. В 2008 р.решітки з зірками Давида були і на круглих вікнах, та в 2010 р. їх вже і слід простиг (інфа з http://templesua.jimdo.com ).
Споруда виглядає досить монументально,не дивлячись на відсутність перекриття,дверей та вікон..Фактично це велика цегляно-кам*яна коробка.
Храм в занепаді
Фото
У селищі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, школа-інтернат, музична школа, Будинок культури, дві бібліотеки, дошкільний заклад та дільнична лікарня.
В 1956 р. Гримайлів став селищем міського типу.
Залишки будівлі з контрфорсами
Панорама із ставком
Паркова брама
Парк (пер.пол.19ст.). Площа 13 га
Містечко було засновано в кін.XIV ст., шляхтичем Грималаєм. Перша письмова згадка відноситься до 1600 р. і повязана з описом мурованого замку який побудував Лудзіцький. З 1720 р. поселення отримало право самоврядування, статус міста і герб.
Кобзар у засніженому парку
Пам*ятник І.Пулюю ніби загубився поміж дерев..
Замок, що лежав на так званому «татарському шляху», багато разів витримував облогу козаків й татар.
Твердиня,закладена Лудзіцькими,знаходилась з північної сторони, на невисокому підвищенні над ставом.Споруда була спочатку чотирикутною, квадратної форми, з чотирма вежами на кутах. При перебудові було знесено три крила будинку і дві вежі, а залишено лише південне крило, таким чином створено невеликий прямокутний будинок висотою у два поверхи, розвернутий фронтом на північ, з двома шестикутними, дещо вищими, вежами по кутах.
Пивниця та залишки фундаменту,-все що залишилось від замку
Будівля біля парку
Лудзіцькі володіли твердинею до кін. XVII ст. Відомо, що в часи воєн козацьких і турецьких особливо в роках 1651 і 1675, замок кілька разів був знищений. Відреставрований утримувався в цілості до XIX ст., як резиденція наступних власників: Синявських, Любомирських , Ржевуцьких...
Біля 1840 р. А. Нікоровіч, власник Гримайлова перебудував замок на палац. Резиденцію звели за проектом арх-ра Я. Гемпеля у стилі романтичної готики. Ії прикрашала висока годинникова вежа.
Богородиця з янголами
Монумент пам*яті
В сер. XIX ст. донька А. Нікоровіча вийшла заміж за Л. Пінінського, який після одруження заклав навкруги палацу великий парк в англійському стилі. Було висаджено дерева та кущі більше сорока видів. Алеї симетрично розтинали парк в усіх напрямках. Перед входом в палац було розбито велику квіткову клумбу. В замку було зібрано велику бібліотеку з 5000 томів. Кімнати прикрашали картини знаних польських художників та полотна італійських майстрів.
Останніми власниками палацу були Воланські.
І знову І.Пулюй.Тепер в центрі..
Монумент на честь 100-літнього ювілею А.Міцкевича (1898р.)
Під час Першої світової війни палац було пограбовано і частково зруйновано, але у міжвоєнний період його відбудували.
Палац простояв пусткою до 1944 р. В 1944-1945 рр. за наказом комуністів замок розібрали повністю і виклали дорогу з Гримайлова до Теребовлі.Зараз про споруду нагадує лише частинка фундаменту та залишки пивниці.
Мури -не мури..Залишки "чогось"
У Гримайлові був збудований перший у Сх.Галичині паровий млин(його звів граф Л.Пінінський).
Церква Покрови Прсв.Богородиці з дзвіницею
Вам цікаво,чому у селищі аж два пам*ятники Пулюю?Так от..
Іван Павлович Пулюй - український та австро-угорський фізик і електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч,а також професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, Державний радник з електротехніки Чехії і Моравії,член Наукового товариства ім. Шевченка, почесний член Віденського електротехнічного товариства -народився 2 лютого 1845 р. в Гримайлові,в сім'ї бургомістра.
У 1892р. саме І. П.Пулюй опублікував схему-опис трубки, що випромінює Х-промені, які згодом були названі "рентгенівськими". Він першим у світі зробив "рентгенівський" знімок скелета.
Храмовий комплекс
Богородиця (?) на фасаді
У 1752 р. напроти замку Сенявські звели костел тринітаріїв у стилі бароко. Храм висадили в повітря у 70-ті (80-ті ?)рр. ХХ ст.
Кам'яна церква Покрови Прсв. Богородиці побудована в 1806 р. і знаходиться в центрі містечка, неподалік дороги на Сатанів. Храм був споруджений в стилі пізнього українського бароко і входив до захисних укріплень містечка, куди також відносились синагога, костел та замок.
Фото
Синагога (17ст.)
В стороні від головної дороги, на березі р. Гнилка, стоїть напівзруйнована синагога, зведена в XVII ст.
Фасад
Інтер*єр
Стіни синагоги потужні та сягають одного метра в товщину. В середині будівлі ще зберігся арон-кодеш (ніша для Тори). На деяких вікнах вціліли решітки з зірками Давида. В 2008 р.решітки з зірками Давида були і на круглих вікнах, та в 2010 р. їх вже і слід простиг (інфа з http://templesua.jimdo.com ).
Споруда виглядає досить монументально,не дивлячись на відсутність перекриття,дверей та вікон..Фактично це велика цегляно-кам*яна коробка.
Храм в занепаді
Фото
У селищі діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, школа-інтернат, музична школа, Будинок культури, дві бібліотеки, дошкільний заклад та дільнична лікарня.
В 1956 р. Гримайлів став селищем міського типу.
Залишки будівлі з контрфорсами
Панорама із ставком