Ворохта : дерев*яні вілли,віадуки та ... дощ

[neo7777vitaha]

  Червневі вихідні обіцяли бути холодними і дощовими...Але це ж були СПІЛЬНІ вихідні,а це трапляється нечасто!Що там якийсь дощик,туман і низька температура,- в таких випадках ми кладемо у рюкзак пляшечку коньяку та "Amol" для розігріву і гайда по запланованому маршруту

Comments

[maxiwell83]

Залізниця сподобалась!
Цікаво, як мости сфоткали? Там жеж ВОХР!

Прикольно, що про село є що написати.

[neo7777vitaha]

ВОХР?Хм,може колись і була ,та зараз лише закинуті будки з побитими вікнами..
Навіть про глухе невідоме село при бажанні можна "зліпити" звіт,а вже про таке як Ворохта ...

[vmccaskey]

ага, якось їхали велосипедами з Ізюма до Святогорська. Мали перетнути Сіверський Донець по залінодорожньому мосту. На околиці якогось хутора йшов чолов'яга, то ми в нього і спитали - як там, охрана нас пропустить? Він сказав - так, охрана є, а якщо не буде пускати, скажіть що дядько Василь сказав пропустити, бо хлопці хороші :).

[tourist_ua]

Багато про що розповів. Добряче треба було в інтернеті покопатися. Шкода, щоне пощастило зпогодою.

[neo7777vitaha]

О,таки трохи поритись прийшлось)
А погода... на неї не вплинеш

[vmccaskey]

коли йде дощ, я ношу камеру на короткому паску на шиї, зав'язану у поліетиленовий пакет. Звісно ж, під парасолькою. Але потрібні дві руки, щоб при черговому сюжеті ров'язати ручки пакета, притискаючи парасольку вухом до плеча, зробити кадр, да зав'язати ручки знову. Метод досить надійний - крапель на передньому склі не буває. Але за одну-дві години на корпусі камери утворюється конденсат, який потрібно стирати хусткою.

[neo7777vitaha]

Ого,-така технологія !(щодо носіння камери в дощову погоду))

[vmccaskey]

а дуже давно, коли я займався альпінізмом, я робив ще так - коли йшов на підхід під рюкзаком, чіпляв на камеру резинку, яка опоясувала груди, та притискала камеру до одежі. Можна було сфотографувати, та випускати її з рук - вона висіла під шиєю цілком безпечно, та не бовталась уліво-вправо. Руки були вільні (тоді ходили з лижними палками в руках), і не було ризику, що під час стрибку з камня на камінь вона улетить кудись за шию.