Весняний виїзд. День IІ . Частина 4: Чернелиця
Вечірні сонячні промені..О так,-це саме той природний натуральний спецефект,який надає будинкам,руїнам,памяткам,природі і всьому-всьому особливого відтінку.. Ще раз повторю- час коли сонечко встає та час коли воно заходить за обрій,-найкращий для фотографа(ггг,це я не про себе,це я про тих,у кого техніка наворочена)).
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1817р.) Фасад
По часу ми вже не встигали у Раковець..Та ні,встигали,скільки там до Раковця,-від Чернелиці бл.22 км. причина була в іншому-сонечко! Воно не чекало і ми вирішили просто неспішно побродити тут...
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1817р.)
Спочатку переліз через огорожу,щоб попасти на церковне подвіря храму Різдва Пр.Богородиці,бо за муром мені чомусь ніяк не виходило клацнути тильну сторону будівлі.
Храм.Тил
А після цього ми звичайно ж направились до головної памятки містечка,-замку.
Цікава закинута будівля
Історія Чернелиці зі сер. XV ст. до кін. XVIII ст. пов’язана з відомими магнатськими родинами Речі Посполитої. Перша згадка про сучасну Чернелицю походить з 1440 р. Того року польський король Владислав ІІІ зобов’язався передати 17 сіл, а між ними і Чернелицю, в обмін на чотири ткані золотом шуби та двох коней Теодорику з Бучача. Останній був засновником Язловецької гілки впливової родини Бучацьких.У їхній власності Чернелиця перебувала понад дві сотні років і в цей час отримала міські права.
Замок.Вїздна брама.Фасадна сторона
Декор порталу
Герб
В сер. XVII ст. містечко переходить у власність М. Чарторийського, який добудовує замок і фундує костел. У 1690-их рр. Чернелиця переходить до Потоцьких, які володіють нею до 1780-х рр. З того часу і до 1939 р. містечком у різний час володіли Ценьські, Раціборські, Петровичі й ін.
Декоративне обрамлення дверей
У 1940 р. Чернелиця остаточно втратила міські права, натомість стала районним центром і залишалася ним до ліквідації району 1956 р.
Всередині в*їздної вежі
Фото
Цікавим є походження назви містечка. Місцеві помилково асоціюють топонім «Чернелиця» з прикметником «чорнолиций» і пов’язують його з княгинею Ефросинією, дружиною Михайла Чарторийського, базуючи його на місцевих легендах.
"Вікно" у стелі
Проте широкого використання цей топонім набув у XVII-XVIII ст., остаточно витіснивши давнішу назву села «Черлениця»,- від слова «черлений» (червоний),- такого кольору тут ґрунт і пісковикові скелі, з якого складаються стіни Дністровського каньйону.
Інфо з http://zbruc.eu .
Вежа.Вид з внутрішнього двору
Мури укріплені корінням
Щодо історії замку,- він був закладений на поч. XVII ст., але під час визвольної війни українського народу проти Польщі в 1648-1654 рр., військо Б.Хмельницького зруйнувало ще не добудований замок.
Замкові мури
Північно-східний замковий бастіон
В 1659 р. Міхал Єжи Чарторийський (брацлавський воєвода) відновив та добудував цю бастіонну фортецю.
В променях вечірнього сонця....
Мури з внутрішнього двору
Замок квадратний в плані, оточений мурами та займає територію більше 2 га. По кутах зведені чотири відкриті бастіони, мури куртин завтовшки у 2 м., та піднімалися на висоту 6м.
Південно-східний бастіон.Внутрішня сторона
До західного муру прибудований одноповерховий палац. В’їзд в замок знаходиться також з західного боку через арочні багато оздоблені ворота у двоповерховій квадратній вежі.
Декоративне обрамлення
Вікно
Зовнішня стіна вежі багато декорована, над брамою знаходиться витесаний з білого каменю герб родини Чарторийських «Погоня» , вікна прикрашені різбленням по білому каменю, та декоративними вазами. Від таблиці, що описувала історію заснування замку залишилося тільки обрамлення з тесаного білого каменю.
Вежа з прибудовою
Чарторийський повторно одружився 2 лютого 1650 р. у Варшаві на Єфросинії Станіславській і в честь нової дружини вибив на внутрішньому фасаді в’їзної вежі герб роду дружини «Пилява» (Ріlаwa) і літери Е.З.Х.С.УУ.В, що означають: Єфросинія Станіславська, княгиня Чарторийська, воєводина Брацлавська.
Замкові мури.Внутрішня сторона
Мури
Біля південно-західного рогу замку було ще одне житлове одноповерхове приміщення, яке не збереглося. Зараз на цьому місці височать пагорби.
Мацеви на замковому подвір*ї
Єврейські надгробки
В 1672 та 1676 рр. замок був пошкоджений під час турецьких навал, та знову відновлений.
Табличка на стіні з бійницею
Вид з вікна..
Замок-фортеця відігравав важливу роль під час волохських походів Яна IIIСобецького в 1685-1691 рр. під час польсько-турецької війни. Тут гуртувалися та зберігалися провіант та фураж для польського війська.
Фото
В замку, під час військових походів, не один раз зупинявся польський король Ян III Собєцький. Ходили чутки, що за його наказом було прокладено два підземних ходи, один з яких вів до костелу, а інший до річки Дністер.
Вечоріє...
У XVIII ст. замок часто міняє власників. Останній власник замку Мауріцій Ценський помер в 1817 р. Його сім’я виїхала з містечка і від тоді замок почав занепадати.
Згодом занедбаний замок орендував жид Самуель Мосберг, який і мешкав в маленькому будиночку що не зберігся (біля південно-західного рогу фортеці) .
Костел домініканців (1661р.).Фасад
Дитинець замку був засаджений яблуневим садом, а в житлових приміщеннях облаштували стайні.Другий поверх пустував. Мосберг хотів перебудувати замок, та Городенківське староство заборонило чіпати твердиню, через її історичну цінність.
Портал костелу
На початку XX ст. у замку сталася пожежа, після якої занепад та руйнування лише посилилось.
Герб Чарторийських над костельним порталом
В 50-их рр. XX ст. до розорення замку долучилися і комуністи. Каміння стін пішло на будівництво райкому партії. Не залишилися осторонь і мешканці селища.. В 1963 р. Рада Міністрів УРСР видала постанову про збереження замку в Чернелиці як історичної пам’ятки.І що?
Інфо з http://castlesua.jimdo.com .
Чаша
Окрім замку в Чернелиці збереглась ще одна пам"ятка архітектури національного значення,- костел святого Антонія.
Герб в інтер*єрі костелу
Костел був збудований за фундації власника села Міхала Єжи Чарторийського брацлавського воєводи в 1659 - 1661 рр.Матеріалом слугував білий вапняк.
Склепіння
Хори
В 1664 році Чарторийський передав храм ченцям-домініканцям.
Фото
Костел збудовано в ренесансному стилі, хрестоподібний у плані. Говний фасад костелу завершується фронтоном трикутної форми оздоблений арочними нішами, трьома кам’яними вазами (акротеріями), двома обелісками та різбленням з білого каменю. Вхід в храм прикрашає різблений з білого каменю портал.
Стеля
Над порталом знаходиться герб роду Чарторийський «Погоня» (Pogon Litewska) вирізблений з білого каменю.
Костел Св.Антонія.Інтерєр
Костел включено до реєстру пам’яток національного значення в 1961 р. Та для його збереження це мало що дало.
Храм.Профіль
Ще до 2005 р. костел мав гонтову покрівлю від часу будівництва, та в 2005 р. в храмі сталася пожежа і дах повністю згорів. Під час пожежі бів знищений і живописний роспис стін.
Бічний та головний вівтар
Неф та пресбітерій зберегли арочні (аспидні) перекриття. Частково збереглися деревяні перила хорів храму. З лівої сторони пресбітерію знаходяться двері в різницю оздоблені білокам’яним порталом, над яким знаходиться ще один герб.
Костел
Костел і замок з’єднує підземний хід.
Інфо з http://templesua.jimdo.com .
Автостанція
Школа у вечірніх променях
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1817р.) Фасад
По часу ми вже не встигали у Раковець..Та ні,встигали,скільки там до Раковця,-від Чернелиці бл.22 км. причина була в іншому-сонечко! Воно не чекало і ми вирішили просто неспішно побродити тут...
Церква Різдва Пресвятої Богородиці (1817р.)
Спочатку переліз через огорожу,щоб попасти на церковне подвіря храму Різдва Пр.Богородиці,бо за муром мені чомусь ніяк не виходило клацнути тильну сторону будівлі.
Храм.Тил
А після цього ми звичайно ж направились до головної памятки містечка,-замку.
Цікава закинута будівля
Історія Чернелиці зі сер. XV ст. до кін. XVIII ст. пов’язана з відомими магнатськими родинами Речі Посполитої. Перша згадка про сучасну Чернелицю походить з 1440 р. Того року польський король Владислав ІІІ зобов’язався передати 17 сіл, а між ними і Чернелицю, в обмін на чотири ткані золотом шуби та двох коней Теодорику з Бучача. Останній був засновником Язловецької гілки впливової родини Бучацьких.У їхній власності Чернелиця перебувала понад дві сотні років і в цей час отримала міські права.
Замок.Вїздна брама.Фасадна сторона
Декор порталу
Герб
В сер. XVII ст. містечко переходить у власність М. Чарторийського, який добудовує замок і фундує костел. У 1690-их рр. Чернелиця переходить до Потоцьких, які володіють нею до 1780-х рр. З того часу і до 1939 р. містечком у різний час володіли Ценьські, Раціборські, Петровичі й ін.
Декоративне обрамлення дверей
У 1940 р. Чернелиця остаточно втратила міські права, натомість стала районним центром і залишалася ним до ліквідації району 1956 р.
Всередині в*їздної вежі
Фото
Цікавим є походження назви містечка. Місцеві помилково асоціюють топонім «Чернелиця» з прикметником «чорнолиций» і пов’язують його з княгинею Ефросинією, дружиною Михайла Чарторийського, базуючи його на місцевих легендах.
"Вікно" у стелі
Проте широкого використання цей топонім набув у XVII-XVIII ст., остаточно витіснивши давнішу назву села «Черлениця»,- від слова «черлений» (червоний),- такого кольору тут ґрунт і пісковикові скелі, з якого складаються стіни Дністровського каньйону.
Інфо з http://zbruc.eu .
Вежа.Вид з внутрішнього двору
Мури укріплені корінням
Щодо історії замку,- він був закладений на поч. XVII ст., але під час визвольної війни українського народу проти Польщі в 1648-1654 рр., військо Б.Хмельницького зруйнувало ще не добудований замок.
Замкові мури
Північно-східний замковий бастіон
В 1659 р. Міхал Єжи Чарторийський (брацлавський воєвода) відновив та добудував цю бастіонну фортецю.
В променях вечірнього сонця....
Мури з внутрішнього двору
Замок квадратний в плані, оточений мурами та займає територію більше 2 га. По кутах зведені чотири відкриті бастіони, мури куртин завтовшки у 2 м., та піднімалися на висоту 6м.
Південно-східний бастіон.Внутрішня сторона
До західного муру прибудований одноповерховий палац. В’їзд в замок знаходиться також з західного боку через арочні багато оздоблені ворота у двоповерховій квадратній вежі.
Декоративне обрамлення
Вікно
Зовнішня стіна вежі багато декорована, над брамою знаходиться витесаний з білого каменю герб родини Чарторийських «Погоня» , вікна прикрашені різбленням по білому каменю, та декоративними вазами. Від таблиці, що описувала історію заснування замку залишилося тільки обрамлення з тесаного білого каменю.
Вежа з прибудовою
Чарторийський повторно одружився 2 лютого 1650 р. у Варшаві на Єфросинії Станіславській і в честь нової дружини вибив на внутрішньому фасаді в’їзної вежі герб роду дружини «Пилява» (Ріlаwa) і літери Е.З.Х.С.УУ.В, що означають: Єфросинія Станіславська, княгиня Чарторийська, воєводина Брацлавська.
Замкові мури.Внутрішня сторона
Мури
Біля південно-західного рогу замку було ще одне житлове одноповерхове приміщення, яке не збереглося. Зараз на цьому місці височать пагорби.
Мацеви на замковому подвір*ї
Єврейські надгробки
В 1672 та 1676 рр. замок був пошкоджений під час турецьких навал, та знову відновлений.
Табличка на стіні з бійницею
Вид з вікна..
Замок-фортеця відігравав важливу роль під час волохських походів Яна IIIСобецького в 1685-1691 рр. під час польсько-турецької війни. Тут гуртувалися та зберігалися провіант та фураж для польського війська.
Фото
В замку, під час військових походів, не один раз зупинявся польський король Ян III Собєцький. Ходили чутки, що за його наказом було прокладено два підземних ходи, один з яких вів до костелу, а інший до річки Дністер.
Вечоріє...
У XVIII ст. замок часто міняє власників. Останній власник замку Мауріцій Ценський помер в 1817 р. Його сім’я виїхала з містечка і від тоді замок почав занепадати.
Згодом занедбаний замок орендував жид Самуель Мосберг, який і мешкав в маленькому будиночку що не зберігся (біля південно-західного рогу фортеці) .
Костел домініканців (1661р.).Фасад
Дитинець замку був засаджений яблуневим садом, а в житлових приміщеннях облаштували стайні.Другий поверх пустував. Мосберг хотів перебудувати замок, та Городенківське староство заборонило чіпати твердиню, через її історичну цінність.
Портал костелу
На початку XX ст. у замку сталася пожежа, після якої занепад та руйнування лише посилилось.
Герб Чарторийських над костельним порталом
В 50-их рр. XX ст. до розорення замку долучилися і комуністи. Каміння стін пішло на будівництво райкому партії. Не залишилися осторонь і мешканці селища.. В 1963 р. Рада Міністрів УРСР видала постанову про збереження замку в Чернелиці як історичної пам’ятки.І що?
Інфо з http://castlesua.jimdo.com .
Чаша
Окрім замку в Чернелиці збереглась ще одна пам"ятка архітектури національного значення,- костел святого Антонія.
Герб в інтер*єрі костелу
Костел був збудований за фундації власника села Міхала Єжи Чарторийського брацлавського воєводи в 1659 - 1661 рр.Матеріалом слугував білий вапняк.
Склепіння
Хори
В 1664 році Чарторийський передав храм ченцям-домініканцям.
Фото
Костел збудовано в ренесансному стилі, хрестоподібний у плані. Говний фасад костелу завершується фронтоном трикутної форми оздоблений арочними нішами, трьома кам’яними вазами (акротеріями), двома обелісками та різбленням з білого каменю. Вхід в храм прикрашає різблений з білого каменю портал.
Стеля
Над порталом знаходиться герб роду Чарторийський «Погоня» (Pogon Litewska) вирізблений з білого каменю.
Костел Св.Антонія.Інтерєр
Костел включено до реєстру пам’яток національного значення в 1961 р. Та для його збереження це мало що дало.
Храм.Профіль
Ще до 2005 р. костел мав гонтову покрівлю від часу будівництва, та в 2005 р. в храмі сталася пожежа і дах повністю згорів. Під час пожежі бів знищений і живописний роспис стін.
Бічний та головний вівтар
Неф та пресбітерій зберегли арочні (аспидні) перекриття. Частково збереглися деревяні перила хорів храму. З лівої сторони пресбітерію знаходяться двері в різницю оздоблені білокам’яним порталом, над яким знаходиться ще один герб.
Костел
Костел і замок з’єднує підземний хід.
Інфо з http://templesua.jimdo.com .
Автостанція
Школа у вечірніх променях