Літній виїзд. День 1.Ч.7: Зарваниця
Надвечір вельми насиченого дня( Куровичі-Поляни-Красносільці-Махнівці-Поморяни-Розгадів-Краснопуща-Урмань-Надрічне-Біще-Бережани-Лісники-Рай-Літятин-Підгайці) добрався таки до запланованого місця ночівлі.Тут мав намір спочити фізично і духовно,тут повинен бути спокій,тут гарно...Тут Зарваниця.
Монастир студитів та церква Різдва Пр.Богородиці
Храм Різдва Пр.Богородиці.Тил (тут я розклав намет))
У невеликому селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільщини розміщений один з п’ятнадцяти світових духовних Богородичних центрів, визнаних Вселенською католицькою церквою. За своїм релігійним та історичним значенням він прирівнюється до славнозвісних Києво-Печерської та Почаївської лавр. Ще в 1867 р. Ватикан надав чудотворній зарваницькій іконі Матері Божої паломницький статус.
Деревяна церква
Двері прикрашені різьбою
Декоративно-символічна різьба на куті храму
Перша письмова згадка про село датується 1458 р. Архівні документи XVIII ст. підтверджують, що Зарваниця обіймала нинішній Вишнівчик і Полісюки. Населений пункт розвивався і став містечком. Для його захисту від турецьких нападників було викопано із висипаним високим валом рів, який з’єднував Стрипу, і споруджено в’їзну браму. Збереглися письмові свідчення про існування у середні віки мурованого замку, який був на присілку Полісюки.
Гараж
Є кілька версій щодо назви села. За народними переказами, початки зародження Зарваниці пов’язуються з появою чудотворної ікони Богоматері. Місцина над Стрипою стала надійним прихистком християнства під час наступу монголів на терени Русі-України. Коли у 1240 р. був дощенту зруйнований Київ, уцілілі монахи як Боже знамення понесли шляхами неймовірних випробувань на захід своєї єдиної держави найвищий символ набожності.
Собор Зарваницької Божої Матері
Один із київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, освітлена дивним сяйвом. В його блиску з’явилася Мати Божа з двома ангелами, вона подавала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, чернець побачив у росяній траві джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках.
Площа перед храмом
Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.
Відкрита каплиця з стелою Богоматері
Зарваницький духовний комплекс
Згодом виявилось, що той образ і вода з джерела, над яким він з’явився - цілющі, і рятують від багатьох недуг. Чутки про це швидко розійшлися навколишніми поселеннями і до диво-місця потягнулися люди.З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця.
Фото
Інтерєр храму Зарваницької Божої Матері
За одним із переказів, у Зарваниці зцілився брат короля Данила Галицького Василько Романович, князь Теребовлянський.
Дзвіниця (75м.)
У 1662-1688 рр. Зарваницю кілька разів стустошували турки і татари. Вони спалили селянські оселі, церкву і монастир. Багатьох людей було вбито, захоплено у полон. Однак ікону Божої Матері вдалося врятувати. Її було перенесено до нової дерев’яної церкви, побудованої в центрі Зарваниці. В ній примостили також чудотворний образ - образ Розп’ятого Спасителя.
Надбрамна церква Благовіщення
Купальня Св.Анни
У 1754 р. дерев’яна церква згоріла. На місці, де вона стояла, о. П. Білинський поставив кам’яний хрест. Того ж року за допомогою тодішнього власника села графа А. Мйончинського завершено спорудження храму Пресвятої Трійці. Її будували із каміння, взятого зі зруйнового татарами замку в Полісюках. Це був четвертий храм з часу заснування Зарваниці.
Джерело Св.Анни(на задньому плані-купальня)
Реколекційний будинок для священників
До нової церкви урочисто перенесено обидві чудотворні ікони. В 1867 р. урочисто короновано ікону Зарваницької Матері Божої, а папа Пій IX надав Зарваниці відпустового значення. Відтоді починаються відпустові дні, коли тисячі прочан відвідують це святе місце. В 1894 р. біля джерела вимурувано каплицю.
Каплиця з підземним переходом
Фото
Найбільше постраждала Зарваниця вже за радянської влади. У 1944 р. було спалено дерев’яну монастирську церкву, знищено через два роки монастир, а в 1961 р. - каплицю. Джерело обгородили колючим дротом. Щоб набрати цілющої води, люди проповзали під колючим дротом. Відтак у маленьких пляшечках з-під пеніциліну переправляли її таємно навіть землякам, ув’язненим у сибірських таборах.
Вечірнє...
Атеїстична влада навіть виставляла деякий час міліцейські пости, щоб перешкодити прочанам іти до чудотворного місця. Тоді священнослужителі відправляли служби підпільно, у лісі чи в оселях найсміливіших селян.
Куполи..
"Стрітення"
Починаючи з 1991 р. капличку біля джерела відбудували, відремонтували знищену церкву, спорудивши біля неї велику каплицю, у якій відправляються під час відпустів богослужіння, а також Хресну дорогу. Зведено реколекційний будинок, відбудовано Святотроїцький монастир Студійського уставу (2001р.) та дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (2002р.).
Інфоджерела : http://a-starosta.narod.ru та http://www.tze.org.ua .
Ще одна каплиця в процесі будування
В день мого приїзду було багато людей,багато автобусів та автівок. День Св.Трійці. Відправа йшла цілу ніч,під її заспокійливу тональність я й заснув...
Для потіхи й відпочинку
Альтанка
Монастир студитів та церква Різдва Пр.Богородиці
Храм Різдва Пр.Богородиці.Тил (тут я розклав намет))
У невеликому селі Зарваниця Теребовлянського району Тернопільщини розміщений один з п’ятнадцяти світових духовних Богородичних центрів, визнаних Вселенською католицькою церквою. За своїм релігійним та історичним значенням він прирівнюється до славнозвісних Києво-Печерської та Почаївської лавр. Ще в 1867 р. Ватикан надав чудотворній зарваницькій іконі Матері Божої паломницький статус.
Деревяна церква
Двері прикрашені різьбою
Декоративно-символічна різьба на куті храму
Перша письмова згадка про село датується 1458 р. Архівні документи XVIII ст. підтверджують, що Зарваниця обіймала нинішній Вишнівчик і Полісюки. Населений пункт розвивався і став містечком. Для його захисту від турецьких нападників було викопано із висипаним високим валом рів, який з’єднував Стрипу, і споруджено в’їзну браму. Збереглися письмові свідчення про існування у середні віки мурованого замку, який був на присілку Полісюки.
Гараж
Є кілька версій щодо назви села. За народними переказами, початки зародження Зарваниці пов’язуються з появою чудотворної ікони Богоматері. Місцина над Стрипою стала надійним прихистком християнства під час наступу монголів на терени Русі-України. Коли у 1240 р. був дощенту зруйнований Київ, уцілілі монахи як Боже знамення понесли шляхами неймовірних випробувань на захід своєї єдиної держави найвищий символ набожності.
Собор Зарваницької Божої Матері
Один із київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, освітлена дивним сяйвом. В його блиску з’явилася Мати Божа з двома ангелами, вона подавала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, чернець побачив у росяній траві джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках.
Площа перед храмом
Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері.
Відкрита каплиця з стелою Богоматері
Зарваницький духовний комплекс
Згодом виявилось, що той образ і вода з джерела, над яким він з’явився - цілющі, і рятують від багатьох недуг. Чутки про це швидко розійшлися навколишніми поселеннями і до диво-місця потягнулися люди.З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця.
Фото
Інтерєр храму Зарваницької Божої Матері
За одним із переказів, у Зарваниці зцілився брат короля Данила Галицького Василько Романович, князь Теребовлянський.
Дзвіниця (75м.)
У 1662-1688 рр. Зарваницю кілька разів стустошували турки і татари. Вони спалили селянські оселі, церкву і монастир. Багатьох людей було вбито, захоплено у полон. Однак ікону Божої Матері вдалося врятувати. Її було перенесено до нової дерев’яної церкви, побудованої в центрі Зарваниці. В ній примостили також чудотворний образ - образ Розп’ятого Спасителя.
Надбрамна церква Благовіщення
Купальня Св.Анни
У 1754 р. дерев’яна церква згоріла. На місці, де вона стояла, о. П. Білинський поставив кам’яний хрест. Того ж року за допомогою тодішнього власника села графа А. Мйончинського завершено спорудження храму Пресвятої Трійці. Її будували із каміння, взятого зі зруйнового татарами замку в Полісюках. Це був четвертий храм з часу заснування Зарваниці.
Джерело Св.Анни(на задньому плані-купальня)
Реколекційний будинок для священників
До нової церкви урочисто перенесено обидві чудотворні ікони. В 1867 р. урочисто короновано ікону Зарваницької Матері Божої, а папа Пій IX надав Зарваниці відпустового значення. Відтоді починаються відпустові дні, коли тисячі прочан відвідують це святе місце. В 1894 р. біля джерела вимурувано каплицю.
Каплиця з підземним переходом
Фото
Найбільше постраждала Зарваниця вже за радянської влади. У 1944 р. було спалено дерев’яну монастирську церкву, знищено через два роки монастир, а в 1961 р. - каплицю. Джерело обгородили колючим дротом. Щоб набрати цілющої води, люди проповзали під колючим дротом. Відтак у маленьких пляшечках з-під пеніциліну переправляли її таємно навіть землякам, ув’язненим у сибірських таборах.
Вечірнє...
Атеїстична влада навіть виставляла деякий час міліцейські пости, щоб перешкодити прочанам іти до чудотворного місця. Тоді священнослужителі відправляли служби підпільно, у лісі чи в оселях найсміливіших селян.
Куполи..
"Стрітення"
Починаючи з 1991 р. капличку біля джерела відбудували, відремонтували знищену церкву, спорудивши біля неї велику каплицю, у якій відправляються під час відпустів богослужіння, а також Хресну дорогу. Зведено реколекційний будинок, відбудовано Святотроїцький монастир Студійського уставу (2001р.) та дерев'яну церкву Різдва Пресвятої Богородиці (2002р.).
Інфоджерела : http://a-starosta.narod.ru та http://www.tze.org.ua .
Ще одна каплиця в процесі будування
В день мого приїзду було багато людей,багато автобусів та автівок. День Св.Трійці. Відправа йшла цілу ніч,під її заспокійливу тональність я й заснув...
Для потіхи й відпочинку
Альтанка