Літній виїзд. День 2.Ч.1: Буданів та Долина
Із Зарваниці виїхав раненько,щоб "добити" всі заплановані пункти свого маршруту.Сонечко помаленько підіймалось,золоті куполи християнського центру залишились позаду,а в лице дув ще прохолодний ранковий вітерець.А всюди-туман,молочна пелена над долинами,легка сиза накидка понад дорогою,а промені ранкового сонця пробиваються то тут ,то там...
Костел Воздвиження Св.Хреста.Храм після реставрації
Костел з мурами
Дивним чином заблукав "поміж трьох доріг"... А тут і пальне закінчується,а до заправки біля 40 км. Добре що вибрався на трасу,а звідти ,на останніх грамах бензину,-до ближнього села.Прийшлось походити по подвірях,потривожити людей(автомобіль тут дааалеко не в кожного).Зрештою допомогли добрі люди,-згодились продати трохи пального,а в результаті навіть і грошей не взяли.Велике спасибі їм(може колись читатимуть)).
Мури кляштору Сестер Милосердя
Вперше Буданів згадується у 1549 р., коли польський король Сигізмунд II Август дозволив шляхтичці Катажині із Золотників дружині воєначальна і галицького воєводи Якуба Будзановського заснувати на теренах с. Скомороше (Скоморохи) міста з назвою Бодзанів (Скоморохи залишилися, містечко почали будуватися трохи північніше). За легендою село, котре дало початок місту Бодзанову (Будзанову), було засноване пастухами, назва походила від виду сиру (будз).
Монастир-психлікарня
Костел Воздвиження Св.Хреста.Фасад
Перший дерев’яний замок у Буданові був зведений в 1549 р. Фортецю спалили татари і на поч. XVII ст. розпочалося будівництво нового мурованого замку. Будували муровану твердиню Ян та Мартин Ходоровські. Замок звели прямокутним з чотирма круглими вежами на кутах.
Скульптура на подвір*ї
У 1631 р. власником замку стає О. Семінський, а далі фортеця переходить до родини Лєвочинських. Під час української Національно-визвольної війни 1648-1653 рр.,козацька армія тричі штурмувала замок, але заволодіти твердинею вдалося лише під час третього штурму в 1651 р. Після цього замок залишався в напівзруйнованим на протязі 10 років.
Богородиця(?) на постаменті
Новий власник Будзанова з 1672 р., Томаш Лужецький, відбудува та укріпив фортецю, зважаючи на можливий наступу турків, що вторглися в Україну.
Замкова вежа
В 1765 р. турецька армія захопила та зруйнувала замок. Коли турки покинули Україну, замок вже не відновлювався, а власник, на той час Будзанова, Євстахій Потоцький розпочав будівництво костелу на території замку.
Дорога попри вежу
Фасадна частина костелу і апсида розмістилися на місці північної та західної оборонних веж замку, каміння яких використали для будівництва храму. Вхід в храм завершив високий фронтон. Аспиду прикрасили пілястрами.
Фото
В 1817 р., новий власник Будзанова Бобровский, передав замок у вічне користування місцевій об’єднанній католицькій парафії. Частина приміщень почала використовуватися під житло священника. В 1846 р. будзанівський ксьондз Кульчицький заснував в замку монастир Сестер Милосердя (klasztor SS. Miłosierdzia), та прибудував до східного замкового муру житлові приміщення для монашок. Монашки відкрили в монастирі школу для дітей та лікарню.
Пам*ятник радянського періоду
Замок-монастир було сильно зруйновано під час Першої світової війни. Після Другої світової війни, в 1956 р., монастир був відновлений, та запрацював як психіатрична лікарня. Вона функціонує тут і досі.
Південне крило фортеці ще на поч. ХХ ст. зберігалося, хоча і в стані руїни, але до нашого часу не дійшло. До наших днів збереглися дві круглі башти з двома ярусами бійниць, а також частково замкові мури та житлові приміщення , що прилягають до мурів з внутрішньої сторони. Біля замку дотепер помітні сліди валів.
Інфоджерело http://castlesua.jimdo.com .
Буданівські церкви
До 1939 р. у містечку діяли товариства «Сокіл» (1903р.), «Просвіта», «Луг», а також народний дім.
Панорама
Два храми в с. Довге
Наступним цікавим пунктом було село Долина,перша писемна згадка про яке значилась 1497 р.
Церква Св.Миколая(1725р.)
У 1577 р. польський шляхтич Ян Гольський став власником с. Довге, на землях котрого заснував, почав будувати містечко Янів. Для збільшення доходів з міста власник Ян Гольський надав кошти для будівництва мосту через р. Серет біля Янова. Король Сиґізмунд ІІІ Ваза 1604 p. дозволив йому брати мито для утримування міста, мостів в доброму стані.
Церква.Тил
Дзвіниця церкви Св.Миколая та картопляні ряди
Костел Св.Трійці та картопляні ряди
На крутому пагорбі, що омивається р. Серет, посередині села, а в ті часи містечка стояв замок. Збудований у формі прямокутника, обнесений мурами товщиною у три метри, та укріплений по кутах вежами споруда була надійним захистом від нападів. Ще до кам'яного на цьому місці стояв дерев’яний замок.
Костел.Тил
До нашого часу збереглися: один ярус західної вежі з підвалом,південна стіна з арковим проходом та нижні мури. Західна вежа і зараз справляє враження грізного та надійного оборонця, хоча залишився від неї лише перший ярус з шістьма вікнами-бійницями.
Одна з Богородиць на костельному подвір*ї
Верхній поверх вежі був розібраний, а підвал всередині засипано землею, хоча вхід у підземелля зберігся. Мурована фортеця була зведена на поч. XVII ст., за наказом Яна Гольського, подільського воєводи, для захисту від нападів татар.
Костел та дзвіниця
Далі замок перейшов у власність Богушів. В 1611-1634 рр. на території замку було споруджено родинну капличку Гольських. Освячення провели в 1661 р.
Костел Св.Трійці / церква Архистратига Михаїла. Фасад
В 1675 р. замок захопили турки і звісно зруйнували його. Після турецької навали замок вже не відбудовувався повністю. Відбудували лише капличку розширивши її, використавши каміння зруйнованого замку, та залишки оборонного муру. Зберегли в’їздну браму в замок, що зараз примикає до костелу Святої Трійці.
Вхід та арка
Друга фігура Матері Божої
В XVIII ст., за володіння Богушів, на території замку працювала селітрова фабрика.
Інфоджерело http://castlesua.jimdo.com .
Костел та залишки замкових мурів
Як матеріал для побудови укріплень використовували ламаний піщаник. Замок мав довгасту, майже прямокутну форму. Основу його укріплень складали стіни.Північна сторона укріплень була найменш доступною - тут у замку був серйозний природний захист у вигляді крутого схилу, що обривається в долину річки. Західна сторона була найбільш доступною для атак противника.
Ще одна Богородиця
Замкові мури
Наприкінці 19 ст. в Яневі були магістрат, повітовий суд, нотаріат, пошта, телеграф, синагога. Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», кооператива.
Бійниця у ролі печі
Західна вежа-бастея
Стежка між мурами
Костел Воздвиження Св.Хреста.Храм після реставрації
Костел з мурами
Дивним чином заблукав "поміж трьох доріг"... А тут і пальне закінчується,а до заправки біля 40 км. Добре що вибрався на трасу,а звідти ,на останніх грамах бензину,-до ближнього села.Прийшлось походити по подвірях,потривожити людей(автомобіль тут дааалеко не в кожного).Зрештою допомогли добрі люди,-згодились продати трохи пального,а в результаті навіть і грошей не взяли.Велике спасибі їм(може колись читатимуть)).
Мури кляштору Сестер Милосердя
Вперше Буданів згадується у 1549 р., коли польський король Сигізмунд II Август дозволив шляхтичці Катажині із Золотників дружині воєначальна і галицького воєводи Якуба Будзановського заснувати на теренах с. Скомороше (Скоморохи) міста з назвою Бодзанів (Скоморохи залишилися, містечко почали будуватися трохи північніше). За легендою село, котре дало початок місту Бодзанову (Будзанову), було засноване пастухами, назва походила від виду сиру (будз).
Монастир-психлікарня
Костел Воздвиження Св.Хреста.Фасад
Перший дерев’яний замок у Буданові був зведений в 1549 р. Фортецю спалили татари і на поч. XVII ст. розпочалося будівництво нового мурованого замку. Будували муровану твердиню Ян та Мартин Ходоровські. Замок звели прямокутним з чотирма круглими вежами на кутах.
Скульптура на подвір*ї
У 1631 р. власником замку стає О. Семінський, а далі фортеця переходить до родини Лєвочинських. Під час української Національно-визвольної війни 1648-1653 рр.,козацька армія тричі штурмувала замок, але заволодіти твердинею вдалося лише під час третього штурму в 1651 р. Після цього замок залишався в напівзруйнованим на протязі 10 років.
Богородиця(?) на постаменті
Новий власник Будзанова з 1672 р., Томаш Лужецький, відбудува та укріпив фортецю, зважаючи на можливий наступу турків, що вторглися в Україну.
Замкова вежа
В 1765 р. турецька армія захопила та зруйнувала замок. Коли турки покинули Україну, замок вже не відновлювався, а власник, на той час Будзанова, Євстахій Потоцький розпочав будівництво костелу на території замку.
Дорога попри вежу
Фасадна частина костелу і апсида розмістилися на місці північної та західної оборонних веж замку, каміння яких використали для будівництва храму. Вхід в храм завершив високий фронтон. Аспиду прикрасили пілястрами.
Фото
В 1817 р., новий власник Будзанова Бобровский, передав замок у вічне користування місцевій об’єднанній католицькій парафії. Частина приміщень почала використовуватися під житло священника. В 1846 р. будзанівський ксьондз Кульчицький заснував в замку монастир Сестер Милосердя (klasztor SS. Miłosierdzia), та прибудував до східного замкового муру житлові приміщення для монашок. Монашки відкрили в монастирі школу для дітей та лікарню.
Пам*ятник радянського періоду
Замок-монастир було сильно зруйновано під час Першої світової війни. Після Другої світової війни, в 1956 р., монастир був відновлений, та запрацював як психіатрична лікарня. Вона функціонує тут і досі.
Південне крило фортеці ще на поч. ХХ ст. зберігалося, хоча і в стані руїни, але до нашого часу не дійшло. До наших днів збереглися дві круглі башти з двома ярусами бійниць, а також частково замкові мури та житлові приміщення , що прилягають до мурів з внутрішньої сторони. Біля замку дотепер помітні сліди валів.
Інфоджерело http://castlesua.jimdo.com .
Буданівські церкви
До 1939 р. у містечку діяли товариства «Сокіл» (1903р.), «Просвіта», «Луг», а також народний дім.
Панорама
Два храми в с. Довге
Наступним цікавим пунктом було село Долина,перша писемна згадка про яке значилась 1497 р.
Церква Св.Миколая(1725р.)
У 1577 р. польський шляхтич Ян Гольський став власником с. Довге, на землях котрого заснував, почав будувати містечко Янів. Для збільшення доходів з міста власник Ян Гольський надав кошти для будівництва мосту через р. Серет біля Янова. Король Сиґізмунд ІІІ Ваза 1604 p. дозволив йому брати мито для утримування міста, мостів в доброму стані.
Церква.Тил
Дзвіниця церкви Св.Миколая та картопляні ряди
Костел Св.Трійці та картопляні ряди
На крутому пагорбі, що омивається р. Серет, посередині села, а в ті часи містечка стояв замок. Збудований у формі прямокутника, обнесений мурами товщиною у три метри, та укріплений по кутах вежами споруда була надійним захистом від нападів. Ще до кам'яного на цьому місці стояв дерев’яний замок.
Костел.Тил
До нашого часу збереглися: один ярус західної вежі з підвалом,південна стіна з арковим проходом та нижні мури. Західна вежа і зараз справляє враження грізного та надійного оборонця, хоча залишився від неї лише перший ярус з шістьма вікнами-бійницями.
Одна з Богородиць на костельному подвір*ї
Верхній поверх вежі був розібраний, а підвал всередині засипано землею, хоча вхід у підземелля зберігся. Мурована фортеця була зведена на поч. XVII ст., за наказом Яна Гольського, подільського воєводи, для захисту від нападів татар.
Костел та дзвіниця
Далі замок перейшов у власність Богушів. В 1611-1634 рр. на території замку було споруджено родинну капличку Гольських. Освячення провели в 1661 р.
Костел Св.Трійці / церква Архистратига Михаїла. Фасад
В 1675 р. замок захопили турки і звісно зруйнували його. Після турецької навали замок вже не відбудовувався повністю. Відбудували лише капличку розширивши її, використавши каміння зруйнованого замку, та залишки оборонного муру. Зберегли в’їздну браму в замок, що зараз примикає до костелу Святої Трійці.
Вхід та арка
Друга фігура Матері Божої
В XVIII ст., за володіння Богушів, на території замку працювала селітрова фабрика.
Інфоджерело http://castlesua.jimdo.com .
Костел та залишки замкових мурів
Як матеріал для побудови укріплень використовували ламаний піщаник. Замок мав довгасту, майже прямокутну форму. Основу його укріплень складали стіни.Північна сторона укріплень була найменш доступною - тут у замку був серйозний природний захист у вигляді крутого схилу, що обривається в долину річки. Західна сторона була найбільш доступною для атак противника.
Ще одна Богородиця
Замкові мури
Наприкінці 19 ст. в Яневі були магістрат, повітовий суд, нотаріат, пошта, телеграф, синагога. Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Луг», «Рідна школа», кооператива.
Бійниця у ролі печі
Західна вежа-бастея
Стежка між мурами