Весняний виїзд. День IІ . Частина 1: Червоногруд-краса яка захоплює
Все мало бути трохи інакше-виїхали з Бучача у повній темноті ,хороший настрій і бутилочка вина(яка через якусь годинку мала перетворитись на гарячий глінтвейн,приготований на вогні) гріли душу..Розкладемо палатку,розпалимо вогонь,посидимо...
Ранкове фото нічної "боротьби" з болотом
На північний захід в 12 км від селище Тлусте, та на схід в 7 км. від річки Дністер, по руслі річки Джурин (лівої притоки Дністра) в розлогій долині, що утворилася виходом течії глибоких ярів з руслами малих місцевих річок, знаходиться урочище Червоне (так іменують тепер місцевість між селами Нирків і Нагіряни(Нагоряни).На високому горбі стоять дві башти - руїни колишнього Червоногородського замку.
Джуринський водоспад
Найвищий рівнинний водоспад України
У письмових джерелах Червоногрод згадується ще в ІX ст., як резиденція руських князів. Перед навалою татаро-монгольських завойовників тут був дерев’яний замок, в якому відпочивали і розважалися полюванням князі Галицько - Волинської землі та інших околиць Київської Русі.
Тече вода...
Арочний місток
Скориставшись чварами між нащадками Данила Галицького, литовські феодали в 1362 р. захопили цю територію Південно-Західної Русі. Землі, розташовані по Дністру, перейшли до рук великокнязівського роду Коріатовичів. Вони зробили Червоногруд столицею своїх володінь. Один з них заснував на території замку домініканський монастир, який був зруйнований разом з містом у 1538 р.волохами.
Залишки водяного млина(?)
Червона дорога до палацу
В 1430 р.Червоногруд перейшов у власність польського магната, каменецького старости Теофіла Язловецького, а згодом до своїх рук прибрав це місто найбільший землевласник Прикарпаття і Поділля, снятинський і коломийський староста Михайло Бучацький.
Кладочка
Річка Джурин
За старої Польщі з 1434 р. місто було столицею Червоногородського повіту, Подільського воєводства , тобто західного Поділля, що сягало від річки Стрипи по річку Збруч. Цей статус протримався за Червоногродом аж до 1867 р. (у цьому році повітом стало місто Заліщики ) . Польський король Казимир ІV Ягелончик надав Червоногроду, першому з міст Тернопільщини, у 1448 р. магдебурзьке право.
Фото
Один з каскадів водоспаду
У 1615 р.власником міста став львівський калетелян Микола Данилович, який на місці дерев’яного спорудив кам’яний замок дві башти якого збереглися до наших днів. Він мав вигляд правильного паралелепіпеда з високими оборонними мурами і чотирма баштами, оточений річкою Джурин.
Червоногрудський водоспад
Дві вежі вдалині...
Восени 1648 р. до міста підступили селянські загони сіл Лисовець, Шипівців, Торського, Головченців і містечка Тлусте (під час народно-визвольної війни 1648-1654рр) . Після облоги та штурму вони з допомогою місцевого населення оволоділи замком.
Доброго ранку!
Краса
Влітку 1672 р. цю твердиню здобули штурмом війська турецького султана Магомета ІV. Три стіни і дві башти були сильно пошкоджені, які так і залишилися невідбудованими. Двадцять сім років повіт разом з Червоногородом перебував під турецьким ігом (з 1672 по 1699 рр.).
Водоспад
Застигла у русі..
Протягом XVІІІ ст. замок перебував у напівзруйнованому стані. У 1778 р. австрійський уряд продав його князю Королю Понінському, який в 1820 р. частково розібрав замок, а решту перебудував на розкішний палац . Цей палац ще раз був перебудований сином князя Понінського.
Костел Вознесіння Діви Марії.Фасад
Костел Вознесіння.Інтерєр
Ось як описує замок О.Чоловський в довіднику “Давні замки і фортеці на Галицькій Русі: “ “… Замок, розташований на східній стороні містечка. Оточений з усіх боків гористою місцевістю, являв собою в плані прямокутник, звернений фронтальною стороною до сходу, з двох сторін якого знаходились круглі башти з галереями зверху.
Між вежами розміщувався ганок, опертий на колони і прикрашений гербами князів Понінських. Замок збудований з червоного каменю. Всередині замку зберігалися фамільні портрети родини його власника князя Понінського.
Костел всередині
Хори
Згодом Червоногрод перейшов в руки князів Любомирських.
Залишки розписів
Костел.Тил
Біля замку у 1615 р.,в стилі пізнього ренесансу з елементами готики, був збудований костел. У костелі на стінах було кілька пам’ятних таблиць , старі фрески та портрет фундатора. Стеля костелу повністю склеплена з каменю. На подвір’ї костелу знаходилась надгробна плита, датована 1618 р. Під костелом були людські поховання. В даний час будівля костелу перебуває в напівзруйнованому стані.
Храм-руїна
Фото
Костел зараз переданий УАПЦ. В урочищі,неподалік від палацових веж, мають намір звести чоловічий монастир. Зараз поруч костелу стоїть якийсь сарай-барак під бляхою. Думаю тут вже давненько чекають,коли ж нарешті повністю зруйнуються палацові вежі,щоб можна було розпочати повномасштабне будівництво.
Вежі палацу Понінських
Обвалена права вежа палацу
Біля замку на річці Джурин знаходиться найбільший на Поділлі водоспад, висота якого зараз становить 16 м. За переказами старих людей, водоспад штучно утворено турецько -татарськими полчищами, які в 1620 р. після перемоги польських і козацьких військ все руйнували на своєму шляху від м. Кам’янець-Подільського до м. Львова і м. Перемишля.
Неоготична красуня
Спіралеві сходи всередині вежі
Справа в тому, що річка Джурин, колись була досить повноводна , робить у Червоногруді кілька кілометрову петлю, омиваючи своїми водами червоногородське поселення. Для того, щоб здобути цей замок , турками довелося перерубати кам’яний кряж і пустити води до повноводного Джурина на водоспад, звільнивши таким чином собі шлях до замку. Але, як би там не було, легенда залишається легендою, а водоспад існує.
Інтерєр вежі
Ліва вежа палацу.Ще тримається!
На цьому водоспаді на початку XІX ст. був побудований водяний млин, який на початку нашого століття перебудували на двох турбінний водяний млин, що молов борошно і постачав електроенергію у червоногородське містечко. В 1956 р. на його місці збудовано гідроелектростанцію, яка давала електричний струм для сіл Нирків, Нагіряни і Солоне. На жаль тепер її також немає. Залишилися одні руїни.
Фото
Весняне фото чарівного місця
В 1970 р. населений пункт Червоне ( Червоногород,Червоногруд,Червоноград) перестав існувати.
Інфо з http://yablog.org.ua/2008/06/12/chervonohrad-chervonohorod-chervone/ .
Вид на кладовище з мавзолеєм Понінських
Сюди я мріяв попасти давно..Ще колись,милуючись чужими світлинами цього місця,чомусь одразу ж пригадував одну з частин кінотрилогії : "Володар перснів: Дві вежі".. Фантазія малювала щось містичне,таємниче.... Краса тут особлива-без розкоші,без шику і блиску.Загадкова краса.
Обвалена вежа
13 квітня 2013р.одна з веж (права) палацу Понінських обвалилась.Її здолав час. І приїхавши сюди я побачив не "Дві Вежі",а лишень півтори..Зате побачив!
Не потрібно тішити себе ілюзіями,мріяти чи негодувати,типу :"Ну коли вже відновлять цю красу?" чи : "Та невже немає коштів щоб відбудувати кусок стіни?"..Будьмо реалістами-десятки памяток перебуваючи у набагааато кращому стані не можуть дочекаотись елементарного ремонту,як ото перекриття даху чи заміни вікон,а ви думаєте комусь потрібна якась там забута вежа? Тим більше,що святе місце порожнім не буває,нагадаю-тут вже планують зводити монастир(неподалік).
Будматеріал ще на місці.Чи скоро розберуть?
"Півтори Вежі"
Красиво тут,тихо(ми були у "несезон").Чудовий ранок компенсував паскудну ніч, - до 3-ої години ночі витягували машину з болота,потім випили вино "з горла" і полізли в холодну палатку спати.. Ранок віддячив сонцем,неймовірними краєвидами і бажаними обєктами.
Весняне
Вдалині...
А біля казкових веж-літній відпочинковий табір "Ромашка".З собаками.Сторожовими.І охороною,правда охорона гуманна-пропускає на територію табору без зайвих запитань.
"Повітря чисте,зайвих шумів немає,красота навколо,-все для відпочинку діткам.От тільки вежі ці якісь ненадійні-вже одна обвалилась,гляди й друга рухне та й травмує кого ще..Певне потрібно їх знести,як ото в с.Жванець залишки замкової вежі,-розібрали і спокій..Пора щось вирішувати.."- підозрюю що такі думки крутяться в головах місцевих керманичів.
Фото
Мавзолей Понінських при дорозі
Час покаже що візьме верх-скупі розрахунки та логіка,чи таки бажання зберегти історію для нащадків.Чекаєм,надіємось,та на жаль,час діє проти залишків маєтку,-де гарантії,що через рік-другий не рухне друга вежа,не втримавшись під тягарем часу,природніх факторів чи ще чогось..
Вид на руїни: костел та вежі палацу Понінських
А влітку тут людно,аж надто людно.Ну,не зовсім тут,-всі на водоспаді,бо водоспад не обвалиться,бо там можна освіжитись,бо там гарно а не депресивно,бо там..Не спорю,там також дуже гарно,особливо коли немає юрби відпочивальників,купи сміття та фальшивих акордів.Там також гарно.
Панорама
Місце варте відвідин,місце яке запамятовується... Червоногруд-Червоноград-Червоногрод...
Під сонцем..
Фото
Ранкове фото нічної "боротьби" з болотом
На північний захід в 12 км від селище Тлусте, та на схід в 7 км. від річки Дністер, по руслі річки Джурин (лівої притоки Дністра) в розлогій долині, що утворилася виходом течії глибоких ярів з руслами малих місцевих річок, знаходиться урочище Червоне (так іменують тепер місцевість між селами Нирків і Нагіряни(Нагоряни).На високому горбі стоять дві башти - руїни колишнього Червоногородського замку.
Джуринський водоспад
Найвищий рівнинний водоспад України
У письмових джерелах Червоногрод згадується ще в ІX ст., як резиденція руських князів. Перед навалою татаро-монгольських завойовників тут був дерев’яний замок, в якому відпочивали і розважалися полюванням князі Галицько - Волинської землі та інших околиць Київської Русі.
Тече вода...
Арочний місток
Скориставшись чварами між нащадками Данила Галицького, литовські феодали в 1362 р. захопили цю територію Південно-Західної Русі. Землі, розташовані по Дністру, перейшли до рук великокнязівського роду Коріатовичів. Вони зробили Червоногруд столицею своїх володінь. Один з них заснував на території замку домініканський монастир, який був зруйнований разом з містом у 1538 р.волохами.
Залишки водяного млина(?)
Червона дорога до палацу
В 1430 р.Червоногруд перейшов у власність польського магната, каменецького старости Теофіла Язловецького, а згодом до своїх рук прибрав це місто найбільший землевласник Прикарпаття і Поділля, снятинський і коломийський староста Михайло Бучацький.
Кладочка
Річка Джурин
За старої Польщі з 1434 р. місто було столицею Червоногородського повіту, Подільського воєводства , тобто західного Поділля, що сягало від річки Стрипи по річку Збруч. Цей статус протримався за Червоногродом аж до 1867 р. (у цьому році повітом стало місто Заліщики ) . Польський король Казимир ІV Ягелончик надав Червоногроду, першому з міст Тернопільщини, у 1448 р. магдебурзьке право.
Фото
Один з каскадів водоспаду
У 1615 р.власником міста став львівський калетелян Микола Данилович, який на місці дерев’яного спорудив кам’яний замок дві башти якого збереглися до наших днів. Він мав вигляд правильного паралелепіпеда з високими оборонними мурами і чотирма баштами, оточений річкою Джурин.
Червоногрудський водоспад
Дві вежі вдалині...
Восени 1648 р. до міста підступили селянські загони сіл Лисовець, Шипівців, Торського, Головченців і містечка Тлусте (під час народно-визвольної війни 1648-1654рр) . Після облоги та штурму вони з допомогою місцевого населення оволоділи замком.
Доброго ранку!
Краса
Влітку 1672 р. цю твердиню здобули штурмом війська турецького султана Магомета ІV. Три стіни і дві башти були сильно пошкоджені, які так і залишилися невідбудованими. Двадцять сім років повіт разом з Червоногородом перебував під турецьким ігом (з 1672 по 1699 рр.).
Водоспад
Застигла у русі..
Протягом XVІІІ ст. замок перебував у напівзруйнованому стані. У 1778 р. австрійський уряд продав його князю Королю Понінському, який в 1820 р. частково розібрав замок, а решту перебудував на розкішний палац . Цей палац ще раз був перебудований сином князя Понінського.
Костел Вознесіння Діви Марії.Фасад
Костел Вознесіння.Інтерєр
Ось як описує замок О.Чоловський в довіднику “Давні замки і фортеці на Галицькій Русі: “ “… Замок, розташований на східній стороні містечка. Оточений з усіх боків гористою місцевістю, являв собою в плані прямокутник, звернений фронтальною стороною до сходу, з двох сторін якого знаходились круглі башти з галереями зверху.
Між вежами розміщувався ганок, опертий на колони і прикрашений гербами князів Понінських. Замок збудований з червоного каменю. Всередині замку зберігалися фамільні портрети родини його власника князя Понінського.
Костел всередині
Хори
Згодом Червоногрод перейшов в руки князів Любомирських.
Залишки розписів
Костел.Тил
Біля замку у 1615 р.,в стилі пізнього ренесансу з елементами готики, був збудований костел. У костелі на стінах було кілька пам’ятних таблиць , старі фрески та портрет фундатора. Стеля костелу повністю склеплена з каменю. На подвір’ї костелу знаходилась надгробна плита, датована 1618 р. Під костелом були людські поховання. В даний час будівля костелу перебуває в напівзруйнованому стані.
Храм-руїна
Фото
Костел зараз переданий УАПЦ. В урочищі,неподалік від палацових веж, мають намір звести чоловічий монастир. Зараз поруч костелу стоїть якийсь сарай-барак під бляхою. Думаю тут вже давненько чекають,коли ж нарешті повністю зруйнуються палацові вежі,щоб можна було розпочати повномасштабне будівництво.
Вежі палацу Понінських
Обвалена права вежа палацу
Біля замку на річці Джурин знаходиться найбільший на Поділлі водоспад, висота якого зараз становить 16 м. За переказами старих людей, водоспад штучно утворено турецько -татарськими полчищами, які в 1620 р. після перемоги польських і козацьких військ все руйнували на своєму шляху від м. Кам’янець-Подільського до м. Львова і м. Перемишля.
Неоготична красуня
Спіралеві сходи всередині вежі
Справа в тому, що річка Джурин, колись була досить повноводна , робить у Червоногруді кілька кілометрову петлю, омиваючи своїми водами червоногородське поселення. Для того, щоб здобути цей замок , турками довелося перерубати кам’яний кряж і пустити води до повноводного Джурина на водоспад, звільнивши таким чином собі шлях до замку. Але, як би там не було, легенда залишається легендою, а водоспад існує.
Інтерєр вежі
Ліва вежа палацу.Ще тримається!
На цьому водоспаді на початку XІX ст. був побудований водяний млин, який на початку нашого століття перебудували на двох турбінний водяний млин, що молов борошно і постачав електроенергію у червоногородське містечко. В 1956 р. на його місці збудовано гідроелектростанцію, яка давала електричний струм для сіл Нирків, Нагіряни і Солоне. На жаль тепер її також немає. Залишилися одні руїни.
Фото
Весняне фото чарівного місця
В 1970 р. населений пункт Червоне ( Червоногород,Червоногруд,Червоноград) перестав існувати.
Інфо з http://yablog.org.ua/2008/06/12/chervonohrad-chervonohorod-chervone/ .
Вид на кладовище з мавзолеєм Понінських
Сюди я мріяв попасти давно..Ще колись,милуючись чужими світлинами цього місця,чомусь одразу ж пригадував одну з частин кінотрилогії : "Володар перснів: Дві вежі".. Фантазія малювала щось містичне,таємниче.... Краса тут особлива-без розкоші,без шику і блиску.Загадкова краса.
Обвалена вежа
13 квітня 2013р.одна з веж (права) палацу Понінських обвалилась.Її здолав час. І приїхавши сюди я побачив не "Дві Вежі",а лишень півтори..Зате побачив!
Не потрібно тішити себе ілюзіями,мріяти чи негодувати,типу :"Ну коли вже відновлять цю красу?" чи : "Та невже немає коштів щоб відбудувати кусок стіни?"..Будьмо реалістами-десятки памяток перебуваючи у набагааато кращому стані не можуть дочекаотись елементарного ремонту,як ото перекриття даху чи заміни вікон,а ви думаєте комусь потрібна якась там забута вежа? Тим більше,що святе місце порожнім не буває,нагадаю-тут вже планують зводити монастир(неподалік).
Будматеріал ще на місці.Чи скоро розберуть?
"Півтори Вежі"
Красиво тут,тихо(ми були у "несезон").Чудовий ранок компенсував паскудну ніч, - до 3-ої години ночі витягували машину з болота,потім випили вино "з горла" і полізли в холодну палатку спати.. Ранок віддячив сонцем,неймовірними краєвидами і бажаними обєктами.
Весняне
Вдалині...
А біля казкових веж-літній відпочинковий табір "Ромашка".З собаками.Сторожовими.І охороною,правда охорона гуманна-пропускає на територію табору без зайвих запитань.
"Повітря чисте,зайвих шумів немає,красота навколо,-все для відпочинку діткам.От тільки вежі ці якісь ненадійні-вже одна обвалилась,гляди й друга рухне та й травмує кого ще..Певне потрібно їх знести,як ото в с.Жванець залишки замкової вежі,-розібрали і спокій..Пора щось вирішувати.."- підозрюю що такі думки крутяться в головах місцевих керманичів.
Фото
Мавзолей Понінських при дорозі
Час покаже що візьме верх-скупі розрахунки та логіка,чи таки бажання зберегти історію для нащадків.Чекаєм,надіємось,та на жаль,час діє проти залишків маєтку,-де гарантії,що через рік-другий не рухне друга вежа,не втримавшись під тягарем часу,природніх факторів чи ще чогось..
Вид на руїни: костел та вежі палацу Понінських
А влітку тут людно,аж надто людно.Ну,не зовсім тут,-всі на водоспаді,бо водоспад не обвалиться,бо там можна освіжитись,бо там гарно а не депресивно,бо там..Не спорю,там також дуже гарно,особливо коли немає юрби відпочивальників,купи сміття та фальшивих акордів.Там також гарно.
Панорама
Місце варте відвідин,місце яке запамятовується... Червоногруд-Червоноград-Червоногрод...
Під сонцем..
Фото