Дубно....А особливо-замок!
Дубно було у плані нашого маршруту під пунктом №3,після Берестечка і Пляшеви(чи Пляшевої-виправіть як правильно)) про які ви можете подивитись тут http://neo777vitaha.livejournal.com/2012/01/24/ або тут http://ua-travels.livejournal.com/1886083.html
Та ближче до справи і трохи історії вперемішку з фото:
Дубно-райцентр на півдні Рівненської області. Про місто під назвою Дубен Іпатьєвський літопис згадує ще під 1100 р. в зв'язку з рішенням вітічевського з'їзду руських князів.Литовський князь Ягайло грамотою від 4 листопада 1386 р.підтверджує приналежність поселення місцевому князю Федору Oстрозькому, а у 1498 р. К.І. Острозький отримав від литовського князя Олександра привілей, за яким Дубно стало містом.Князь Костянтин Острозький мав право не лише звести тут замок, а й влаштувати власну митницю і зайнятися торгівлею.Після Люблінської унії Дубно входить до складу Речі Посполитої.
Сьогодні місто зустрічає нас ось таким симпатичним "боїнгом": Пам'ятник Герою Радянського Союзу Іванову Івану Івановичу.Відкритий у 1978 році. В кінці 2000-х рр. був намір зняти пам'ятник у зв'язку з його аварійним станом.
Офіційна дата спорудження Дубенського замку-1492р.
Замок,станом на сьогодні(тобто на 2011р)). Вїздна брама(можна розгледіти фамільний герб, з масонськими символами):
Мури замку та шпиль Дівочої вежі
Ми потрапляємо(не минаючи касу,звичайно ж,-5грн.за квиток-ціна як на мене,просто символічна.) на внутрішнє замкове подвіря.
В переході стоїть ось такий цікавий "артефакт":
В 1753 р. князь Януш Сангушко подарував Дубно князю Станіславу Любомирському з обов'язком тримати в дубенському замку 270 піших людей для військових потреб та оборони фортеці.
В останній третині XVIII - початку XIX ст. відбувається значне зростання в суспільному житті міста. Головною причиною цього було перевод сюди зі Львова в 1772 р. так званих контрактів, тобто великого 4-тижневого ярмарку.
У внутрішному дворі ми бачимо:
1) Палац Острожських-трапецієподібна в плані двоповерхова будівля, перекрита високим чотирисхилим дахом. Це одна з мурованих споруд 16 ст., перебудована у 18 ст. У 1930-х роках флігель переобладнано й пристосовано для розміщення громадських організацій.
2) Палац князів Любомирських -розміщується в північно-східній частині замкового подвір’я, на самому березі річки. Його збудовано за проектом архітектора Г.Іттара з використанням фрагментів старих стін і фундаментів палацу XVI ст. У 1780-х роках, під час наступної перебудови, в архітектурі палацу, особливо в оздобленні інтер’єрів, з’явилися елементи архітектури класицизму (архітектор - Д.Мерліні).
Палац - велика за розміром (70:20 м), прямокутна в плані споруда, витягнута з південного сходу на північний захід. З боку замкового подвір’я - двоповерховий, а від річки - триповерховий завдяки мурованому цоколю, укріпленому контрфорсами. Монолітний об’єм палацу перекрито чотирисхилим черепичним дахом. Фасади - без декоративного оздоблення; вікна - прямокутні, без обрамлень.
Архітектурна спадщина старого Дубна скупчена загалом на території історичної частини міста, яка в цілому співпадає з його сучасним центром на лівому високому березі Ікви, що має площу близько 110 га.
Сильний поштовх до розвитку міста був в кінці XV - на початку XVI ст. з отриманням магдебурзького права (1507 р.). Посилення ремісничих цехів, зростання населення викликали бурхливе будівництво- на схід від фортеці формується ринкова площа з ратушею.
Для захисту з єдиного вільного доступу до міста на західному перешийку (з боку Луцька) насипається високий земляний вал з Луцькою надвратною баштою і глибоким ровом спереду. Дубно стало одним з найбільш укріплених міст Bолині.
На поч. XVII ст. в місті на стратегічно важливих місцях зводяться нові монастирські комплекси - бернардинців поблизу Луцької брами і кармеліток в північному кінці півострова. Одночасно капітально перебудовується сам замок. Біля західного в'їзду в місто складається передмістя Забрам'я, або Луцьке, біля північно-східного боку - Сурмичі. Знову перебудовується замок, набуваючи цього разу більш парадного, палацового характеру.
Замкові мури зсередини:
І звичайно ж,який замок без підземель?!
такий собі тунель метро))
освічується псевдо-середньовічними ліхтариками))
атмосфера-відповідна...псевдо..жах не навіює...може це й на краще.
Територія подвіря обладнана для відпочинку:
любителям посидіти
постріляти("тир"-на задньому плані)
Влітку подвіря виглядає набагато живішим і кольоровим
Вид на вїздні ворота з Дівочої вежі
а ось і сама вежа:
Чому "Дівоча"?-за легендою відважна княжна Беату, направила з вежі гармату на полчище татар, тим самим відігнавши їх від замкових мурів. Із того часу вежу кличуть “Дівочою" або вежа Беата(Беату)
Помилуватись з неї на краєвиди Ікви-святе діло))
Ну і на закінчення-замкова сторожа,або-"кого нам слід боятися")))
Та,перефразовуючи відоме народне прислівя, скажу- "Собак боятись-по замках не ходити!"
Приємних та цікавих мандрівок Вам та дякую за увагу!