Жидачів,Демня та....
Жидачів...З чим у вас асоціюється назва цього міста?Правильно,з жидами..І це частково вірно.Близько XIV ст. в Удечі (Жидачеві) поселились євреї (жиди). Деякі дослідники пов'язують сучасну назва міста з рум. żudeczu, що означає євреї. Однак зрозуміло, що етимологія Удеч-Зудеч-Зудечів-Жидачів ніяк не пов'язана з євреями.
Демня.Костел
Жидачів.Костел Успіння Пр.Богородиці.Фасад
Перша письмова згадка про місто датується 1164 р., де воно значиться як Удеч (або Зудечів). Надалі в документах зафіксовано ще близько 25 назв міста. У ХІІ ст. Жидачів мав характерну для тодішніх міст будову - основна частина (дитинець) знаходилась у пн. частині гори Базиївки, а за оборонним валом розміщувався ремісничий посад. Вже тоді місто, розташоване на перехресті сухопутних і річкових шляхів, було важливим центром торгівлі. Про це свідчить існування в ньому кам’яної церкви Святого Миколая - покровителя купців і моряків.
Костел.Тильно-бічна сторона
У 1393 р. польсько-литовський король Владислав Ягайло, перебуваючи в Жидачеві, бере місто у своє володіння і надає йому магдебурзьке право, що сприяло економічному розвитку міста.
Вхід
Католицька парафія в Жидачеві була утворена 1301 р.. храм був дерев'яний, оточений цвинтарем. У 1387 р.король Владислав Ягелло дарував жидачівському костелу с.Рогізно. 1415 р.брат короля, Свидриґайло (володів цим краєм з 1403 року) дав кошти на оздоблення місцевого храму.
Інтерєр костелу Успіння Пр.Богородиці.
1602 р. споруджується мурований храм. Його головний вівтар, присвячений Успінню Діви Марії, було збудовано 12 жовтня 1612 р.
Найбільшою трагедією в історії костелу був період радянської влади, а саме1963р., коли костел закрили і сплюндрували: було розвалено вежу костелу, знищено вівтарі, замальовано всі фрески та викрадено всі, крім найменшого, храмові дзвони. Святиня слугувала спочатку як склад меблів, потім як автобусна станція з білетними касами та алкогольним баром, нарешті - музей римо-католицької парафії…
Святиня.Тил
Аж у 1989 р влада храм повернула місцевій римо-католицькій парафії і костел став діючим храмом для католиків. 11 листопада 1989 р. його освятив кардинал Мар'ян Яворський. З того часу безперервно триває відбудова костелу.
Церква Воскресіння Господнього
Найбільшою духовною скарбницею тa гордістю мешканців міста Жидачева є церква Воскресіння Господнього, історія якої сягає кін. XVII - поч. XVIII ст.
На місці згорілої матірної парохіальної церкви Воскресіння у 1948 році збудували дерев’яну дводільну костьольного типу церкву, яка була знищена вогнем 14 травня 1888 року під
час великої пожежі.
Храм Воскресіння Господнього.Фасад
Нинішню муровану церкаву почали будувати у 1892р,а освятили у 1901р.за благословенням А.Шептицького.У 1990 році Храм повернуто греко-католицькій громаді, а з 2000 р. він належить Стрийській єпархії УГКІЦ.
Храм
Гніздичів.Церква Св.Косми та Дамяна
Гніздичів.Церква Св.Косми та Дамяна
с.Демня.Храм Святого Миколая(1878р)
С.Демня.Карєр
Село Демня ,Миколаївського р-ну,розташоване за 7 км від районного центру,над річкою Зуброю.Поселення виникло ще у часи давньоруської держави і свою назву отримало від того, що постійно було задимлене в результаті розвинутого тут залізопереробного виробництва. Тобто, ймовірно, назва села утворена від слова «домниця» (піч для виплавлення заліза з болотяної руди).
Костел Матері Божої Ченстоховської.Фасад
Перша письмова згадка про Демню датована 1464 роком. За іншими джерелами, село згадувалося і під назвою «Демня на Зубрі» або «Воля» ще в 1453 році. Назва «Воля» свідчить, що тут відбувався процес заселення нових селян і їм на певний період давалося звільнення від відбування повинностей.
Профіль
З давніх-давен славилися демнянці обробкою каменю, приміром, у 1912 році на 1982 жителів припадало майже 100 каменотесів.
Інтерєр
У селі є Миколаївська церква(1878р.) та мурований костел(1913р.).Костел зведений з тесаних блоків пісковику.Зовні-майже неушкоджений,а от інтерєр "кульгає"...
Костел Матері Божої Ченстоховської.Тил
У 1935(1936?)р.костел набув статусу парафіяльного,а вже згодом його закрили,влаштувавши спочатку тут склад а потім шкільний спортзал..
Храм
Про наступне село мені абсолютно не хочеться писати,але..чим винен храм у тому,що громада неадекватна?
Гонятичі.Надбрамна дзвіниця
Дерев`яна церква знаходиться на східній околиці села, за мостом, під яким проходить залізниця.Дослідників стверджують, що відлік свого існування існуюча сьогодні святиня бере від 1802р.,наводяться й інші цифри-1872 та 1875рр.
Скульптура на дзвіниці
Церква освячена на честь Св.Пантелеймона.Поруч розташований цвинтар.Радянська влада силоміць закрила церкву, знищила дзвони. Та наприкінці 1980-тих років село відродило храм Божий. Згодом церкву відремонтували.
Церква святого Пантелеймона
Зараз храм являється памяткою архітектури-прибита зліва від входу табличка саме про це вам і розкаже.
Гонятичі.Церква святого Пантелеймона
А в чому проявляється неадекватність жителів села? А ви попробуйте зробити фото всередині храму,тоді й побачите..Реально ТАКОЇ бурної реакції я не очікував(розчарую зразу-мене не били,хоч пропозиція була)..
Демня.Костел
Жидачів.Костел Успіння Пр.Богородиці.Фасад
Перша письмова згадка про місто датується 1164 р., де воно значиться як Удеч (або Зудечів). Надалі в документах зафіксовано ще близько 25 назв міста. У ХІІ ст. Жидачів мав характерну для тодішніх міст будову - основна частина (дитинець) знаходилась у пн. частині гори Базиївки, а за оборонним валом розміщувався ремісничий посад. Вже тоді місто, розташоване на перехресті сухопутних і річкових шляхів, було важливим центром торгівлі. Про це свідчить існування в ньому кам’яної церкви Святого Миколая - покровителя купців і моряків.
Костел.Тильно-бічна сторона
У 1393 р. польсько-литовський король Владислав Ягайло, перебуваючи в Жидачеві, бере місто у своє володіння і надає йому магдебурзьке право, що сприяло економічному розвитку міста.
Вхід
Католицька парафія в Жидачеві була утворена 1301 р.. храм був дерев'яний, оточений цвинтарем. У 1387 р.король Владислав Ягелло дарував жидачівському костелу с.Рогізно. 1415 р.брат короля, Свидриґайло (володів цим краєм з 1403 року) дав кошти на оздоблення місцевого храму.
Інтерєр костелу Успіння Пр.Богородиці.
1602 р. споруджується мурований храм. Його головний вівтар, присвячений Успінню Діви Марії, було збудовано 12 жовтня 1612 р.
Найбільшою трагедією в історії костелу був період радянської влади, а саме1963р., коли костел закрили і сплюндрували: було розвалено вежу костелу, знищено вівтарі, замальовано всі фрески та викрадено всі, крім найменшого, храмові дзвони. Святиня слугувала спочатку як склад меблів, потім як автобусна станція з білетними касами та алкогольним баром, нарешті - музей римо-католицької парафії…
Святиня.Тил
Аж у 1989 р влада храм повернула місцевій римо-католицькій парафії і костел став діючим храмом для католиків. 11 листопада 1989 р. його освятив кардинал Мар'ян Яворський. З того часу безперервно триває відбудова костелу.
Церква Воскресіння Господнього
Найбільшою духовною скарбницею тa гордістю мешканців міста Жидачева є церква Воскресіння Господнього, історія якої сягає кін. XVII - поч. XVIII ст.
На місці згорілої матірної парохіальної церкви Воскресіння у 1948 році збудували дерев’яну дводільну костьольного типу церкву, яка була знищена вогнем 14 травня 1888 року під
час великої пожежі.
Храм Воскресіння Господнього.Фасад
Нинішню муровану церкаву почали будувати у 1892р,а освятили у 1901р.за благословенням А.Шептицького.У 1990 році Храм повернуто греко-католицькій громаді, а з 2000 р. він належить Стрийській єпархії УГКІЦ.
Храм
Гніздичів.Церква Св.Косми та Дамяна
Гніздичів.Церква Св.Косми та Дамяна
с.Демня.Храм Святого Миколая(1878р)
С.Демня.Карєр
Село Демня ,Миколаївського р-ну,розташоване за 7 км від районного центру,над річкою Зуброю.Поселення виникло ще у часи давньоруської держави і свою назву отримало від того, що постійно було задимлене в результаті розвинутого тут залізопереробного виробництва. Тобто, ймовірно, назва села утворена від слова «домниця» (піч для виплавлення заліза з болотяної руди).
Костел Матері Божої Ченстоховської.Фасад
Перша письмова згадка про Демню датована 1464 роком. За іншими джерелами, село згадувалося і під назвою «Демня на Зубрі» або «Воля» ще в 1453 році. Назва «Воля» свідчить, що тут відбувався процес заселення нових селян і їм на певний період давалося звільнення від відбування повинностей.
Профіль
З давніх-давен славилися демнянці обробкою каменю, приміром, у 1912 році на 1982 жителів припадало майже 100 каменотесів.
Інтерєр
У селі є Миколаївська церква(1878р.) та мурований костел(1913р.).Костел зведений з тесаних блоків пісковику.Зовні-майже неушкоджений,а от інтерєр "кульгає"...
Костел Матері Божої Ченстоховської.Тил
У 1935(1936?)р.костел набув статусу парафіяльного,а вже згодом його закрили,влаштувавши спочатку тут склад а потім шкільний спортзал..
Храм
Про наступне село мені абсолютно не хочеться писати,але..чим винен храм у тому,що громада неадекватна?
Гонятичі.Надбрамна дзвіниця
Дерев`яна церква знаходиться на східній околиці села, за мостом, під яким проходить залізниця.Дослідників стверджують, що відлік свого існування існуюча сьогодні святиня бере від 1802р.,наводяться й інші цифри-1872 та 1875рр.
Скульптура на дзвіниці
Церква освячена на честь Св.Пантелеймона.Поруч розташований цвинтар.Радянська влада силоміць закрила церкву, знищила дзвони. Та наприкінці 1980-тих років село відродило храм Божий. Згодом церкву відремонтували.
Церква святого Пантелеймона
Зараз храм являється памяткою архітектури-прибита зліва від входу табличка саме про це вам і розкаже.
Гонятичі.Церква святого Пантелеймона
А в чому проявляється неадекватність жителів села? А ви попробуйте зробити фото всередині храму,тоді й побачите..Реально ТАКОЇ бурної реакції я не очікував(розчарую зразу-мене не били,хоч пропозиція була)..