Пізнаємо Рівненщину.День II.Ч 3:Корець
День був у розпалі ,тож потрібно було продовжувати заплановану "місію").Та ми були й не проти-нарешті то вибрались на нормальну дорогу(київську трасу),отже можна було їхати собі в задоволення...
Попереду нас чекало одне з цікавіших пунктів поїздки-місто Корець.
Місто Корець вперше згадується в 1150 році в Київському літописі в зв’язку з походом великого Київського князя Ізяслова під час міжусобної війни з Володимиро-Суздальським князем Юрієм Довгоруковим.З 1380 року місто належало впливовому князю Федору Острозькому. Вже з 15 ст.містечко належало князям Корецьким, які володіли ним до 1651 року.Потім Корець ненадовго переходить до Ліщинських, а тоді до Чарторийських.При останньому представнику цього роду Йозефу Чарторийському в кінці 18 ст.Корець став в один ряд з найкращими містечками краю.
Руїни замку.Надбрамна вежа.18ст.
Піднесенню міста сприяло будівництво першої на території України порцеляно-фаянсової мануфактури,яка занепала після смерті Йозефа.Нині зразки посуду можна зустріти в музеях Москви,Санк-Петербурга,Львова,Лейпцига,Парижа,Варшави та інших міст світу.
Історико-архітектурна спадщина Корця -це неповторний архітектурний ансамбль періоду ХІУ-ХІХст.: руїни старого Корецького замку, Миколаївська церква, малий палац Й.Чарторийського, костел св.Антонія, жіночий Свято-Троїцький монастир. З Корцем і монастирем пов’язані останні роки коханої О.Пушкіна -Ганни Оленіної -Андро. За заповітом похована на території Корецького жіночого монастиря...
А ми тим часом підїжджаємо до руїн замку,та піднімаємось на кручу,на якій вони знаходяться.Погода несподівано зіпсувалась-з усіх сторін небо все більше і більше давило на наші голови-неначе опускаючись до самої землі свої свинцеві хмари,..спецефектів додавали грім та блискавиці...Потрібно було поспішати щоб не стати "жертвою" близької стихії..
З замкового пагорбу відкривається чудовий вид на місто,стаємо обличчям до наміченої точки і крутячись за годинниковою стрілкою,фіксуємо на зумі наступне:
Тут вам і червоненький храм -церква Св.Параскеви Пятниці(1911-14рр)
і синенький-храм Св.Кузьми та Деміана
Церква стоїть на лівому березі р.Корчика і є третьою святинею, побудованою на цьому місці. Час побудови першої невідомий, вона згоріла у середині XVIIIст.У 1766 році збудували другу церкву, яку через 100 років розібрали як аварійну і у 1896-97рр. збудували теперішню, дерев’яну церкву.
далі-костел Св.Антонія(1533р)-про нього поговоримо пізніше..
а ще церква Св. Миколая(1836 р.) побудована у стилі російського провінційного класицизму за заповітом князя Й. Чарторийського. В основі композиції її плану лежить типова для волинського культового будівництва трьохчастинна структура з дещо розширеною та підвищеною середньою або центральною частиною.Купол храму 12-ти метровий у діаметрі.
Та це ще далеко не всі сакральні споруди міста,та зараз трохи ближче познайомимось із замком.
Замок був закладений у 1386 році князем Федором Острозьким.
Його оточили глибоким ровом, який наповнювався водами Корчика. Рів відділяв споруду від міста з трьох боків, із заходу замок від нападу прикривала річка. Будучи ізольованим повністю, замок з'єднувався з материком підйомним мостом. У першій половині XVI століття князь Богуш Корецький укріпив замок мурами, складеними з величезних валунів, зруйновані фрагменти яких добре видно біля південно-західного підніжжя замку. Тоді ж було побудовано кам'яний чотирьохарочний міст, який вів до фортеці.Руїни замку
У XVII-XVIII століттях замок суттєво перебудовувався і набув нарешті ренесансного зовнішнього вигляду. Остання, найбільша перебудова, була здійснена князем Йожефом Чарторийським у 1780 році, внаслідок чого замок був пристосований під князівський палац з бароковими деталями.
Руїни замку
У 1832 році в замку спалахнула пожежа, яка повністю його знищила зсередини - залишилися лише зовнішні стіни. Його руїни увіковічнив у 1846 році на своєму малюнку Тарас Шевченко.
У 20-х роках XX століття пан Бнінський, тогочасний власник замку, взявся за його впорядкування, маючи на меті довести руїни до стану консервації (збереження). Але, оскільки він все робив за власний рахунок, справа посувалася повільно, а згодом і зовсім затихла.Руїни замку.Панорама
На сьогодні найкраще збереглася трьох'ярусна надбрамна вежа. Вона була домінуючою в замковому ансамблі. її строгий вертикальний об'єм на квадратній основі позбавлений рис оборонної архітектури. Зверху на вежі є круглі вікна, в яких розміщувалися куранти. З півдня і півночі до в'їзної вежі примикають залишки зовнішніх стін. Через замковий рів, до фортеці веде віадук,який у 2005р було відремонтовано.
Між руїнами знаходяться підземелля з добре збереженими циліндричними склепіннями, які викладені з рваного буту. На внутрішній площадці замку видно виходи фундаментів, які тягнуться з півночі на південь. Тут знаходився житловий корпус. Поряд з ним стояла замкова церква, збудована ще при князях Корецьких. Від неї зараз не залишилось і сліду.Руїни замку.Надбрамна вежа і міст через рів
Фотаємось ще на память на фоні руїн і поспішаємо побачити решту цікавинок міста,так як вже починає накрапати дощ,погрожуючи зіпсувати усі наші плани...
Миколаївська церква(1834р)
Церква в стилі ампір, хрещата в плані, з двоярусною дзвіницею.По торцям портики з чотирма тосканськими колонами. Храм закритий,брама закрита,фізичний і фотодоступ обмежений..
Основною святинею міста є жіночий Свято-Троїцький монастир - один з найстаріших храмів нашої країни й один із дев’яти монастирів України, який не закрили навіть у радянські часи.
Монастир.Надбрамна дзвіниця
Монастир заснований в 1620 році, до його архітектурного ансамблю входить Троїцький собор, корпус келій, тепла церква Іоанна Предтечі, а також дзвіниця.Його засновником вважають князя Самуїла Корецького. Монастир будувався як православна святиня. Однак у 1622 р. князь Самуїл загинув і будівництво перейшло до рук його брата католика Яна-Карла, після чого монастир переходить у підпорядкування францисканського ордену. Проте Яну-Карлу теж не вдалося завершити будівництво. Лише у 1810 р. монастирський храм добудував останній корецький князь Йосип Чарторийський.
Монастир.Надбрамна дзвіниця
У 1831 році під час польських повстань монастир згорів. І так простояв більше 30 років. У 1864 році за відбудову святині взялася ігуменія Аполлінарія, настоятелька Воскресенського монастиря. А через 13 років будівництво завершила новопризначена ігуменія Феофанія. Художній розпис вівтаря і центральної частини храму зробили майстри Почаївської іконописної майстерні - послушник іконописець Петро Патокин і три його помічники із лаври. Іконостас замовили у Москві.
Свято-Троїцький монастир
21 вересня 1880 року православну обитель освятили як Свято-Троїцький жіночий монастир. А у приміщенні Свято-Воскресенського організували притулок для дівчаток.
Головна споруда архітектурного комплексу монастиря - Троїцький собор з двома боковими вівтарями на честь Успіння Божої Матері та преподобного Іова Почаївського. До собору прибудовані келії з трапезною і тепла церква на честь Іоанна Хрестителя.
Храм Іоанна Хрестителя.
Свято-Троїцький жіночий монастир будувався у стилі бароко, однак після передачі його православній церкві він відповідно перебудовується. Саме тоді з’являється четверик з п’ятьма маленькими главами, а на початку ХХ ст. зводять надбрамну дзвіницю та Іоанно-Предтечинську церкву в модному тоді «старомосковському» стилі.
Троїцький собор
Є у дворі монастирська криниця.Головною ж святинею Троїцького собору, до якої приїздять численні прочани є чудотворна Корецька ікона Божої Матері “Споручниця грішних”. Вона була родовою іконою князів Корецьких, і довгий час зберігалася у князівській домашній молитовні.
На території монастиря також знаходиться могила Анни Андро, яка була першою нареченою російського поета Олександра Пушкіна.
Монастирські келії
Корецький Троїцький монастир
Корецький районний історичний музей(2000р)/колишній палац Горчинських(кін.18ст)
А негода таки нас не пожаліла і довелось чекати майже дві години поки гроза мине..
Келії василіанського монастиря(1764-67рр) був попередньо Воскресенським монастирем ордену францисканців
А ось і наш останній обєкт у цьому багатому на різноманітні памятки містечку-костел Св.Антонія
Костел Св. Антонія в - найстаріший храм міста. Заснований князями Корецькими в XVI ст.(1533р).Названий на честь святого Антонія Падуанського. Храм двічі перебудовувався-у 1706 та 1916рр. У XVIII в. доданий бароковий декор.
Костел Св.Антонія
За радянської влади тут розміщувався склад хімікатів. В даний час костел Св. Антонія,пройшов процес реставраційних робіт і повернений католицькій громаді.
Дзвіниця
Капличка(?)на подвірї храму
У підвалі костелу
Так як брама (як зазвичай у більшості обєктів)була закритою,то прийшлось незаконно пробратись на територію храму,долаючи якусь сітку,потім місячи мокру після грози землю на чиємось городі(який був не шляху до мети)),оминаючи акуратно кабачки та іншу городину героїчно долаю останню перешкоду у вигляді бетонного муру і-вуаля,тариторія відкрита!
Костел Св.Антонія
От в принципі і все по м.Корець.
Костел Св.Антонія
Костел Св.Антонія
Далі буде...
Попереду нас чекало одне з цікавіших пунктів поїздки-місто Корець.
Місто Корець вперше згадується в 1150 році в Київському літописі в зв’язку з походом великого Київського князя Ізяслова під час міжусобної війни з Володимиро-Суздальським князем Юрієм Довгоруковим.З 1380 року місто належало впливовому князю Федору Острозькому. Вже з 15 ст.містечко належало князям Корецьким, які володіли ним до 1651 року.Потім Корець ненадовго переходить до Ліщинських, а тоді до Чарторийських.При останньому представнику цього роду Йозефу Чарторийському в кінці 18 ст.Корець став в один ряд з найкращими містечками краю.
Руїни замку.Надбрамна вежа.18ст.
Піднесенню міста сприяло будівництво першої на території України порцеляно-фаянсової мануфактури,яка занепала після смерті Йозефа.Нині зразки посуду можна зустріти в музеях Москви,Санк-Петербурга,Львова,Лейпцига,Парижа,Варшави та інших міст світу.
Історико-архітектурна спадщина Корця -це неповторний архітектурний ансамбль періоду ХІУ-ХІХст.: руїни старого Корецького замку, Миколаївська церква, малий палац Й.Чарторийського, костел св.Антонія, жіночий Свято-Троїцький монастир. З Корцем і монастирем пов’язані останні роки коханої О.Пушкіна -Ганни Оленіної -Андро. За заповітом похована на території Корецького жіночого монастиря...
А ми тим часом підїжджаємо до руїн замку,та піднімаємось на кручу,на якій вони знаходяться.Погода несподівано зіпсувалась-з усіх сторін небо все більше і більше давило на наші голови-неначе опускаючись до самої землі свої свинцеві хмари,..спецефектів додавали грім та блискавиці...Потрібно було поспішати щоб не стати "жертвою" близької стихії..
З замкового пагорбу відкривається чудовий вид на місто,стаємо обличчям до наміченої точки і крутячись за годинниковою стрілкою,фіксуємо на зумі наступне:
Тут вам і червоненький храм -церква Св.Параскеви Пятниці(1911-14рр)
і синенький-храм Св.Кузьми та Деміана
Церква стоїть на лівому березі р.Корчика і є третьою святинею, побудованою на цьому місці. Час побудови першої невідомий, вона згоріла у середині XVIIIст.У 1766 році збудували другу церкву, яку через 100 років розібрали як аварійну і у 1896-97рр. збудували теперішню, дерев’яну церкву.
далі-костел Св.Антонія(1533р)-про нього поговоримо пізніше..
а ще церква Св. Миколая(1836 р.) побудована у стилі російського провінційного класицизму за заповітом князя Й. Чарторийського. В основі композиції її плану лежить типова для волинського культового будівництва трьохчастинна структура з дещо розширеною та підвищеною середньою або центральною частиною.Купол храму 12-ти метровий у діаметрі.
Та це ще далеко не всі сакральні споруди міста,та зараз трохи ближче познайомимось із замком.
Замок був закладений у 1386 році князем Федором Острозьким.
Його оточили глибоким ровом, який наповнювався водами Корчика. Рів відділяв споруду від міста з трьох боків, із заходу замок від нападу прикривала річка. Будучи ізольованим повністю, замок з'єднувався з материком підйомним мостом. У першій половині XVI століття князь Богуш Корецький укріпив замок мурами, складеними з величезних валунів, зруйновані фрагменти яких добре видно біля південно-західного підніжжя замку. Тоді ж було побудовано кам'яний чотирьохарочний міст, який вів до фортеці.Руїни замку
У XVII-XVIII століттях замок суттєво перебудовувався і набув нарешті ренесансного зовнішнього вигляду. Остання, найбільша перебудова, була здійснена князем Йожефом Чарторийським у 1780 році, внаслідок чого замок був пристосований під князівський палац з бароковими деталями.
Руїни замку
У 1832 році в замку спалахнула пожежа, яка повністю його знищила зсередини - залишилися лише зовнішні стіни. Його руїни увіковічнив у 1846 році на своєму малюнку Тарас Шевченко.
У 20-х роках XX століття пан Бнінський, тогочасний власник замку, взявся за його впорядкування, маючи на меті довести руїни до стану консервації (збереження). Але, оскільки він все робив за власний рахунок, справа посувалася повільно, а згодом і зовсім затихла.Руїни замку.Панорама
На сьогодні найкраще збереглася трьох'ярусна надбрамна вежа. Вона була домінуючою в замковому ансамблі. її строгий вертикальний об'єм на квадратній основі позбавлений рис оборонної архітектури. Зверху на вежі є круглі вікна, в яких розміщувалися куранти. З півдня і півночі до в'їзної вежі примикають залишки зовнішніх стін. Через замковий рів, до фортеці веде віадук,який у 2005р було відремонтовано.
Між руїнами знаходяться підземелля з добре збереженими циліндричними склепіннями, які викладені з рваного буту. На внутрішній площадці замку видно виходи фундаментів, які тягнуться з півночі на південь. Тут знаходився житловий корпус. Поряд з ним стояла замкова церква, збудована ще при князях Корецьких. Від неї зараз не залишилось і сліду.Руїни замку.Надбрамна вежа і міст через рів
Фотаємось ще на память на фоні руїн і поспішаємо побачити решту цікавинок міста,так як вже починає накрапати дощ,погрожуючи зіпсувати усі наші плани...
Миколаївська церква(1834р)
Церква в стилі ампір, хрещата в плані, з двоярусною дзвіницею.По торцям портики з чотирма тосканськими колонами. Храм закритий,брама закрита,фізичний і фотодоступ обмежений..
Основною святинею міста є жіночий Свято-Троїцький монастир - один з найстаріших храмів нашої країни й один із дев’яти монастирів України, який не закрили навіть у радянські часи.
Монастир.Надбрамна дзвіниця
Монастир заснований в 1620 році, до його архітектурного ансамблю входить Троїцький собор, корпус келій, тепла церква Іоанна Предтечі, а також дзвіниця.Його засновником вважають князя Самуїла Корецького. Монастир будувався як православна святиня. Однак у 1622 р. князь Самуїл загинув і будівництво перейшло до рук його брата католика Яна-Карла, після чого монастир переходить у підпорядкування францисканського ордену. Проте Яну-Карлу теж не вдалося завершити будівництво. Лише у 1810 р. монастирський храм добудував останній корецький князь Йосип Чарторийський.
Монастир.Надбрамна дзвіниця
У 1831 році під час польських повстань монастир згорів. І так простояв більше 30 років. У 1864 році за відбудову святині взялася ігуменія Аполлінарія, настоятелька Воскресенського монастиря. А через 13 років будівництво завершила новопризначена ігуменія Феофанія. Художній розпис вівтаря і центральної частини храму зробили майстри Почаївської іконописної майстерні - послушник іконописець Петро Патокин і три його помічники із лаври. Іконостас замовили у Москві.
Свято-Троїцький монастир
21 вересня 1880 року православну обитель освятили як Свято-Троїцький жіночий монастир. А у приміщенні Свято-Воскресенського організували притулок для дівчаток.
Головна споруда архітектурного комплексу монастиря - Троїцький собор з двома боковими вівтарями на честь Успіння Божої Матері та преподобного Іова Почаївського. До собору прибудовані келії з трапезною і тепла церква на честь Іоанна Хрестителя.
Храм Іоанна Хрестителя.
Свято-Троїцький жіночий монастир будувався у стилі бароко, однак після передачі його православній церкві він відповідно перебудовується. Саме тоді з’являється четверик з п’ятьма маленькими главами, а на початку ХХ ст. зводять надбрамну дзвіницю та Іоанно-Предтечинську церкву в модному тоді «старомосковському» стилі.
Троїцький собор
Є у дворі монастирська криниця.Головною ж святинею Троїцького собору, до якої приїздять численні прочани є чудотворна Корецька ікона Божої Матері “Споручниця грішних”. Вона була родовою іконою князів Корецьких, і довгий час зберігалася у князівській домашній молитовні.
На території монастиря також знаходиться могила Анни Андро, яка була першою нареченою російського поета Олександра Пушкіна.
Монастирські келії
Корецький Троїцький монастир
Корецький районний історичний музей(2000р)/колишній палац Горчинських(кін.18ст)
А негода таки нас не пожаліла і довелось чекати майже дві години поки гроза мине..
Келії василіанського монастиря(1764-67рр) був попередньо Воскресенським монастирем ордену францисканців
А ось і наш останній обєкт у цьому багатому на різноманітні памятки містечку-костел Св.Антонія
Костел Св. Антонія в - найстаріший храм міста. Заснований князями Корецькими в XVI ст.(1533р).Названий на честь святого Антонія Падуанського. Храм двічі перебудовувався-у 1706 та 1916рр. У XVIII в. доданий бароковий декор.
Костел Св.Антонія
За радянської влади тут розміщувався склад хімікатів. В даний час костел Св. Антонія,пройшов процес реставраційних робіт і повернений католицькій громаді.
Дзвіниця
Капличка(?)на подвірї храму
У підвалі костелу
Так як брама (як зазвичай у більшості обєктів)була закритою,то прийшлось незаконно пробратись на територію храму,долаючи якусь сітку,потім місячи мокру після грози землю на чиємось городі(який був не шляху до мети)),оминаючи акуратно кабачки та іншу городину героїчно долаю останню перешкоду у вигляді бетонного муру і-вуаля,тариторія відкрита!
Костел Св.Антонія
От в принципі і все по м.Корець.
Костел Св.Антонія
Костел Св.Антонія
Далі буде...