1048 км до загального "стажу". День 3.Частина 1:Чинадійово та Карпати(палац Шенборнів): neo7777vitaha

neo7777vitaha

1048 км до загального "стажу". День 3.Частина 1:Чинадійово та Карпати(палац Шенборнів)

Jun 01, 2012 00:22

Продовжуємо нашу мандрівку і всіх зацікавлених запрошую з нами. Два дні вже були позаду і ми невпинно наближались до фінішу ,та попереду нас ще чекали не менш цікаві місця...

Друга ніч застала нас у Виноградові.Попробували знайти готель-знайшли,та ціни мяко кажучи...За двохмісний номер викладати 440грн аж ніяк не хотілось,та й готель би нас "розслабив",а ми планували піднятись раненько...Їдемо за місто і через декілька хвилин звертаємо із траси в ліс.Тут і буде місце для ночівлі.Розвели багаття,розклали палатку,розлили закарпатського вина...А вночі полило,гроза шуміла пів ночі,а блискавиці з громом створювали звуко-світлові ефекти...
Ранок,підйом,мокрий ліс,мокрі речі,що залишились назовні та жага до продовження поїздки.Швиденько збираємось-вмиваємось,снідаємо,фотаємо кумедного голубого слимачка і в дорогу!

Забігаючи наперед скажу -спочатку ми відвідали замок в Чинадієво,а потім станцію в Карпатах,та фотки будуть так як є))
Залізнична станція "Карпати"Будівля споруджена в кін.19ст. Доволі симпатична і водночас доволі простенька.Всюди зустрічаю порівняння ї з палацом,чи таким собі маленьким палациком...як на мене,хто що хоче те і бачить,-а чому не ратуша?))

Ну та менше з тим,атмосфера присутня...

Чинадійово. Замок Сент-Міклош(14-19ст)
Перша згадка про замок датується 1450 роком: тоді барон Імре Перені отримав дозвіл на зведення фортеці біля шляху Хуст - Ужгород для захисту подорожніх. Недобудовану споруду придбав князь Міхай Телегді (за 22 тис. форинтів): звів палац, мешкав тут, його родина похована у підземеллі церкви Святого Миколая.

У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: у 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, згодом - до сина, Ференца Ракоці Другого, національного героя Угорщини. З 1729 р. маєток переходить володарям Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним понад два століття. Звичайно, роки лишили відбитки на стінах замку.
У 1943 р. Державна комісія угорських пам'яток мистецтва дослідила та почала реставрацію фортеці, у повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням і все більше руйнувалася, аж поки в 2001 р. держава не віддала замок в оренду місцевому художникові Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-охоронцем споруди. На сьогодні замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут відбуваються культурні заходи, мистецькі пленери та виставки, концерти класичної музики.

Замок Кохання - ось на що вирішив перетворити закарпатський митець цей маловідомий палац, адже в 1682 р. тут народилося найвеличніше кохання свого часу, яке змінило долю не тільки двох люблячих сердець, але й долю цілого народу. Вся Західна Європа затамувавши подих стежила за подіями, що відбувалися в стінах замку.

Ілона Зріні та Ференц Ракоці, мабуть, були щасливою парою, але свекруха Ілоні дісталася жахлива. Звали її Софія Баторі, і невістку вона зненавиділа чи не з першого погляду. Та, ніби за іронією долі, саме Ілона, коли овдовіла, успадкувала після смерті Софії її твердиню, мукачівський замок Паланок. Ілоні тоді було вже під 40, але вона залишалася блискучою красунею і невдовзі вдруге вийшла заміж за графа Імре Текелі, який був на 14 років молодшим. Саме в замку Сент-Міклош вони таємно зустрічалися.

Що стосується політики, то тут прекрасна Ілона була послідовницею першого чоловіка: ворогувала з Габсбургами і прагнула знайти підтримку в Порті, куди граф Текелі - на той час ватажок повстанців - і виїхав з дипломатичною місією. Та переговори провалилися, коханий опинився в ув'язненні. Зразу ж Габсбурги відрядили дванадцятитисячне військо під командуванням генерала Енеаса Капрарі, щоб утихомирити непокірну княгиню та відібрати мукачівський замок. Цій силі Ілона змогла протиставити тільки 2 тис. гвардійців і кілька сотень селян. З цією жменькою захисників вона тримала облогу впродовж 3 років!Та не обійшлося без підкупу і зради. Начальник канцелярії Антонін Обслон, кажуть чи то підробив листа від її чоловіка, чи то отруїв воду в колодязі, - одним словом, Ілона змушена була капітулювати. Завойовники позбавили її всякого статку, заборонили бачитися з дітьми, ув'язнили, а згодом вислали за межі Австро-Угорщини. Останні роки свого життя вона провела в Туреччині разом з чоловіком. (http://kpi.ua/sent-miklosh)

У 1657 році замок був сильно пошкоджений князем Єжи Любомирським (точніше, його рейтарами), які мстилися за вторгнення трансильванського князя Дьйордя II Ракоці у Річ Посполиту у союзі зі шведами. Невдовзі замок був відбудований, але як оборонна споруда став втрачати своє значення.
У 1728 році великі земельні володіння разом із Сент-Міклошем були подаровані імператором Карлом ІІІ графу Фрідріху Шенборну. У 1734 році замок значно перебудовується й набуває палацових рис, остаточно втративши свій оборонний статус. За 15 років тут був розбитий сад за проектом австрійського паркового майстра Ференца Башінду (зараз саду не існує).

Під час Другої світової війни тут була фашистська тюрма. За радянських часів у замку розміщувалася сільрада, потім - управління місцевим лісгоспом. Перед Олімпіадою 1980 року у районі почали будувати автотрасу, і в палаці розмістилась казарма стройбату. У цей період палац зазнав великих нищівних перепланувань. Згодом поруч виникла автобаза, «завдяки» якій палац «заріс» різними потворними конструкціями і металобрухтом.
У замку при бажанні можуть провести екскурсію,розказати історію,показати приміщення та експозиції..У відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.Зараз у замку 13 кімнат.

Чинадійово
Чинадієве відоме з 1214 р. як давнє русинське поселення.До 1944 р. Чинадійово звалося Сент-Міклош (місцевий русько-український варіант назви - Миколай), мало статус позаштатного містечка Мукачівського повіту (округу) Березького комітату Королівства Угорщини (у складі Австро-Угорської імперії).Зараз це селище міського типу з населенням близько 8 тис.
І тут ми зустрічаємо перший за час поїздки цвіт сакури!

Греко - католицька церква Св. Іллі(1937р) - це перебудований католицький костел XIV ст.

Спочатку храм був виконаний у готичному стилі , наступні перебудови спотворили його вигляд. Тут зберігається дерев'яна колода з хрестом всередині, який у 2002 р. виявили мукачівські лісоруби, коли спиляли бук віком близько 100 років.

Всередину на жаль ми не попали-не знав на той час про цікавинку що там знаходиться
.

А з сторони замку,метрів за пятдесят від нього,знаходиться Миколаївська церква, XVIII ст.
За інформацією вона була з’єднана з ним підземним ходом.

Продовжуємо гуляти по місту.
Кінотеатр(з мемуарною табличкою),як бачимо на даний час-своє вже "відпоказував"

Хатинки під черепицею

Через селище протікає річечка(Латориця?) навіюючи своїм дзюрчанням відчуття спокою.Взагалі Чинадійово справило враження якогось сонного царства,-чи це тому що ми були в неділю,чи то ще ранок був(хоч магазини,як не дивно,в більшості,працюють з 7-8 до 18год).Мало людей,мало машин,мало руху,розмірене життя...

Палац Шенборнів
Палацово-парковий комплекс Шенборнів - серед найцікавіших визначних пам'яток Закарпатської області. Він зачаровує своєю вишуканістю, гармонією архітектурних форм і стилів. До того ж він відмінно зберігся як зовні, так і всередині, причому практично у своєму первісному вигляді.

Палац Шенборнів (його також називають замок Шенборнів) розташований у 5 км від селища Чинадієво, в урочищі Берегвар (село Карпати), в 10 км від Сваляви і в 16 км від Мукачева. За кілометр від нього протікає річка Латориця. Первозданна карпатська природа, чисте повітря, велика кількість живності в лісах - ці місця були немов ідеально створені для полювання. Нічого дивного, що чинадіївські околиці облюбували і пристосували під світські розваги австрійські графи Шенборни-Бухгейми, які в ті часи були власниками тутешніх земель.

Династія Шенборнів одноосібно володіла Чинадієво аж до XX століття.Шенборни приїжджали сюди зі свитою та високопоставленими гостями, щоб відпочити і пополювати. З цією метою в Чинадієво був побудований мисливський будиночок із дерева. Незабаром ця споруда вже не могла задовольнити всі потреби і вмістити всіх графських гостей, тому було прийнято рішення звести великий замок. Для цього граф Ервін Фрідріх Шенборн запросив західноєвропейських архітекторів. Проект розробив архітектор 3. Грессерсон.Будівництво замкового комплексу під назвою Берегвар було завершене в 1890 році.

Архітектурною особливістю замку Берегвар є символічність, яка з самого початку була закладена в його композицію. Наприклад, кількість входів-виходів відповідає кількості місяців у році (12), димоходів і замкових кімнат стільки ж, скільки і тижнів у році (52), а вікон рівно 365, ні більше, ні менше - за кількістю днів у році. Ця ідея була на той час дуже оригінальною, і до того ж у дусі романтизму. Символічний смисл мали й інші архітектурні компоненти. Чотири різні за формою вежі палацу з флюгерами, на яких була вибита дата побудови «1890», відповідали чотирьом порам року. Вікна входів були прикрашені вітражами на біблійну тематику. До цих пір збереглися барельєфи на античну тематику. З особливою ретельністю була продумана найменша деталь, аж до елементів декору. На годинниковій вежі палацу, під старовинними курантами і сьогодні можна побачити родовий герб Шенборнів - коронованого лева.

Зараз тут розміщується серцево-судинний санаторій «Карпати». Усі бажаючі можуть потрапити на територію санаторію,оплативши в касі,ммм...вроді 5грн.

Велике задоволення любителям піших прогулянок доставить відвідування красивого старовинного парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва, який оточує палац Шенборнів. Він був закладений ще в 1848 році. Сьогодні територія парку охоплює площу 38 га.
Тут можна побачити багато екзотичних та рідкісних видів дерев і рослин: самшит, канадські ялини, сосни Веймута, тюльпанове дерево, айва японська, рожевий бук, оцтове дерево, кірказон та звичайно-японську вишню,якою милуюються чи не всі приїжджі..

і справді чаруюче!

рожеві пелюстки опадають від легенького подиху вітру,створюючи під ногами ніжно-тендітний килимок..

довкола час неначе зупинився

Гармонійно вписується в парковий ансамбль палацу Шенборнів мальовниче озеро, на якому побудовані спеціальні будиночки для лебедів.

Символічний смисл, який мали елементи архітектури палацу Шенборнів, був притаманний і палацового парку.Так, форма озера в точності повторювала контури Австро-Угорської імперії на карті. Людина непосвячена ніколи сама про це не здогадається, оскільки озеро давно втратило свою незвичайну форму. Улюблене місце відвідування в парку, крім озера, - так зване «Джерело краси», що дарує молодість і красу. Вода цього джерела насправді має цілющі властивості і корисна тим, у кого проблеми з обміном речовин, кровоносною та сечостатевою системами.(http://ua.dorogovkaz.com/stati_dvorec_schenbornov.php).
Лілії

У будиночку відпочиває черепашка

а на березі-вуж.В самому озері - повно невеличких карасів та просто безліч головастиків!

Красиво,правда вода не зовсім чиста,а точніше-досить таки грязна((

Останній представник роду, граф Георг Ервін фон Шенборн змушений був залишити замок Берегвар у 1944 році і виїхати до Австрії. Після Другої світової війни, в 1945 році, мисливський палац Шенборнів разом з оточуючими його землями був оголошений державною власністю.