Муроване на Старосамбірщині
Від траси в саме село недалеко,правда після відлиги не зовсім зручно стрибати, шукаючи сухіші місця.
Позаду залишився палаючий конвікт у Хирові,попереду-ще невідоме для мене(ну,хіба що з мережі) село Муроване.Воно вже третє Муроване у моїй практиці: перше -з дерев*яною церквою ,-у Сокальському районі,друге-з церквою та невідомим маєтком - у Пустомитівському районі,а тепер-Старосамбірщина.Тут обіцяють декілька цікавинок і тому я так бадьоро стрибаю,невпинно,хоч і повільно наближаючись до мети..
Панорама на початку села
Погляд в сторону Городовичів та Скелівки
Перші згадки про село Муроване (колись-Ляшки Муровані ) відносяться до 1374 р.,за іншими джерелами -1454 р.Село було власністю родини Гербуртів .
З XVI ст. Ляшки належали родині Тарлів, які побудувати тут родинний замок (знищений росіянами за часу I Світової війни). Миколай Тарло - перемишльський хорунжий, придворний і королівський секретар, попіклувався про надання містечкові у 1560 р. Магдебурського права. Пізніше Ляшки Муровані стали власністю родини Мнішеків.Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і Св. мученика Георгія / церква Св.Миколая (18ст.)
Храм з дзвіницею
Бароковий храм (1753р.)
У 1688 р. Ляшки Муровані отримали римо-католицьку парафію. Власне й тоді зведено перший дерев"яний костел, який простояв менше століття - на його місці на кошти Мнішеків у 1753 р.було побудовано бароковий мурований храм - костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і Св. мученика Георгія.
Служила римо-католикам святиня не довго - лише до приходу австро-угорської влади. У 1796 р. римо-католицьку парафію в Мурованому ліквідовують, а храм передають греко-католицькій громаді. Проте римо-католики таки відвоювали право мати свою парафію, проте храм їм вже не повернули. Громада зводить поряд старішої нову святиню - костел святого Йосифа Обручника.Дзвіниця
Один із храмів-сусідів
Церква Св.Миколая. Фасад
З приходом совєтів обидва храми закрили, перетворивши на склади. У 1990 р. старіший костел (Непорочного Зачаття ) передали УАЦ, а новіший (Св.Йосифа) стояв покинутим і поруйнованим аж до 2000 р. коли він перейшов в руки греко-католицької громади.
Костел Св.Йосифа з дзвіницею
Храм №2.Тил
Фото
У 1556 р. за часів правління Тарло в Ляшках Мурованих було зведено замок. Та вже у 1559 р. твердиню зруйнували татари. Її в ближній час було відбудовано.На поч. XVII ст. поселення перейшло в руки родини Мнішеків (внаслідок шлюбу між представниками родин Тарлів і Мнішеків). В той час замок було розбудовано і укріплено, насипано високі вали і викопано рови.
За часів Юрія Мнішека навколо замку було закладено великий парк з фонтанами, водоспадами і античними скульптурами.
Мур навколо костелу
Ян Непомуцький
Костел Св.Йосифа.Фасад
Цікавим моментом в історії замку є факт перебування у ньому майбутнього царя Дмитрія Іоановича(Лжедмитрія), який з"явився тут 25 травня 1604 р., а вже наступного дня попросив руки Марини Мнішек. Саме звідси і почався його похід на Москву,в результаті якого Дмитрію Самозванцю вдалось посидіти два місяці на московському троні.
Невиконання Дмитрієм його обіцянок (відтягував запровадження католицтва, відмовився зробити територіальні поступки Речі Посполитій і надати воєнну допомогу Сигізмунду III Вазі у війні проти Шведської імперії) привело до загострення відносин з Річчю Посполитою. Криза політики Дмитрія сприяла організації заколоту угрупування бояр на чолі з В.Шуйським. 17 (27) травня 1606р. під час повстання москвичів проти поляків, литвинів та русинів, що прибули на весілля Дмитрія і Марини Мнішек, він був убитий заколотниками.
Фото
Фото-2
Старий будинок з новою надбудовою
За Франциска Бернарда Мнішека (1590-1661рр.) замок був його головною резиденцією. Споруду сильно пошкодила пожежа, згодом був пошкоджений ще раз.
До кін. XVII ст. замок обвели зовнішньою лінією оборони з трьома бастіонами, двома наріжними вежами, каналом із ріки для заводнення внутрішнього рову. План фортифікацій замку виконав 1734 р. Генрих Кляйн.
Станіслав Мнішек 1815р. продав замок Фридерику Зербоні де Сполетті. Нова пожежа 1835р. завдала твердині значних пошкоджень і власник не став відновлювати його, а продав дахівку та цеглу із найбільш знищених вогнем частин.
У час Першої Світової війни російські військові, що розташовувались неподалік, довідались про належність замку Мнішекам і перебування тут майбутнього царя Дмитра Іоановича. По замку було здійснено декілька артилерійських залпів.Вілла(?)- стара школа
Будівля нової школи
Скульптурка в ніші
Після завершення війни руїни замку стали непридатними для відбудови. До нашого часу збереглись невеликі фрагменти мурів, вали замчища з стрімкими схилами глибокого рову та залишки каналу, яким надходила вода до оборонних ровів.
Також у Мурованому збереглась стара школа-палацик. Нині споруда разом із значно більшою за неї радянською прибудовою використовується власне як школа.
Школа-вілла
Панорама
Залишки замку
Руїни замку досить фотогієнічні,хоча залишилось там зовсім небагато,а конкретніше-дуууже мало.Територію навколо пробують очистити-свіжо вирубані кущі та дерева надають можливість огляду фрагментів.
Залишки замку-2
Залишки замку-3
Залишки замку-4
Дорогою назад піймав автівку,яка довезла мене до Старого Самбора.
В селі також можна оглянути такі природні пам*ятки: алею вікових лип та парк 18ст.
Залишки замку-5
Залишки замку-6
Залишки замку-7
Позаду залишився палаючий конвікт у Хирові,попереду-ще невідоме для мене(ну,хіба що з мережі) село Муроване.Воно вже третє Муроване у моїй практиці: перше -з дерев*яною церквою ,-у Сокальському районі,друге-з церквою та невідомим маєтком - у Пустомитівському районі,а тепер-Старосамбірщина.Тут обіцяють декілька цікавинок і тому я так бадьоро стрибаю,невпинно,хоч і повільно наближаючись до мети..
Панорама на початку села
Погляд в сторону Городовичів та Скелівки
Перші згадки про село Муроване (колись-Ляшки Муровані ) відносяться до 1374 р.,за іншими джерелами -1454 р.Село було власністю родини Гербуртів .
З XVI ст. Ляшки належали родині Тарлів, які побудувати тут родинний замок (знищений росіянами за часу I Світової війни). Миколай Тарло - перемишльський хорунжий, придворний і королівський секретар, попіклувався про надання містечкові у 1560 р. Магдебурського права. Пізніше Ляшки Муровані стали власністю родини Мнішеків.Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і Св. мученика Георгія / церква Св.Миколая (18ст.)
Храм з дзвіницею
Бароковий храм (1753р.)
У 1688 р. Ляшки Муровані отримали римо-католицьку парафію. Власне й тоді зведено перший дерев"яний костел, який простояв менше століття - на його місці на кошти Мнішеків у 1753 р.було побудовано бароковий мурований храм - костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії і Св. мученика Георгія.
Служила римо-католикам святиня не довго - лише до приходу австро-угорської влади. У 1796 р. римо-католицьку парафію в Мурованому ліквідовують, а храм передають греко-католицькій громаді. Проте римо-католики таки відвоювали право мати свою парафію, проте храм їм вже не повернули. Громада зводить поряд старішої нову святиню - костел святого Йосифа Обручника.Дзвіниця
Один із храмів-сусідів
Церква Св.Миколая. Фасад
З приходом совєтів обидва храми закрили, перетворивши на склади. У 1990 р. старіший костел (Непорочного Зачаття ) передали УАЦ, а новіший (Св.Йосифа) стояв покинутим і поруйнованим аж до 2000 р. коли він перейшов в руки греко-католицької громади.
Костел Св.Йосифа з дзвіницею
Храм №2.Тил
Фото
У 1556 р. за часів правління Тарло в Ляшках Мурованих було зведено замок. Та вже у 1559 р. твердиню зруйнували татари. Її в ближній час було відбудовано.На поч. XVII ст. поселення перейшло в руки родини Мнішеків (внаслідок шлюбу між представниками родин Тарлів і Мнішеків). В той час замок було розбудовано і укріплено, насипано високі вали і викопано рови.
За часів Юрія Мнішека навколо замку було закладено великий парк з фонтанами, водоспадами і античними скульптурами.
Мур навколо костелу
Ян Непомуцький
Костел Св.Йосифа.Фасад
Цікавим моментом в історії замку є факт перебування у ньому майбутнього царя Дмитрія Іоановича(Лжедмитрія), який з"явився тут 25 травня 1604 р., а вже наступного дня попросив руки Марини Мнішек. Саме звідси і почався його похід на Москву,в результаті якого Дмитрію Самозванцю вдалось посидіти два місяці на московському троні.
Невиконання Дмитрієм його обіцянок (відтягував запровадження католицтва, відмовився зробити територіальні поступки Речі Посполитій і надати воєнну допомогу Сигізмунду III Вазі у війні проти Шведської імперії) привело до загострення відносин з Річчю Посполитою. Криза політики Дмитрія сприяла організації заколоту угрупування бояр на чолі з В.Шуйським. 17 (27) травня 1606р. під час повстання москвичів проти поляків, литвинів та русинів, що прибули на весілля Дмитрія і Марини Мнішек, він був убитий заколотниками.
Фото
Фото-2
Старий будинок з новою надбудовою
За Франциска Бернарда Мнішека (1590-1661рр.) замок був його головною резиденцією. Споруду сильно пошкодила пожежа, згодом був пошкоджений ще раз.
До кін. XVII ст. замок обвели зовнішньою лінією оборони з трьома бастіонами, двома наріжними вежами, каналом із ріки для заводнення внутрішнього рову. План фортифікацій замку виконав 1734 р. Генрих Кляйн.
Станіслав Мнішек 1815р. продав замок Фридерику Зербоні де Сполетті. Нова пожежа 1835р. завдала твердині значних пошкоджень і власник не став відновлювати його, а продав дахівку та цеглу із найбільш знищених вогнем частин.
У час Першої Світової війни російські військові, що розташовувались неподалік, довідались про належність замку Мнішекам і перебування тут майбутнього царя Дмитра Іоановича. По замку було здійснено декілька артилерійських залпів.Вілла(?)- стара школа
Будівля нової школи
Скульптурка в ніші
Після завершення війни руїни замку стали непридатними для відбудови. До нашого часу збереглись невеликі фрагменти мурів, вали замчища з стрімкими схилами глибокого рову та залишки каналу, яким надходила вода до оборонних ровів.
Також у Мурованому збереглась стара школа-палацик. Нині споруда разом із значно більшою за неї радянською прибудовою використовується власне як школа.
Школа-вілла
Панорама
Залишки замку
Руїни замку досить фотогієнічні,хоча залишилось там зовсім небагато,а конкретніше-дуууже мало.Територію навколо пробують очистити-свіжо вирубані кущі та дерева надають можливість огляду фрагментів.
Залишки замку-2
Залишки замку-3
Залишки замку-4
Дорогою назад піймав автівку,яка довезла мене до Старого Самбора.
В селі також можна оглянути такі природні пам*ятки: алею вікових лип та парк 18ст.
Залишки замку-5
Залишки замку-6
Залишки замку-7