гімн онаніста, шолі.troyachechkaMay 22 2009, 20:20:06 UTC
Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, і за мої обпечені зеніти. За те, що завтра хоче зеленіть, за те, що вчора встигло оддзвеніти. За небо в небі, за дитячий сміх. За те, що можу, і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за всіх, котрі нічим не осквернили душу. За те, що завтра жде своїх натхнень. Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє сонце, дякую за день, за цю потребу слова, як молитви
___________________
Стояк ранковий, дякую за день. Мігрень вечірня, дякую за спокій.
За сплеска гормонів, що прикрасять сни, З Уму Турман в обліку нагому. За Кортні лав, і доторк пухлих губ, Й за мимовільне сім'єізвєрженьє.
За те, що завтра схоче знов хотіть, За те, що й вчора теж хотіло. Зай хуй в руці, і за оргазма мить. За незалежне впевнене майбутнє.
Оригінал: У жадобі ідейної висі зіп'ялись на словесні котурни і шпурляють недокурки мислі у невпізнані прірви, як в урни.
Бідні лицарі коньюнктури! Ви ж забули істину просту, що найвищі у світі котурни не замінять власного зросту. --------------------------------------- На святе: Тільки ми побухать зібралисі Сало й хліб нарізали крайцями Із п’ятиповерхової висі Баба Маня закидала яйцями
Бідна лицарко кон’юнктури! Ти забула істину просту - Тепер по завершенні свята Не отримаєш пляшку пусту
Comments 22
Reply
Reply
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви
___________________
Стояк ранковий, дякую за день.
Мігрень вечірня, дякую за спокій.
За сплеска гормонів, що прикрасять сни,
З Уму Турман в обліку нагому.
За Кортні лав, і доторк пухлих губ,
Й за мимовільне сім'єізвєрженьє.
За те, що завтра схоче знов хотіть,
За те, що й вчора теж хотіло.
Зай хуй в руці, і за оргазма мить.
За незалежне впевнене майбутнє.
Reply
Reply
У жадобі ідейної висі
зіп'ялись на словесні котурни
і шпурляють недокурки мислі
у невпізнані прірви, як в урни.
Бідні лицарі коньюнктури!
Ви ж забули істину просту,
що найвищі у світі котурни
не замінять власного зросту.
---------------------------------------
На святе:
Тільки ми побухать зібралисі
Сало й хліб нарізали крайцями
Із п’ятиповерхової висі
Баба Маня закидала яйцями
Бідна лицарко кон’юнктури!
Ти забула істину просту -
Тепер по завершенні свята
Не отримаєш пляшку пусту
Reply
Leave a comment