Далі покушаємся на святе

[nemyrych]

Ліна Костенко, Двори стоять у хуртовині айстр.

Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.

Це так природно - відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина, -
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.

Це так природно - музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!

*****

В дворі стояв і допивав пивас,
Кружляла листопаду хуртовина,
Та я болів лиш думкою про Вас, -
Про те, яка Ви чиста і дитинна.

Я вас водив у клуб на ейсід джаз,
Катав Вас на мопеді "Верховина",
Ходили Ви тоді в дев'ятий клас,
Були, як сніг, пречиста і невинна.

А потім в аквапарку бачив Вас
Ви йшли у коротенькому бікіні
Вас обіймав якийта підарас
А я в воді сидів ще півгодини.

Підхоплюйте естафету.