Літні походи : с.Бистрець - пол. Чуфрова - г. Менчул - г. Бребенескул - г. Ребра - ур.Ґаджина (2)
початок : https://nadiya-v.livejournal.com/51392.html
Діти досхочу налазилися по тих каменях, ми завжди в горах дітям дозволяємо всього трохи більше ніж завжди :)
Близько вершини стежка зовсім губиться в траві, лишається лиш напрямок, бо вершину видно :).
Паралельно хр. Розшибений і хр. Кедроватий Погорілець, за ними видніється Говерла.
Вершина без двох метрів двотисячника :
Ще донедавна на вершині Менчулу був столітній бункер з часів війни , тепер його завалено камінням.
Краєвиди з Менчулу неймовірні !
Знимка на згадку і йдем далі:
Урочище Кізі Увлоги. Кілька років тому ми там ночували дорогою на Бребенескул, красиво там і дуже "дико".
Коли піднялися на Бребенескул, нас накрила хмара і всі краєвиди зникли ((
Між попереднім фото і наступним була злива, така раптова що ми не встигли сховатися і така сильна, що ми почувалися машинами на автомобільній мийці :) Нас нещадно поливало дощем)) Але потім трохи сонця, трохи вітру і ми майже сухі :)
Вершина Ребер:
Далі в нас був стрімкий спуск в котел під Ребрами, котрий ще називають Верхня Ґаджина.
Таюся наша те, що під Ребрами називає животом )))
До "живота" спуск складний і стрімкий, місцями навмання, бо губиться стежка.
Ґаджина то справжній рай ! Туристи там бувають дуже зрідка через складність маршруту. І тому там все чисто і первозданно.
Вологи в урочищі цьогоріч було багато, стояли великі калабані і то був трохи квест щоб їх обійти ))
Ми планували ночувати в підніжжі Ребер але там паслися коні, котрі відразу дуже нами зацікавилися.
Щоб не мати з ними близького знайомства ми пішли нижче.
Стежка була дуже розбитою кінськими копитами, а на тому місці ,де можна поставити намет було місиво, так ніби там відбувалися якісь конячі бої ((
Але ми трохи підрівняли там і щоб довго не засмучуватися зіпсутим гарним місцем, повечеряли і полягали спати .
Бо зранку при світлі сонця все виглядатиме краще !
Світанок був неймовірним !
Була друга половина липня а там лише розквітали рододендрони, їх було дуже багато !
"Очима Ґаджини " називають озера урочища, котрі живляться джерелами.
Я знайшла собі класну лежанку - ергономічний камінь, по формі якраз для мене ! :)
І довкола безмежні прекрасні краєвиди !
Сонце купалося в озері :)
Квіти... їх було так багато, різнобарвних, пахучих !
Дзижчали бджоли, співали пташки, шуміли потоки - це був казковий ранок !
Діти ще спали в наметі. Тепер стовчена кіньми земля нам вже так не кидалася в око, все було чудово :)
Навіть не сумнівалася, що Софія піде купатися, холодної води для неї не існує ! ))
Хоча просто посидіти біля води теж добре було.)
А лазити по камінню, придумуючи собі лабіринти, то дитяча улюблена забавка !
Таюся каже, що коли їй радісно, то вона відчуває метеликів у животі ))
Мабуть, це той самий момент)
Потім в нас був екстримально стрімки спуск у нижню Ґаджину.
Там ми зупинялися на обід, довгий відпочинок і купання в річці.
Наші карпатські Орли на камені поблизу Довбушевої криниці.
Від джерела до Бистреця тепер зробили хресну дорогу - заблукати неможливо))
Дорогою нас застав дощ - перечекали. Потім знову дощ, перечікувати не було часу, бо зі села варто виїхати за дня через погану дорогу. А потім почалася злива, ми змокли як ніколи раніше ! Дорогою текла бурхлива ріка, в наших мембранних черевиках хлюпала вода :)
Добре, що нам не треба було на автобус, сумніваюся, що нас би везли в такому виді ))
І як добре, що залишали машину на подвір"ї у бабусі, бо ми мали де переодягтися в сухе.
20-22 липня 2018 року.