цей запис присвячено думкам Портниківа
портніков дуже правильно пише "Россия так отбивается от современности, что кажется, готова покончить с собой, только чтобы не встретиться с реальным миром."
я теж думав над тим, що є країни політично інтравертні і вони пишаються минулим, а є екстравертні, які думають про майбутнє
Подібний парадигматичний здвиг в юдаїзмі асоціюється з книгою Ісайї (чіткіше навіть з текстом "другоісайї"), який переніс для послідовників золотий вік з минулого у майбутнє (чим фактично зробив виникнення християнства невідворотнім)
а от цікаво, що в Росії зворотні перехід відбувся за які півсторіччя, особливо це видно по літературним творам. СРСР культивував дивитися в майбутнє. Єфрємов писав про "туманність Андромеди", а дідусь Хоттабич захоплювався соціалізмом, і навіть обіцянка комунізму до 80-го року вписувалася у тренд. Зараз всі фільми присвячені виключно минулому - від Колчака до Сталіна, і особливо я б на цьому тлі виділив культивування фільмів "Ми із будущєго".
НБ
На Флібусті понад 2000 книг про попаданців. На 99 відсотків - сучасні російські автори. Масовий психоз.
я теж думав над тим, що є країни політично інтравертні і вони пишаються минулим, а є екстравертні, які думають про майбутнє
Подібний парадигматичний здвиг в юдаїзмі асоціюється з книгою Ісайї (чіткіше навіть з текстом "другоісайї"), який переніс для послідовників золотий вік з минулого у майбутнє (чим фактично зробив виникнення християнства невідворотнім)
а от цікаво, що в Росії зворотні перехід відбувся за які півсторіччя, особливо це видно по літературним творам. СРСР культивував дивитися в майбутнє. Єфрємов писав про "туманність Андромеди", а дідусь Хоттабич захоплювався соціалізмом, і навіть обіцянка комунізму до 80-го року вписувалася у тренд. Зараз всі фільми присвячені виключно минулому - від Колчака до Сталіна, і особливо я б на цьому тлі виділив культивування фільмів "Ми із будущєго".
НБ
На Флібусті понад 2000 книг про попаданців. На 99 відсотків - сучасні російські автори. Масовий психоз.