і ще два віршики

[murasz]

ДЖУЗЕППЕ УНҐАРЕТТІ

Солдати

Живемо,

як восени

листочки

на деревах.

(1918)

Ранок

Просвітлююсь
безмежжям.

(1917)

(с) переклав Р.С.

Comments

[murasz]

В Унгаретті такого добра багато. Спеціяльно для тебе як для читачки поезії в робочий час:

РАДІСТЬ ТИХ, ХТО ВИЖИВ У КОРАБЛЕТРОЩІ (по польськи це було б гарніше: Radość rozbitków)

І в путь
руша знов
немов той
морський вовк
навзавтра
по кораблетрощі

E subito riprende
il viaggio
come
dopo il naufragio
un superstite
lupo di mare.