Угорщина: Герої
Початок про Вишеґрад і " Унікум" тут.
Будапешт, зрештою як і вся Угорщина, дуже шанує своїх героїів. Враховуючи те, що, нехай вже вибачать мене угорці, історія країни не надто трагічна, герої тут загальновизнані і через те - любимі. Знайдуться може й ті, хто скаже, що, король Бела був так собі, та без цього не обійтись. Героїв увіковічнюють у пам'ятниках, топонімах і грошах.
Хоча ні, збрехав. Герої комуністичного періоду були масово перенесені зі своїх постаментів до Парку статуй. А героїв-габсбургів просто зняли на реконструкцію, а потім так і не повернули. Це я вже розказую про площу Героїв.
Площу вирішили збудувати на честь тисячоліття великого мадярського ісходу, коли екс-угри знайшли таки батьківщину. До цієї ж дати (1896 рік) було збудовано і чимало інших об'єктів, але про це згодом. По центру площі - могила невідомого героя і коринфська колона, на якій стоїть 5-и метровий архангел Гавриїл з Святою короною і апостольським хрестом. Навколо площі - розгорнута колонада, де встановлені скульптури угорських князів і королів. І ті, і ті, як і належить героям пихаті і зелені.
Чотирьох героїв-габсбургів, як я вже сказав поміняли на угорських князів. Причому зробили це за комуністів. Барельєфи внизу описують в деталях найкращий героїчний вчинок вищестоячого героя. На цьому, скажімо, мужик з шаблею тягне за хвіст геройського коня.
Героїв настільки багато, що багатьом тупо не вистачило свого місця між колонами і вони збиваються у табуни.
Що приємно, так це те, що місце подвигу і його увіковічненню в Угорщині є завжди.
Деякі з монументів виглядають цілком мирно. Їх навіть не бояться.
Ну а дехто і взагалі відійшов по нужді, залишивши коня насамоті.
До речі, ось угорський пісаючий хлопчик, котрий виріс. На жаль, не весь, якщо придивитись до центральної частини композиції.
Про те, чому у Будапешті немає бродячих собак далі.
Будапешт, зрештою як і вся Угорщина, дуже шанує своїх героїів. Враховуючи те, що, нехай вже вибачать мене угорці, історія країни не надто трагічна, герої тут загальновизнані і через те - любимі. Знайдуться може й ті, хто скаже, що, король Бела був так собі, та без цього не обійтись. Героїв увіковічнюють у пам'ятниках, топонімах і грошах.
Хоча ні, збрехав. Герої комуністичного періоду були масово перенесені зі своїх постаментів до Парку статуй. А героїв-габсбургів просто зняли на реконструкцію, а потім так і не повернули. Це я вже розказую про площу Героїв.
Площу вирішили збудувати на честь тисячоліття великого мадярського ісходу, коли екс-угри знайшли таки батьківщину. До цієї ж дати (1896 рік) було збудовано і чимало інших об'єктів, але про це згодом. По центру площі - могила невідомого героя і коринфська колона, на якій стоїть 5-и метровий архангел Гавриїл з Святою короною і апостольським хрестом. Навколо площі - розгорнута колонада, де встановлені скульптури угорських князів і королів. І ті, і ті, як і належить героям пихаті і зелені.
Чотирьох героїв-габсбургів, як я вже сказав поміняли на угорських князів. Причому зробили це за комуністів. Барельєфи внизу описують в деталях найкращий героїчний вчинок вищестоячого героя. На цьому, скажімо, мужик з шаблею тягне за хвіст геройського коня.
Героїв настільки багато, що багатьом тупо не вистачило свого місця між колонами і вони збиваються у табуни.
Що приємно, так це те, що місце подвигу і його увіковічненню в Угорщині є завжди.
Деякі з монументів виглядають цілком мирно. Їх навіть не бояться.
Ну а дехто і взагалі відійшов по нужді, залишивши коня насамоті.
До речі, ось угорський пісаючий хлопчик, котрий виріс. На жаль, не весь, якщо придивитись до центральної частини композиції.
Про те, чому у Будапешті немає бродячих собак далі.