Угорщина: Буда
Початок про Вишеґрад, " Унікум" і угорських героїв тут.
Загальновідомо, що Будепешт - це утворення з Буди і Пешта. Буда на горбі, можна сказати на скелі, у якій аж позаминулого століття було пробито тонель на продовження ланцюгового мосту.
Пешт - навпаки плоський як тареля. Є ще Обуда (стара Буда), але від старості за ці роки нічого не лишилось, окрім залишків фундаментів ще римських поселень. Якщо піднятись на Фортечну гору, то весь Пешт буде у ваших ніг.
Будайська фортеця обернута до Дунаю Рибальським бастіоном. Справа в тому, що колись тут торгували рибою і місцева влада доручила рибалкам боронити власні торгові ряди, ну і шмат стіни також. На стіну бастіону, де відкривається вид на Пешт, можна піднятись, оплативши вхід. Не піднімаючись можна отримати те саме задурно.
Чергова порція героїв, котрі не помістились в більш гідних місцях, спостерігає за туристами.
Бастіон, як і купа інших будівель, збудовані з пісковика. З часом він темніє і стає схожим на нечищені срібні ложки. Може цей прикольно, але їсти смачніше ложками чищеними.
В південній частині гори - Королівський палац, збудований сім століть тому, котрий є усього лиш... макетом справжнього. Справа в тому, що під час війни його настільки роздовбали, що легше було відбудувати заново. Що комуністами й було зроблено. Тепер там декілька музеїв. А поруч - офіційійна резиденція президента, якого угорці звуть глава держави. Він має прав ще менше ніж англійська королева і Віктор Ющенко часів розквиту Віктора Януковича.
Храм Матьяша, датований 1247 роком якраз реставрують на кошти ЮНЕСКО і ЄС. Угорці взагалі-то не дуже в захваті від ЄС, я навіть не думав, що настільки. З одного боку - з'явились кошти на реставрації та на будівництво четвертої лінії метро. З іншого - європейці пильно стежать, аби кошти використовувались чітко у відповідності з бюджетом і при відхиленні - погрожують навіть відкликати усі виділені суми. Те саме стосується різкої зміни соціальної політики, скорочення допомог з безробіття, вагітності і так далі.
Вулиці Буди цілком звичні для європейського і навіть львівського ока. Місцями трапляються нові вкраплення у забудову.
Скажімо, прямо біля костела Матьяша збудовано один з Хілтонів, які дуже не люблять будапештці. Шматок стіни тут старий, а решта - цілком сучасне. Дефіцит старовини гідно компенсується малими архітектурними формами.
Телефонні будки по всьому місту витримані у англійському стилі.
Мало не забув. А бродячих собак, зрештою, як і котів немає через фінансові міркування. Кожен собака має власний паспорт, а його господарі повинні щороку приводити його на вакцинацію (про це влада повідомляє у персональному поштовому запрошенні). І не дай боже не прийти - страшні штрафи. Податків на собак немає, а безгосподарних собак відловлюють місцеви гицлі. Але не на мило і шашлик, а здають до спеціальних інтернатів, звідки їх розбирають турботливі угорці. За пару днів я зустрів безліч галасливих співвітчизників, три бомжі і жодного собаки без господаря.
Про те, що треба робити аби здійснились твої мрії - далі буде.
маврикий отели, цены
Загальновідомо, що Будепешт - це утворення з Буди і Пешта. Буда на горбі, можна сказати на скелі, у якій аж позаминулого століття було пробито тонель на продовження ланцюгового мосту.
Пешт - навпаки плоський як тареля. Є ще Обуда (стара Буда), але від старості за ці роки нічого не лишилось, окрім залишків фундаментів ще римських поселень. Якщо піднятись на Фортечну гору, то весь Пешт буде у ваших ніг.
Будайська фортеця обернута до Дунаю Рибальським бастіоном. Справа в тому, що колись тут торгували рибою і місцева влада доручила рибалкам боронити власні торгові ряди, ну і шмат стіни також. На стіну бастіону, де відкривається вид на Пешт, можна піднятись, оплативши вхід. Не піднімаючись можна отримати те саме задурно.
Чергова порція героїв, котрі не помістились в більш гідних місцях, спостерігає за туристами.
Бастіон, як і купа інших будівель, збудовані з пісковика. З часом він темніє і стає схожим на нечищені срібні ложки. Може цей прикольно, але їсти смачніше ложками чищеними.
В південній частині гори - Королівський палац, збудований сім століть тому, котрий є усього лиш... макетом справжнього. Справа в тому, що під час війни його настільки роздовбали, що легше було відбудувати заново. Що комуністами й було зроблено. Тепер там декілька музеїв. А поруч - офіційійна резиденція президента, якого угорці звуть глава держави. Він має прав ще менше ніж англійська королева і Віктор Ющенко часів розквиту Віктора Януковича.
Храм Матьяша, датований 1247 роком якраз реставрують на кошти ЮНЕСКО і ЄС. Угорці взагалі-то не дуже в захваті від ЄС, я навіть не думав, що настільки. З одного боку - з'явились кошти на реставрації та на будівництво четвертої лінії метро. З іншого - європейці пильно стежать, аби кошти використовувались чітко у відповідності з бюджетом і при відхиленні - погрожують навіть відкликати усі виділені суми. Те саме стосується різкої зміни соціальної політики, скорочення допомог з безробіття, вагітності і так далі.
Вулиці Буди цілком звичні для європейського і навіть львівського ока. Місцями трапляються нові вкраплення у забудову.
Скажімо, прямо біля костела Матьяша збудовано один з Хілтонів, які дуже не люблять будапештці. Шматок стіни тут старий, а решта - цілком сучасне. Дефіцит старовини гідно компенсується малими архітектурними формами.
Телефонні будки по всьому місту витримані у англійському стилі.
Мало не забув. А бродячих собак, зрештою, як і котів немає через фінансові міркування. Кожен собака має власний паспорт, а його господарі повинні щороку приводити його на вакцинацію (про це влада повідомляє у персональному поштовому запрошенні). І не дай боже не прийти - страшні штрафи. Податків на собак немає, а безгосподарних собак відловлюють місцеви гицлі. Але не на мило і шашлик, а здають до спеціальних інтернатів, звідки їх розбирають турботливі угорці. За пару днів я зустрів безліч галасливих співвітчизників, три бомжі і жодного собаки без господаря.
Про те, що треба робити аби здійснились твої мрії - далі буде.
маврикий отели, цены