Вчера перебирала старые фоточки для одного проекта и наткнулась на то, от чего у самой перехватило дыхание. Спешу поделиться.
Теплый и погожий стамбульский январь. Зима дает о себе знать низким, фосфорно-белым небом и застывшими гребешками волн. Мы плывем по Босфору, мимо шумного Стамбула, оплетающего холмы мечетями, дворцами, телевышками и просто
(
Read more... )
Comments 22
Reply
а вчера меня именно море зацепило, красота такая...
Reply
знову хочу в Стамбул.
Reply
я теж знову хочу.
Reply
від ото скупчення будинків на берегу віє якимось затишком теплом.
і той гордий човник який практично преться поперек корабля, там хвилі такі гарні
з чайками і ажурним будинком з колонами на набережній подобається, там все таке живе рухливе.
ви так вдало вмієте прикрасити і оживити пейзаж власною персоною...вражаюче :)
Reply
гордий човник до речі мало не попав під чистку... але ж прикольний:)
Reply
А що за проект, розказуй :Р
Reply
та фотокнига ж (пошепки...:)
Reply
До речі, у ТНМК в останньому альбомі є пісня зі словами "Мій компас вів, мій компас знав, не помиляється лищ той, хто не спрообував" :))
Reply
поки що найточніша про мене пісня була "Надя" з альбому "Дольче Віта" в ОЕ:)))
Reply
Reply
Reply
Leave a comment