Берлін (Німеччина)
А нам все вдома не сидиться, моніторимо вже згаданий неодноразово Groupon.nl в пошуку вигідних пропозицій від готелів по всьому світу. В Берлін хотіли поїхати вже давно, однак весь час відкладалось на потім, аж нарешті з'явилась така нагода - дві ночі в готелі в східному Берліні за 95 євро. Відгуки на booking.com про цей готель непогані, тож вирішили брати. Далі треба було знайти дешевий авіапереліт, що в принципі не складно - літають туди вже знайомі нам по Празі easyJet і Transavia. Однак розклад польотів цих лоу-костів нас не потішив, а ще цього разу ми летіли разом з дитиною і довелось би доплачувати за зданий в багаж візочок, я вже не кажу, що доплата за дитину в лоу-костів зовсім не лоу-костівська. Отже, літайте літаками Королівських Голландських Авіаліній (KLM). Разом на двох дорослих і одне немовля політ туди-назад обійшовсь в 225 євро. Плюс КЛМ ще й в тому, що прилітають вони в аеропорт Тегель, який зовсім недалеко від метро і центра міста, на відміну від Шоненфельда. Шкода, що Тегель влітку закриють, а на базі Шоненфельда відкриють новий аеропорт Берлін-Бранденбург. Але і це переживаємо.
Наш літак в Тегелі. Зданий в багаж дитячий візок чекав нас внизу біля трапу, розкладений і готовий до використання.
Старенький, але досить затишний аеропортик. Єдиний мінус - не всюди можна проїхати з візком, деколи доводилось таскати його через сходи в руках. Зрештою терміналу вже більше 50 років.
Першим же ділом ми купили в Тегелі два проїзних на міський транспорт скомбінованих зі знижками на різні туристичні атракції. Коштувало це 26євро з носа на 3 дні за 3 транспортні зони. Чому ми взяли на три, а не на дві зони? Бо хотіли потрапити в Потсдам. І потрапили. З Тегеля до найближчих станцій метро ходять автобуси, довго чекати нам не довелось, навіть у суботу. З метро ми вийшли на станції Зоологічний Сад. Куди йти ми не знали і пішли навмання, дуже швидко надибавши кіоск з німецькими сосисками і пивом. Пиво називалось Кіндл!
Від Зоологічного саду ми помандрували пішки через парк по алеї з ліхтарями з різних країв Німеччини і Європи. Ось цей ліхтар з Гааги.
Яка ж це Німеччина без готичного шрифту?
Пам'ятки епохи Німецької імперії. Колосальні, з закосом під Рим.
Бісмарк - чєлавєк і параход.
Їхній Маріїнський палац (резиденція Президента ФРН)
Диво-дивне, навіть для мене: двоповерховий пасажирський автобус на регулярній (не туристичній) лінії!!! Шкода, так і не потестував його.
Чи не найбільший в Європі залізничний вокзал - центральний вокзал Берліна. Збудовано напередодні чемпіонату світу 2006.
Величезна багатоповерхова будівля зі скла і металу. Розділенням поїздів за рівнями нагадує вокзал Антверпену, але значно більший.
Руїнами Рейхстагу не задоволений! Всередину мене не пустили - виявилось, що треба заздалегідь реєструватись в інтернеті, що ми би вже не встигли зробити. Привід повернутись! (на танку).
Бранденбурзькі ворота - місце попсової тусні одягнених в клоунські псевдохолодновоєнні уніформи. Туристична індустрія попсячить навіть і не такі історичні місця.
Збулась ще одна мрія - прогулявсь по вул. Унтер-ден-Лінден. Є щось в цій імперській архітектурі.
Телевежа збудована на Александр-пляц "радянськими німцями". Її ми відвідали в останній день нашого візиту.
Від цієї вежі дуже просто добратись до будь-якої частини Берліну, особливо далі на схід, адже це ще й велика транспортна розв'язка з трамваями і міськими електричками (не кажучи вже про метро). Звідси ми поїхали прямим трамваєм до нашого готелю. Готель виявивсь пречудовим - з просторими номерами, ванною з ванною і видом на панельні будинки епохи соціалізму. Єдиний недолік - відсутність безкоштовного вай-фаю. Помились і пішли шукати де б це поїсти, по дорозі зайшли в звичайний "маленький супермаркетик на районі". Супермаркетик мав декілька полиць з "радянськими товарами". Уважний читач впізнає кабачкову ікру, тушені баклажани, аджику, сардини в маслі, згущене молоко і радянську халву (турецька халва повне лайно в порівнянні з нашою).
Німці ставились до нас нейтрально
Поїли ми того вечора в китайському ресторанчику. Власник непогано розмовляв англійською і навіть знайшов для нас англійське меню. Наступного ранку ми поїхали до залишків берлінського муру. В трамваї був автомат з продажу квитків, ну просто як у Іспанії.
Забув як називається цей міст (Oberbaumbrücke ?), але прикольний:
Пофоткались біля стіни:
Далі пішли на вокзал Берлін-Ліхтенберг (він розташований найближче до стіни). При вокзалі сиділа група бомжуватого вигляду гастарбайтерів і чесала між собою на суржику. Не дивно - з цього вокзалу їдуть поїзди на Київ. Але ми поїхали в Потсдам - місто німецьких імператорів, палаців і парків. Міська електричка і туди ходить!
Голландський квартал
В місті є трамвай
Російський квартал
Один з палаців збудований за проектом імператора. Ім'я імператора і назву палацу я вже забув - це ж 3 тижні тому було!
Все це у великому парку
Нам дуже пощастило з погодою
Хто грав в "Козаки", можливо, пам'ятає цю будівлю:
Далі ми поїхали в Шпандау. Там знаходиться цитадель епохи Ренесансу.
Того вечора ми пішли на пиво з noddeat. Він дуже здивувавсь, що я поперсь в якесь Шпандау.
Так от - поруч з цитаделлю колись знаходилась військова тюрма, в якій сиділи нацистські злочинці засуджені на Нюрнберзькому трибуналі. Тюрма охоронялась гарнізонами чотирьох країн переможців. Це був єдиний радянський гарнізон розташований на підконтрольній натівцями території. Тюрму зруйнували, щоб не робити її культовим місцем для неонацистів. Зараз там магазин Алді :-)
В останній день нашої подорожі ми полізли на телевежу. Моя картка Маестро на касі не спрацювала і довелось іти в банкомат. Добре, що нас потім пропустили без черги. Для підйому треба пройти перевірку безпеки, як в аеропорту.
З вежі видно острів музеїв, куди ми попрямували далі
Особливо цікавий був музей НДР. Ну там Трабанти і решта. Хто дививсь "Гуд бай, Ленін" мене зрозуміє.
Останній музей - музей Берлінської стіни біля КПП "Чарлі"
Must visit для всіх, хто цікавивсь Холодною війною
Музей присвячений не лише розділеному Берліну, але й всім народам соціалістичного табору і боротьбі за їхні права. Є ціла українська кімната:
На цій патріотичній ноті завершимо нашу екскурсію.
Висновок: Отже, Берлін, безперечно, багате історією, архітектурою і кулінарією місто. Навіть його радянська частина виглядає привабливо і комфортно для життя. Ціни не кусаються, пиво смачне, транспорт по європейському зручний, парки охайні. Однозначно вартий відвідання.
Наш літак в Тегелі. Зданий в багаж дитячий візок чекав нас внизу біля трапу, розкладений і готовий до використання.
Старенький, але досить затишний аеропортик. Єдиний мінус - не всюди можна проїхати з візком, деколи доводилось таскати його через сходи в руках. Зрештою терміналу вже більше 50 років.
Першим же ділом ми купили в Тегелі два проїзних на міський транспорт скомбінованих зі знижками на різні туристичні атракції. Коштувало це 26євро з носа на 3 дні за 3 транспортні зони. Чому ми взяли на три, а не на дві зони? Бо хотіли потрапити в Потсдам. І потрапили. З Тегеля до найближчих станцій метро ходять автобуси, довго чекати нам не довелось, навіть у суботу. З метро ми вийшли на станції Зоологічний Сад. Куди йти ми не знали і пішли навмання, дуже швидко надибавши кіоск з німецькими сосисками і пивом. Пиво називалось Кіндл!
Від Зоологічного саду ми помандрували пішки через парк по алеї з ліхтарями з різних країв Німеччини і Європи. Ось цей ліхтар з Гааги.
Яка ж це Німеччина без готичного шрифту?
Пам'ятки епохи Німецької імперії. Колосальні, з закосом під Рим.
Бісмарк - чєлавєк і параход.
Їхній Маріїнський палац (резиденція Президента ФРН)
Диво-дивне, навіть для мене: двоповерховий пасажирський автобус на регулярній (не туристичній) лінії!!! Шкода, так і не потестував його.
Чи не найбільший в Європі залізничний вокзал - центральний вокзал Берліна. Збудовано напередодні чемпіонату світу 2006.
Величезна багатоповерхова будівля зі скла і металу. Розділенням поїздів за рівнями нагадує вокзал Антверпену, але значно більший.
Руїнами Рейхстагу не задоволений! Всередину мене не пустили - виявилось, що треба заздалегідь реєструватись в інтернеті, що ми би вже не встигли зробити. Привід повернутись! (на танку).
Бранденбурзькі ворота - місце попсової тусні одягнених в клоунські псевдохолодновоєнні уніформи. Туристична індустрія попсячить навіть і не такі історичні місця.
Збулась ще одна мрія - прогулявсь по вул. Унтер-ден-Лінден. Є щось в цій імперській архітектурі.
Телевежа збудована на Александр-пляц "радянськими німцями". Її ми відвідали в останній день нашого візиту.
Від цієї вежі дуже просто добратись до будь-якої частини Берліну, особливо далі на схід, адже це ще й велика транспортна розв'язка з трамваями і міськими електричками (не кажучи вже про метро). Звідси ми поїхали прямим трамваєм до нашого готелю. Готель виявивсь пречудовим - з просторими номерами, ванною з ванною і видом на панельні будинки епохи соціалізму. Єдиний недолік - відсутність безкоштовного вай-фаю. Помились і пішли шукати де б це поїсти, по дорозі зайшли в звичайний "маленький супермаркетик на районі". Супермаркетик мав декілька полиць з "радянськими товарами". Уважний читач впізнає кабачкову ікру, тушені баклажани, аджику, сардини в маслі, згущене молоко і радянську халву (турецька халва повне лайно в порівнянні з нашою).
Німці ставились до нас нейтрально
Поїли ми того вечора в китайському ресторанчику. Власник непогано розмовляв англійською і навіть знайшов для нас англійське меню. Наступного ранку ми поїхали до залишків берлінського муру. В трамваї був автомат з продажу квитків, ну просто як у Іспанії.
Забув як називається цей міст (Oberbaumbrücke ?), але прикольний:
Пофоткались біля стіни:
Далі пішли на вокзал Берлін-Ліхтенберг (він розташований найближче до стіни). При вокзалі сиділа група бомжуватого вигляду гастарбайтерів і чесала між собою на суржику. Не дивно - з цього вокзалу їдуть поїзди на Київ. Але ми поїхали в Потсдам - місто німецьких імператорів, палаців і парків. Міська електричка і туди ходить!
Голландський квартал
В місті є трамвай
Російський квартал
Один з палаців збудований за проектом імператора. Ім'я імператора і назву палацу я вже забув - це ж 3 тижні тому було!
Все це у великому парку
Нам дуже пощастило з погодою
Хто грав в "Козаки", можливо, пам'ятає цю будівлю:
Далі ми поїхали в Шпандау. Там знаходиться цитадель епохи Ренесансу.
Того вечора ми пішли на пиво з noddeat. Він дуже здивувавсь, що я поперсь в якесь Шпандау.
Так от - поруч з цитаделлю колись знаходилась військова тюрма, в якій сиділи нацистські злочинці засуджені на Нюрнберзькому трибуналі. Тюрма охоронялась гарнізонами чотирьох країн переможців. Це був єдиний радянський гарнізон розташований на підконтрольній натівцями території. Тюрму зруйнували, щоб не робити її культовим місцем для неонацистів. Зараз там магазин Алді :-)
В останній день нашої подорожі ми полізли на телевежу. Моя картка Маестро на касі не спрацювала і довелось іти в банкомат. Добре, що нас потім пропустили без черги. Для підйому треба пройти перевірку безпеки, як в аеропорту.
З вежі видно острів музеїв, куди ми попрямували далі
Особливо цікавий був музей НДР. Ну там Трабанти і решта. Хто дививсь "Гуд бай, Ленін" мене зрозуміє.
Останній музей - музей Берлінської стіни біля КПП "Чарлі"
Must visit для всіх, хто цікавивсь Холодною війною
Музей присвячений не лише розділеному Берліну, але й всім народам соціалістичного табору і боротьбі за їхні права. Є ціла українська кімната:
На цій патріотичній ноті завершимо нашу екскурсію.
Висновок: Отже, Берлін, безперечно, багате історією, архітектурою і кулінарією місто. Навіть його радянська частина виглядає привабливо і комфортно для життя. Ціни не кусаються, пиво смачне, транспорт по європейському зручний, парки охайні. Однозначно вартий відвідання.