Федеральне місто Берн (Швейцарія)
Швейцарія, як свого часу і Нідерланди пройшла через конфедеративний етап розвитку. Зараз це федерація, але про той період не забуто. До сьогодні офіційна назва держави латиною Confoederatio Helvetica - звідси і домен .ch і поширене скорочення назви до CH. До речі, латина не є офіційною мовою в Швейцарії, в цьому вона схожа на Південну Африку, доменне ім'я якої .za - але на жодній з офіційних мов ПАР її назва так не скорочується. Насправді це колоніальний спадок - від нідерландського Zuid-Afrika (африкансом буде Suid-Afrika). Ще одна історична паралель - федеративний устрій швейцарці скопіювали з США в 1848 році. В кого скопіювали федеративний устрій американці - я вже писав.
На згадку про конфедеративний устрій столиці у Швейцарії "нема". Є федеральне місто - Берн. Обрали його, тому що в однойменному кантоні крім німецькомовних живуть ще й французькомовні швейцарці, ну і крім того ближче до Франції. Як тут не згадати столиці інших федерацій створені на догоду франкофонам (Брюссель, Оттава) - ну от так і Берн. Туди ми і вирішили поїхати з Базелю на потязі. Ціна квитка здивувала навіть нас, звичних до голландських цін. Отже - між Базелем і Берном - десь 75 км. Потяг долав цю відстань трошки менше, ніж за годину з однією проміжною зупинкою. Знаєте, скільки коштував квиток туди-назад? 78 швейцарських франків на людину. Це десь 64 євро, якщо купувати квитка в автоматі залізниць (приймає Маестро, показує ціну в євро). Ми прозріли. І при цьому ніякої дешевшої опції для людини, яка збирається побути в країні 3 дні в інтернеті я не знайшов. Мінімальні ціни, які вказує сайт SBB-CFF-FFS треба множити на 2, бо це за наявності пільгового абонементу, який і сам коштує більше 100 франків. darynochka, я десь затупив? Туди був звичайний собі міжміський потяг, як у Бельгії. Тішить, що хоч назад їхав на ICE-3
Але досить про гроші - Берн їх однозначно вартий:
Одразу на виході зі станції (де без проблем можна взяти туристичну карту з позначеним на ній пішохідним маршрутом) на привокзальній площі починається старе місто:
Поруч модернова трамвайно-тролейбусна централь. Громадським транспортом ми не користувались - все можна обійти пішки. Я би навіть сказав - потрібно обійти пішки.
Тут також стоять вуличні фонтани, як у Базелі, прикрашені розмальованими фігурами:
Це Швейцарія - на кожній башті по годиннику:
Швейцарський нацбанк, штабквартира:
На цій же площі - швейцарський федеральний парламент:
Будинки на вулицях старого міста прикрашені скульптурами:
Що це за прапор? Це прапор одного з швейцарських яхт-клубів, який заснований у Берні. Свого виходу до моря у швейцарців нема, але плавають з чужих портів, зате під рідним прапором:
Головна годинникова вежа - Zytglogge.
Кожної години тут відбувається анімована механічна вистава, як у Празі:
За цим годинником звірялись всі інші годинники:
Зверніть увагу на стічну канаву по центру. Вона загратована, але збережена практично в середньовічному вигляді. На цій вулиці 2 роки жив Ейнштейн (справа, не доходячи до фонтану). В цей час він працював над Annus Mirabilis - серією наукових статей, які визначили сучасну фізику:
Фонтан під вікном у Ейнштейна:
Фонтан з ведмедем у обладунках:
Прибалти до контакту зі слов'янами були диким народом ((с)підручник з історії України):
Позашлюбна дитина Ганни Герман та Нестора Шуфрича:
Міськрада:
Засновник міста Бертольд V Церинген з ведмедем, в честь якого воно і назване було згідно з легенди (на місцевому діалекті німецької - Bärn).
Ми полізли на гору, де був сад з трояндами, яких наприкінці березня звичайно ж ще не було. Зате була чудова панорама на стару частину. Чимось нагадує Кам'янець-Подільський, або місто Люксембург, де так само річка вирила каньйон навколо старої частини.
Під горою ще є міні-зоопарк з ведмедями, яких теж ще не було, лише оголошення, що з ними все добре і вони скоро з'являться у вольєрі. Згідно з письмових джерел ведмедів на тому місці тримали ще з 1440х років. А ще там є мініброварня з чудовою і недорогою місцевою кухнею - http://www.altestramdepot.ch/
Рекомендую спробувати їхнє пшеничне і ще на той час був весняний бок. Дуже смачно. Ну і швейцарські rösti - страва з картоплі - http://en.wikipedia.org/wiki/R%C3%B6sti
Це було в день католицької Пасхи, тому в музеї ми не потрапили (а їх там повно - це ж столиця), а отже:
-Рулим назад в Базель.
На згадку про конфедеративний устрій столиці у Швейцарії "нема". Є федеральне місто - Берн. Обрали його, тому що в однойменному кантоні крім німецькомовних живуть ще й французькомовні швейцарці, ну і крім того ближче до Франції. Як тут не згадати столиці інших федерацій створені на догоду франкофонам (Брюссель, Оттава) - ну от так і Берн. Туди ми і вирішили поїхати з Базелю на потязі. Ціна квитка здивувала навіть нас, звичних до голландських цін. Отже - між Базелем і Берном - десь 75 км. Потяг долав цю відстань трошки менше, ніж за годину з однією проміжною зупинкою. Знаєте, скільки коштував квиток туди-назад? 78 швейцарських франків на людину. Це десь 64 євро, якщо купувати квитка в автоматі залізниць (приймає Маестро, показує ціну в євро). Ми прозріли. І при цьому ніякої дешевшої опції для людини, яка збирається побути в країні 3 дні в інтернеті я не знайшов. Мінімальні ціни, які вказує сайт SBB-CFF-FFS треба множити на 2, бо це за наявності пільгового абонементу, який і сам коштує більше 100 франків. darynochka, я десь затупив? Туди був звичайний собі міжміський потяг, як у Бельгії. Тішить, що хоч назад їхав на ICE-3
Але досить про гроші - Берн їх однозначно вартий:
Одразу на виході зі станції (де без проблем можна взяти туристичну карту з позначеним на ній пішохідним маршрутом) на привокзальній площі починається старе місто:
Поруч модернова трамвайно-тролейбусна централь. Громадським транспортом ми не користувались - все можна обійти пішки. Я би навіть сказав - потрібно обійти пішки.
Тут також стоять вуличні фонтани, як у Базелі, прикрашені розмальованими фігурами:
Це Швейцарія - на кожній башті по годиннику:
Швейцарський нацбанк, штабквартира:
На цій же площі - швейцарський федеральний парламент:
Будинки на вулицях старого міста прикрашені скульптурами:
Що це за прапор? Це прапор одного з швейцарських яхт-клубів, який заснований у Берні. Свого виходу до моря у швейцарців нема, але плавають з чужих портів, зате під рідним прапором:
Головна годинникова вежа - Zytglogge.
Кожної години тут відбувається анімована механічна вистава, як у Празі:
За цим годинником звірялись всі інші годинники:
Зверніть увагу на стічну канаву по центру. Вона загратована, але збережена практично в середньовічному вигляді. На цій вулиці 2 роки жив Ейнштейн (справа, не доходячи до фонтану). В цей час він працював над Annus Mirabilis - серією наукових статей, які визначили сучасну фізику:
Фонтан під вікном у Ейнштейна:
Фонтан з ведмедем у обладунках:
Прибалти до контакту зі слов'янами були диким народом ((с)підручник з історії України):
Позашлюбна дитина Ганни Герман та Нестора Шуфрича:
Міськрада:
Засновник міста Бертольд V Церинген з ведмедем, в честь якого воно і назване було згідно з легенди (на місцевому діалекті німецької - Bärn).
Ми полізли на гору, де був сад з трояндами, яких наприкінці березня звичайно ж ще не було. Зате була чудова панорама на стару частину. Чимось нагадує Кам'янець-Подільський, або місто Люксембург, де так само річка вирила каньйон навколо старої частини.
Під горою ще є міні-зоопарк з ведмедями, яких теж ще не було, лише оголошення, що з ними все добре і вони скоро з'являться у вольєрі. Згідно з письмових джерел ведмедів на тому місці тримали ще з 1440х років. А ще там є мініброварня з чудовою і недорогою місцевою кухнею - http://www.altestramdepot.ch/
Рекомендую спробувати їхнє пшеничне і ще на той час був весняний бок. Дуже смачно. Ну і швейцарські rösti - страва з картоплі - http://en.wikipedia.org/wiki/R%C3%B6sti
Це було в день католицької Пасхи, тому в музеї ми не потрапили (а їх там повно - це ж столиця), а отже:
-Рулим назад в Базель.