Такая вось гісторыя

Jan 26, 2010 16:00


Яна сама абрала сабе імя. Бацькі збіраліся назваць нованароджаную дзяўчынку Аксанай, але немаўля, замест звычайнага дзіцячага у-а, крычала: “ін-га-ін-га-ін-га”. Якая тут Аксана?

У сям’і яе звалі Інгушай. Да дванаццаці год усё ішло як мае быць, а потым раптам паднялася тэмпература, пачалі балець суставы, балець няспынна. Напалохала Інгуша маці з ( Read more... )

жыццё, успаміны, чалавек, хвароба

Leave a comment

Comments 7

tanya_valevich January 26 2010, 14:21:46 UTC
Сочувствую тебе очень в потере друга. Очень...
Доктора не врали: перед смертью состояние тяжелобольных людей действительно улучшается. И это хорошо и правильно. Переход в другую жизнь начинается... А он, мне кажется, и дожен быть спокойным, тихим, ведь там нет печали, нет боли, нет слез...
Упокой, Господи, душу новопр. рабы Твоей Инги!

Reply

michalinka January 26 2010, 14:25:19 UTC
Спасибо, Господь и нас утешил, потому что она очень живая была, даже во время болезни. Трудно поверить было, что ее уже нет с нами.

Reply

tanya_valevich January 26 2010, 14:32:38 UTC
Лучше всего настоящий вкус жизни чувствуют люди на грани...
Пока ты будешь о ней помнить, она будет рядом. Даже, если забудешь, будет рядом. Есть такие люди, и я встречала, особенные люди - ангелы. Нам крупко везет, скажу тебе, раз они нам встречаются.

Reply


nicolaev January 26 2010, 15:30:19 UTC

Reply

anniolak January 26 2010, 16:45:04 UTC
кажуць, што Бог рана забірае самых лепшых. Я веру, што ўсім нашым блізкім, якія ўжо ТАМ - вельмі добра...

Reply

nicolaev January 26 2010, 17:03:49 UTC

Reply

michalinka January 26 2010, 19:25:26 UTC
Так, тыя што з Богам ім вельмі добра.. Я веру ў Ягоную літасць да ўсіх нас.

Reply


Leave a comment

Up