Школа Юного Кальмара. Урок №8. Інституції. Постачання інституций: постановка проблеми.
Під ІНСТИТУЦІЄЮ для цілей нашого курсу ми розуміємо СУКУПНІСТЬ правил (у вигляді формальних та/або неформальних норм, символів, паттернів, тощо, які регулюють БУДЬ-ЯКУ сферу діяльності осіб (бажаючі можуть додатково почитати оцю непогану статтю).
ХОЧ ЯКІСЬ, хоч найпримітивніші - але інституції наявні завжди, навіть в стадах диких мавп. Інституції постійно змінюються - в одних випадках повільно, в інших - швидко, а деколи - кардинально та одномоментно.
Усі ПРАВИЛА мають загальний синтаксис (побудову): визначені особи з певними атрибутами, діючи за певних умов, займають конкретні позиції (забороняється, вимагається або дозволяється).
Приклади:
1) Руська Правда:
«Оже станеть без вины на разбои. Будеть ли сталъ на разбои безъ всякоя свады, то за разбоиника люди не платять, но выдадять и всего съ женою и с дѣтми на потокъ и на разграбление».
2) Закони Ману:
«А жінка, яка розбестить дівчину, заслуговує негайного гоління голови, відрізання двох пальців, а також того, щоб її провезли на віслюку».
3) Кодекс Наполеона 1804 року:
«Заява про народження має бути зроблена в триденний строк після пологів місцевій посадовій особі, яка веде акти цивільного стану; немовля має бути продемонстроване».
4) Кримінальний Кодекс Ірана:
«При виконанні покарання у вигляді побиття камінням особа чоловічої статі має бути закопана в землю по пояс, а особа жіночої статі - по груди».
Особами з певними атрибутами, які діють за певних умов, відповідно, можуть бути: безмотивний вбивця; заміжня лесбійка; будь-яка особа, яка зобв’язана за законом повідомляти про новонародженого; співробітники виконавчої служби.
Відповідно: забороняється безмотивно вбивати, розбещувати дівчат, нехтувати обов’язком повідомляти про новонародженого, порушувати правила побиття камінням; вимагається видавати вбивцю з сім’єю "на поток і разграблєніє", карати визначеними законом способами винну в розбещенні, повідомляти про новонароджених, правильно закопувати в землю злочинців; дозволяється не платити штраф за вбивцю, тощо.
Тобто, якими б не були формальні чи неформальні норми, їхній СКЕЛЕТ завжди однаковий. Теорію структури норми права бажаючі-неюристи можуть поглиблено вивчити самостійно.
РЕФОРМА - це зміни до "правил гри", що продукують нові результати, які є кращими порівняно з результатами, отримуваними до зміни правил.
Дісклеймер: "кращі результати" - поняття відносне, адже не будемо забувати, що "мрії одної людини - це кошмари іншої", а тому під "кращими результатами" ми маємо на увазі результати, корисні для всього суспільства чи хоча б для більшості його членів.
Спроба зміни ПРАВИЛ - це завжди ВИБІР між наявними, тобто "статус-кво"-правилами, та "новими" правилами. Якщо особи вважають, що зміни є ВИГІДНИМИ - правила змінюються. Зрозуміло, що помилки щодо ставок дисконтування - неминучі.
Проблема полягає в ПАРАДОКСІ: індивідуально раціональні стратегії призводять до колективних ірраціональних результатів.
Цитуємо Манкура Олсона: «...окрім випадків, коли індивідуумів достатньо мало або коли існує примус або інші способи змусити їх діяти у спільних інтересах, раціональна, корислива людина не буде діяти задля реалізації спільних чи групових інтересів».
Олсон має на увазі, що той, кого не можна усунути від отримання вигоди від колективного блага після його вироблення, має обмаль стимулів для добровільного внеску в підтримання колективного блага (крім 5% альтруїстів та "спокушеної" ними частини конформістів).
Ось чесне зізнання Елінор Остром: «Залишається нез'ясованим, як деякі присвоювачі подолали, а інші - не подолали проблеми, пов'язані з колективним постачанням ретельно спроектованих інституцій».
Ну, не могла ж вона написати в суто науковій книзі, що справа тут - в банальному везінні; в тому, що в якійсь групі знаходиться безбашенний та відважний альтруїст (або навіть декілька одночасно), який дивиться на життя в довгостроковій перспективі, має абстрактне гуманітарне мислення та здатен переконати місцеві еліти в необхідності змін, а в іншій групі - не знаходиться
В наступному уроці - теорія маленьких, середніх та великих груп Олсона.
Всім Кальмарам, хто ще не читав, рекомендую шикарну книгу про побудову інституції навіть не з нуля, а з мінус далекого рівня: Антон Семенович Макаренко, "Педагогічна Поема". Хто вже читав - перечитайте і подивіться на сюжет очима інституціоналістів.
ХОЧ ЯКІСЬ, хоч найпримітивніші - але інституції наявні завжди, навіть в стадах диких мавп. Інституції постійно змінюються - в одних випадках повільно, в інших - швидко, а деколи - кардинально та одномоментно.
Усі ПРАВИЛА мають загальний синтаксис (побудову): визначені особи з певними атрибутами, діючи за певних умов, займають конкретні позиції (забороняється, вимагається або дозволяється).
Приклади:
1) Руська Правда:
«Оже станеть без вины на разбои. Будеть ли сталъ на разбои безъ всякоя свады, то за разбоиника люди не платять, но выдадять и всего съ женою и с дѣтми на потокъ и на разграбление».
2) Закони Ману:
«А жінка, яка розбестить дівчину, заслуговує негайного гоління голови, відрізання двох пальців, а також того, щоб її провезли на віслюку».
3) Кодекс Наполеона 1804 року:
«Заява про народження має бути зроблена в триденний строк після пологів місцевій посадовій особі, яка веде акти цивільного стану; немовля має бути продемонстроване».
4) Кримінальний Кодекс Ірана:
«При виконанні покарання у вигляді побиття камінням особа чоловічої статі має бути закопана в землю по пояс, а особа жіночої статі - по груди».
Особами з певними атрибутами, які діють за певних умов, відповідно, можуть бути: безмотивний вбивця; заміжня лесбійка; будь-яка особа, яка зобв’язана за законом повідомляти про новонародженого; співробітники виконавчої служби.
Відповідно: забороняється безмотивно вбивати, розбещувати дівчат, нехтувати обов’язком повідомляти про новонародженого, порушувати правила побиття камінням; вимагається видавати вбивцю з сім’єю "на поток і разграблєніє", карати визначеними законом способами винну в розбещенні, повідомляти про новонароджених, правильно закопувати в землю злочинців; дозволяється не платити штраф за вбивцю, тощо.
Тобто, якими б не були формальні чи неформальні норми, їхній СКЕЛЕТ завжди однаковий. Теорію структури норми права бажаючі-неюристи можуть поглиблено вивчити самостійно.
РЕФОРМА - це зміни до "правил гри", що продукують нові результати, які є кращими порівняно з результатами, отримуваними до зміни правил.
Дісклеймер: "кращі результати" - поняття відносне, адже не будемо забувати, що "мрії одної людини - це кошмари іншої", а тому під "кращими результатами" ми маємо на увазі результати, корисні для всього суспільства чи хоча б для більшості його членів.
Спроба зміни ПРАВИЛ - це завжди ВИБІР між наявними, тобто "статус-кво"-правилами, та "новими" правилами. Якщо особи вважають, що зміни є ВИГІДНИМИ - правила змінюються. Зрозуміло, що помилки щодо ставок дисконтування - неминучі.
Проблема полягає в ПАРАДОКСІ: індивідуально раціональні стратегії призводять до колективних ірраціональних результатів.
Цитуємо Манкура Олсона: «...окрім випадків, коли індивідуумів достатньо мало або коли існує примус або інші способи змусити їх діяти у спільних інтересах, раціональна, корислива людина не буде діяти задля реалізації спільних чи групових інтересів».
Олсон має на увазі, що той, кого не можна усунути від отримання вигоди від колективного блага після його вироблення, має обмаль стимулів для добровільного внеску в підтримання колективного блага (крім 5% альтруїстів та "спокушеної" ними частини конформістів).
Ось чесне зізнання Елінор Остром: «Залишається нез'ясованим, як деякі присвоювачі подолали, а інші - не подолали проблеми, пов'язані з колективним постачанням ретельно спроектованих інституцій».
Ну, не могла ж вона написати в суто науковій книзі, що справа тут - в банальному везінні; в тому, що в якійсь групі знаходиться безбашенний та відважний альтруїст (або навіть декілька одночасно), який дивиться на життя в довгостроковій перспективі, має абстрактне гуманітарне мислення та здатен переконати місцеві еліти в необхідності змін, а в іншій групі - не знаходиться
В наступному уроці - теорія маленьких, середніх та великих груп Олсона.
Всім Кальмарам, хто ще не читав, рекомендую шикарну книгу про побудову інституції навіть не з нуля, а з мінус далекого рівня: Антон Семенович Макаренко, "Педагогічна Поема". Хто вже читав - перечитайте і подивіться на сюжет очима інституціоналістів.