Музей «Київська фортеця» / Госпітальне укріплення

Oct 09, 2016 11:53

   Для того, щоб подивитись фортеці необов'язково їхати в інші області. Своя фортеця, гарно збережена, є і в нашій столиці. Причому вона вважається однією із найбільш збережених фортець у Європі. Вона не така популярна серед туристів, як Камянець-Подільска чи Хотинська. Тому і постів про неї не зустрічав. Як виглядає Київська фортеця дізнався з блогів лише рік тому. А на власні очі побачив тільки цього літа. Та й то, випадково - був в тих місцях по роботі. Побачене мене вразило і зацікавило. Захотілося прогулятися і пофоткати музей. І ось на днях вирішив заглянути. І не пошкодував! Музей і сама фортеця просто чудові! Наче декорації до історичного фільму. Та й вхідний квиток коштує недорого.

Музей «Київська фортеця» - історико-архітектурний музей, розташований на території Госпітального укріплення Київської фортеці. До складу музею також входить Лисогірський форт. А до складу самої Київської фортеці входять і інші укріплення: Цитадель, Звіринецьке, Васильківське і Госпітальне укріплення. Навіть Києво-Печерська Лавра. Сам же музей «Київська фортеця» займає лише частину Госпітального укріплення. Більша частина укріплення використовується військовим госпіталем.

В цьому фотозвіті покажу вам лише музейну частину Госпітального укріплення і зовсім трохи немузейної частини фортеці. Але, думаю, і цього буде достатньо.



1. Госпітальне укріплення Київської фортеці і музей «Київська фортеця». І це лише частина фортифікаційних споруд.

Невеличкий історичний екскурс. Розпочну розповідь з будівництва Київської фортеці. Так, у 1706 р. почали будувати Печерську Цитадель. В 1812му облаштували земляне Звіринецьке укріплення. А у 1830 році був затверджений новий план розширення Київської фортеці. За ним мали збудувати Васильківське і Госпітальне укріплення. Пізніше, в 1875му зробили Лисогірський форт.
  Госпітальне укріплення було збудоване протягом 1836-1851 рр. за проектом Карла Оппермана. Це укріплення було розраховане на 500 гармат і 1000 рушниць. Складається з чотирьох полігонів з капонірами, північного фронту з брамою і напівбаштою, П-подібного будинку військового госпіталю. Також були й інші споруди. Укріплення полігонів складалося із земляного валу висотою 10 метрів.
  Після придушення польського повстання 1863-1864х рр., капоніри Госпітального укріплення були пристосовані під в'язницю. Наприкінці XIX - початку XX ст. всередині укріплення збудували декілька нових будівель - лікувальних корпусів. В 1998 році було здійснено реконструкцію головного валу і площі перед північною напівбаштою.
  Що цікаво, Київська фортеця не приймала участі в бойових діях.

Ну і про музей. 1930 року в Госпітальному укріпленні був організований музей «Косий капонір», в якості філіалу музею Жовтневої революції. Пізніше - філія Державного історичного музею. А у 1991 році його було реорганізовано в музей «Київська фортеця». Як вже зазначав на початку, музей «Київська фортеця» займає лише частину Госпітального укріплення Київської фортеці (відчуйте розмах укріплень!) і фактично являє собою два музею з експозиційними залами в Косому капонірі та Капонірі №2. Ну і трохи території. Все-таки половина (якщо не більше)) площі зайнята під військовий госпіталь.




2. Ще на підході до музею, біля однієї зі стін земляного валу, побачив капонір третього полігону (Капонір №3).



3. В Вікімапії написано, що цей капонір використовується як склад.



4. Пройшовши далі підійшов до входу в музей.



5. Обов'язкове для музеїв - фото з квитками. 30 гривень за вхід, 10 - за фотозйомку. Зйомка фото на дзеркалку і відео дорожче. Тому фотографував лише на цифровик.
Схоже, що квиток потрібен тільки для відвідання музейних експозицій, а територією можна гуляти вільно (і мабуть спокійно фотографувати хоч на дзеркалку). Ну і заодно зекономити. Хоча 40 грн. по нинішнім міркам - це недорого для музеїв.



6. Підпірна стіна біля північної брами. Ця невелика смужка і є музєм.



7. Північна брама над ровом.
А я переходжу праворуч, до площі і північної напівбашти. Там теж не менш гарні пейзажі.



8. Північна напівбашта (або напіввежа). Збоку до неї прибудований корпус головної військово-медичної комісії.



9. Північна напівбашта зі сторони входу в музей.
Будівля побудована в 1839-1842х рр.. Цікава в плані архітектури - напівкруглої форми. Напівбашта призначалася для проживання 900 осіб. З 1870 в будинку розміщувалась військово-фельдшерська школа. Ніни в будівлі розташована поліклініка Головного клінічного госпіталю Міністерства оборони України.



10. На стіні розвішані плакати зі схемами древніх укріплень.



11. Також є схема Київської фортеці.



12. Ну а для кращого розуміння - ще одна схема Київської фортеці. Вже від мене.
На ній виділив Госпітальне укріплення. Притому покажу вам лише частину цього укріплення. Можете оцінити розмір і масштабність Київської фортеці.



13. Панорама північної напівбашти.



14. Північна напівбашта, площа і земляний вал на фоні будівництва хмарочосу ЖК «Jack House».
Багатоповерхівки псують всю картину.



15. Біля напівбашти, наче кіношний реквізит, стоять пушки.



16.



17. З краю площі видно чудові панорами Нової забудови, Панківщини і Протасового яру. З земляного валу пейзажі мабуть ще кращі.



18. Площа, Північна брама і земляний вал. Нажаль, брама була в тіні. Але, як кажуть, «Фотошоп наше всьо».



19. Брама в земляному валу. Через неї проходить багато людей. Сфотографувати без народу в кадрі неможливо.
Ця брама веде не до музею, як я думав раніше - а до військового госпіталю.



20. Тому половина люду, що проходить через браму - медичні працівники або військові.



21. Але трохи терпіння - і роблю знімок без людей у кадрі.
Сторожові будки виглядають просто, але незвично. В історичних фільмах про XIX ст. такі часто показують.



22. За будками стражників - місток над ровом.



23. Північна брама. За нею - військовий госпіталь.



24. Якщо подивитись з містка, то можна побачити підпірну стіну земляного валу і згадані вже панорами центру столиці.
Доріжка між стіною і площею - наскільки я зрозумів, це і є територія музею.



25. А на земляному валі стоять пушки.



26. Піднявся на земляний вал. Не дуже високий. Але враховуючи, що укріплення стоїть на Печерських пагорбах, то певна висота є.



27. З валу відкривається ще краща панорама міста.



28. А ось і пушки, які показував раніше.



29. З земляного валу відкриваються гарні краєвиди і самої фортеці. Ось підпірна стіна і північна брама.



30. Північна напівбашта з висоти виглядає просто чудово! Гарна панорама.



31. Відійшов на декілька кроків назад - і картина вже трохи інша. Не зміг обрати з двох фоток одну.



32. Вигляд на північну напівбашту майже навпроти брами.



33. Натовп школоло засмутив. Схоже, подивитися музейні експозиції не вдасться:(



34. Ги-ги! На даху брами помітив закинутий кіоск.
От що значить сталкер! Знайде заброшки де завгодно:)



35. З певних ракурсів земляний вал виглядає могутньо.



36. Вид з валу на військовий госпіталь.



37. І хоча госпітальні корпусі більш сучасніші - 1900х - виглядають старовинно.



38. На цій частині валу також є пушки. Тільки інші.
Якщо точніше, то з двох пушок стоїть тільки одна.



39. З західної частини валу видно стадіон «Олімпійський» (на якому я так і не побував). А внизу - музейна частина і Косий капонір.



40. В косому капонірі розміщена музейна експозиція. А раніше в капонірі була облаштована в'язниця.
Про музейні зали «Косий капонір» - трохи згодом.



41. Підпірна стіна і будівля адміністрації музею.



42. Укріплювальна стіна. Чомусь згадав фільм «Іван Васильович змінює професію». Хоча у Київській фортеці мури сучасніші.



43. Капонір №2.



44. Поруч із капоніром №2 - спостережна вишка.



45. Укріплювальна стіна і земляний вал, з якого щойно спустився.
Сфоткав з другого земляного валу.



46. Думав: йти дивитися музейну частину фортеці, чи почекати поки школярі підуть?
Вирішив піти: школоло на горизонті не видно. Напевно всередині капоніру, на екскурсії. Ну, а я тим часом спокійно огляну територію музею. А Косий капонір подивлюсь пізніше.



47. На стіні навпроти Косого капоніру встановлений пам'ятник розстріляним в'язням - учасникам польського посвстання 1863 року.



48. Тим часом натикаюсь на ще одну групу школярів.



49. Меморіал на честь в'язнів Косого капоніру. Вид з насипу земляного валу.



50. Напис-присвята на меморіалі.



51. Укріплювальна стіна.



52. А навпроти встановлена меморіальна дошка.



53. Капонір №2. Зліва - укріплювальна стіна, потерна і критий перехід між потерною і капоніром.



54. В капонірі №2 розміщено два музеї: історії вітчизняної фортифікації і «Камінний зал».



55. Стародавні укріплення часів Київської Русі.



56. А це ймовірно Старокиївські укріплення.



57. Стан кочівників. Обози розташовували по колу. А всередині тримали арсенал зброї і припасів.



58. Музейні зали.



59. Макет Васильківського укріплення Київської фортеці.



60. Вхід до Капоніру №2 розташований під навісом між потерною і укріплювальною стіною. Зліва прохід веде до ще одного залу.



61. У другій залі знаходиться вхід до потерни Капоніру №2.



62. Якщо оглянутись назад: вид з другого залу на перший зал (або дворик) із музеєм, який показав вище.



63. Вихід з потерни до госпіталю.



64. Пройшовся по потерні. Спочатку піднявся ще більш-менш. А от спускався повільно. Сходи дуже незручні.



65. На таких сходах запросто можна проїхатися на п'ятій точці. Поки спускався ледве не впав.
Цікаво було б перевірити чи зможе дівчина на підборах (або ще краще на шпильках) подолати такі сходи:) Жаль, перевірити ні на кому.



66. Збоку від навісу між потерною і капоніром видно земляний вал і укріплювальну стіну.



67. Далі зайшов до Косого капоніру. Біля входу до капоніру встановлена пам'ятна дошка, з якої дізнаємося що він був збудований в 1944 році. А з 1863 року використовувався як в'язниця для військових і політичних диссидентів.



68. До капоніру веде потерна.
Вибачайте за якість: інакше сфоткати не вийшло.



69. В музеї можна побачити карету для перевезення арештантів.
Також видно, що в музеї проводиться ремонт.



70. Кімната для ув'язнених.



71. Експозиція зброї.



72. Авіабомби.



73. Ну і сучасність. Артилерійський снаряд від РЗСО «Смерч».



74. За напівбаштою є сходи до заднього двору стадіону «Олімпійський».



75. Східці хоча й нові, але видно що ремонт не закінчили.



76. Косий капонір. Вид з вулиці.
Як думаєте, чому він так називається? Річ в тому, що він розташований під кутом від основного земляного валку фортеці.



77. Косий капонір. Вид з нижнього майданчику.

На цьому огляд музею і фортеці завершений. Дякую за увагу. Сподіваюся, що осилили подивитись і прочитати. Причому показав вам не все Госпітальне укріплення. Дещо цікавеньке лишилось поза кадром. Так що при бажанні можна буде дослідити інші укріплення Київської фортеці.



Київ, музей, люди, осінь, замок/фортеця, архітектура, фотозвіт

Previous post Next post
Up