Нє, насправді будь-яке нагадування про те, що нєфіг жалітися і треба цінувати те, що маєш - не зайве. В мене була пара моментів чи навіть періодів у житті, коли я думав "якщо я вилізу з цього і виживу, то все буде зовсім по-новому, я буду інакше ставитись до життя і цінувати кожну хвилину". Змушувати себе щось цінувати, звісно, неможливо, але хоча б нагадувати собі часом про ці моменти слід неодмінно.
ги, а під час одного дівчина наділа мені на голову якись мокру фігню, підключила, сказала не кліпати, вийшла і тільки через хвилин 10 зрозуміла, що я не бачу картионк на компі. Та гарвардські часи були суперові :))) от заробимо купу грошей і поїдемо собі туди на літо :)
на такому я не була, але пам"ятаю ще один, де мало злегка бити електричними розрядами, поки я відповідаю на питання. і я весь час чекала, коли воно буде, а потім чесно сказала дівчині-тестувальниці, що мабуть, щось зламалося у них, бо мене нічого не било. виявилось, що весь експеримент був саме в очікуванні. отак...
де б заробити ту купу грошей, щоб знов поїхати в Гарвард на літо?..
Comments 14
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
ех, гарні були часи...
Reply
Reply
де б заробити ту купу грошей, щоб знов поїхати в Гарвард на літо?..
Reply
Leave a comment