таке враження, що ніхто "Московіаду" Андруховичеву не те що не читав, а й не чув про неї нічого і ніколи. Все це вже там було, рясно-рясно. Чого аж тепер дивуватися?
Хто зна, шо там до цього встигло наплести це екс-прессекретарко, шоб цих бюджетників довести до публічного фе. Базарна хабалка, яка в мене, наприклад, виклика фізичну відразу(пінопласт) і бажання вимкнути-'расслишать'.
колись в Мережі блукало інтерву з регіоналом Я. Сухим, який хвалився, що його жінка росіянка, але він її українізує у сексуальних відносинах. Йому хтось з коментаторів порадив спробувати те саме з Азаровим :-)
Щодо мовного шовінізму згодна, але не щодо мізогінії. В Андруховича йдеться про певний тип жінок, який справді не викликає повагу, а не про жінок загалом. Якщо жінка постулює себе в першу чергу як сексуальний об'єкт і хоче бути утриманкою, хай не дивується, що її зневажають.
в суспільстві, яке послідовно зневажає жінок і зводить їх роль до ролі обслуги і прикраси чоловіків -- звинувачувати дівчат в тому, що вони хочуть "вдало вийти заміж", в мене особисто язик не повернеться.
Суспільство досить неоднорідне, згадані дівчата теж є його частиною. І можливості перед ними теж досить різноманітні. Чомусь мільйони дівчат обирають іншу життєву стратегію, ніж ті дівчата, хоч живуть вони в тому ж суспільстві. Посилання на суспільство іноді слугує для виправдання елементарних лінощів чи безрозсудності - мені десь траплялась думка, що насправді злочинці не винні, такими їх зробило суспільство.
Та навіть якщо посилатись на суспільний вплив, то жінка, яка йому безсловесно підкоряється, не викликає в мене поваги, і думаю, багато феміністок зі мною погодиться. Тож текст Андруховича ближчий до фемінізму, ніж до мізогінії - зневага до жінки, що зводить себе до ролі сексуального об'єкта, свідчить радше на користь автора.
Comments 29
Reply
а попрікати автора його ліричним героєм не можна.
Reply
але людина не може бути більшою за свій текст.
Reply
Reply
я так понимаю, ЭТО у нас над-национальное таки. увы и ах :(
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Та навіть якщо посилатись на суспільний вплив, то жінка, яка йому безсловесно підкоряється, не викликає в мене поваги, і думаю, багато феміністок зі мною погодиться. Тож текст Андруховича ближчий до фемінізму, ніж до мізогінії - зневага до жінки, що зводить себе до ролі сексуального об'єкта, свідчить радше на користь автора.
Reply
Reply
Leave a comment