Колись писала, що неприємно впізнавати себе, свій спосіб мислення у ниючих, озлоблених постах інших інвалідів. Ніби збільшуване дзеркало підкреслює твої особистісні недоліки. Але з іншого боку у постах оптимістично налаштованих людей я теж впізнаю себе.

Ось черговий пост Яни Кучиної про її реабілітацію. І ця історія така оптимістична в своїй ( Read more... )

Потепліло так, ніби весна почалася. І я чомусь уявила (чи як правильно перекласти російське "вообразила"), що мені 19. Просто згадалося, як якраз у таку пору ми ходили на Трухановий острів кататися на гойдалках-човниках. Блін, і де тільки ті сили брались. А от сьогодні походила трошки більше ніж звичайно, і відчуваю, що не 19 мені, геть і приблизно ( Read more... )

... а все-таки, якщо відбувається щось дійсно хороше, стає неважливим ні втома, ні слизька дорога, ні довга похмура зима. Все це не має значення, коли з'являються сили жити і дихати.


( Read more... )

Були сьогодні у Кідляндії, це таке дитяче місто професій. Проблема в тому, що в мене настрій зранку був такий, що з ним малину на кладовищі збирати, тому загальне враження трохи спотворено ( Read more... )

Були сьогодні з Владиком на чемпіонаті по Бей Блейду, організованому Family Quest у Космополіті. Бей Блейд - то такі змагання, битва дзигами, на якій зараз подвинуті чи не всі хлопчики дошкільного і молодшого шкільного віку (це якщо раптом ви не знали). Оскільки участь була безкоштовною, можете уявити, скільки там було людей. Владик переміг у своїй ( Read more... )

Про переваги позитивного підходу мене надихнуло написати те, що сьогодні по дорозі на роботу випадково стикнулася з Дариною Заседою. І навіть набралася нахабства запитати, чи це дійсно вона. Я трохи її фанатка, так що для мене це десь так само, як випадково зустріти, не знаю, Вакарчука.

Знаєте, позитив, він буває різним. Наприклад ось такий ( Read more... )

Вийшла на роботу після 6-ти річного декрету, зрозуміла і сформулювала в чому сенс життя (всіх і кожного), оформила малого в перший клас, на море з ним з*їздила вперше. Ну і купа всього такого дрібнішого. Словом, насичений був рік, гріх жалітись.

Продовжую активно проводити відпустку. Вчора вдень поїхали і таки купили Ігорю взуття, знайшовся нарешті магазин, де був 46-й розмір. Потім посиділи в Львіських пляцках. А вечором подалися дивитися на Русанівські фонтани. Ті що світяться і танцюють під музику. Було прикольно, тільки музика трохи затиха. Потім посиділи в якомусь грузинському ( Read more... )

Отож повернулися ми із Скадовська. Нічого так з’їздили. Із сумкою в Києві Олег допоміг, а в Херсоні пощастило: поїзд ішов з другої платформи і там зручні переходи через колію ( Read more... )

Розкажу чим закінчилась історія з роздовбаним тротуаром. Фоткать і писать на сайт я полінувалася. Але не полінувалася подзвонить на гарячу лінію Київради ( 15-51 із стаціонарного, (044) 202-73-37 із мобільного). Не пам*ятаю точно якого числа я це зробила, десь на початку травня, на якихось вихідних, там написано, що вона цілодобова. І на ( Read more... )