Скоро буде дата. Мені, наразі, все одно, але хтось в майбутньому заповюватиме анкети,
вигадуватиме паролі, святкуватиме вродини. А я просто сиджу і чекаю, нічого не відчуваю.
Але якийсь день мусить стати датою, і вже скоро.


( Read more... )

Ніщо так не промиває мозок як травнева злива. Пахне якось тривожно та сентиментально, але це все ілюзія. Найголовніше - згадуєш, що є (були і будуть) важливіші речі в житті, ніж ті якими занадто переймаєшся наразі. Схопить за серце холодною рукою туга, наприклад, за давно загубленим кульчиком… згадаються минуле єство та думки, а теплий дощ його все ( Read more... )

Лаятися на кількість святкових вихідних стало вже певним трендом, як от влітку казати: "Боже, яка спека", а взимку - "Я зараз задубію". Капають отрутою з приводу свят чомусь зазвичай люди, які напряму від стандартного робочого тижня не залежать. Думаю, таким чином вони або засуджують тих, кому кількість вихідних до вподоби, або вони просто не ( Read more... )

Коли дощ на дворі, а треба йти, можна розважатися та споглядати різні кшталти парасольок. Такі гарні й кольорові, як перші квіти, направду покращують настрій… Всі ходять як під затишнимі власними дахами… Приємно… Приємно ( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )

( Read more... )