-
Про німецький комплекс провини
Перетравлюю свіжий культурний шок. Спіймав мене шеф сьогодні в коридорі і почав розповідати, що на днях бачив цикл документальних передач про Холокост і зокрема про Бабин яр, і як він це тяжко переживає. Дуже обережно розпитував і щиро радів, що в моєї сім"ї там ніхто не загинув ( Read more... ) -
Інфантильне
Раз-по раз я знаходжу людей, що грають на гітарі, знають мої улюблені пісні і цілий вечір говорять про письменників і поетів. З часом вони одружуються, знаходять роботу, втрачають час, розїжджаються і зникають у своїх власних життях.
А я знаходжу нову компанію, де так само читають вірші і співають рок під гітару... -
Bahnhof-Fassberg
Здавалося б, був момент, коли я нарешті зрозуміла, де і як я хочу бути. І одночасно - що це недосяжно. Легко бути собою, коли навколо немає обмежень, кли всі такі само божевільні; значно важче - зберегти себе, не втратити суть за щоденними думками про просте і буденне. Я намагаюсь, чесно. Чіпляюсь з усіх сил за емоції, за музику, за друзів, за мову ( Read more... ) -
(Untitled)
Як сказав один мій сусід: "Нарешті вихідн! Нічто не заважатиме сокійно працювати!" -
(Untitled)
Я - велосипед. Не можна спинятись, щоб не впасти. -
(Untitled)
Заздрю птахам: на відміну від мене, вони, здається, переконані у приході весни. Чорні дрозди, одурілі і круглі, навіть не намагаються відлетіти у мене з дороги, а лише відстрибують трохи, не перестаючи щебетати. Як на мене ж, чергування злив, граду і мокрого снігу з весною асоціюється погано... -
(Untitled)
Виявляється, у +10 німці не тільки перестають перстають носити куртки, а й намертво вимикають опалення - в тому числі, і у спільному душі :"( -
(Untitled)
Нарешті прийшов холод, а з ним - надія. Час зрушив з мертвої точки, розімкнув кільце нескінченної осені. Почалася зима, а отже, за нею буде весна. Лишлося зовсім трохи, і все буде добре. -
(Untitled)
Сьогодні був один з тих днів, на які неймовірно красиво дивитися з вікна, але у які абсолютно не хочеться виходити. Сивий туман потримався до самих сутінків, настільки міцно закриваючи сонце, що визначити час доби здавалося абсолютно неможливим. З вікон інституту геть прогладались верхівк дерев, обриси пагорбів і сірий кружалець сонця, довершуючи ( Read more... ) -
(Untitled)
А знаєте, мені тут таки подобається ( Read more... )