Comments | maksymus: Булгакови очима «Василіси»

maksymus

Булгакови очима «Василіси»

Jun 19, 2015 09:55

Відлущуючи брудний шар колоніальної фарби, Оксана Забужко нагадує, що не варто плутати місцями господарів і квартирантів:

Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи. Меморіальний музей - слава Богу, є, а от «дому» - вибачте, нема. Бо будинки в Києві, якщо хто не в курсі, ще на початку минулого століття маркувались (і на поштових адресах ( Read more... )

Літературознавство, Київ, Історія

Comments 70

kyanka June 19 2015, 09:45:56 UTC

Перепрошую, не зрозуміла: до Фундуклея які претензії?

maksymus June 19 2015, 10:45:00 UTC

Звичайні претензії до чиновника колоніальної аміністрації. Любителі російського-малоросійського Києва кріпосника Фундуклея дуже цінують, але українцям він більше відомий по веденню справи кирило-мефодіївців (докладніше ua_kobzar). Перефразовуючи Лермонтова, «не мог понять, на что он руку поднимал».

Раз уже зайшлося про науковий (колоніальний) дискурс... magner58 June 19 2015, 18:49:54 UTC

Чули про книгу Стівена Вайнберга elementy.ru/news/432462?

"Я хотел подчеркнуть, что современная наука противоречит многим ожиданиям наших предшественников. Они стремились к целостному, холистическому пониманию, которое могло бы объединить изучение Природы с эстетикой, моралью и религией. Но ничего такого не произошло; более того, прогресс науки оказался возможен только на основе отказа от такой цели.

И это не единственный идеал, которым пришлось пожертвовать. В античные времена многие ученые вслед за Платоном верили в возможность получения абсолютно достоверного знания о Природе, установленного чистым разумом не менее надежно, нежели законы математики. Новая наука отказалась от подобных претензий, хотя, скажем, у Декарта они еще просматриваются. Все эти вещи до сих пор вызывают недоумение".

maksymus June 19 2015, 18:59:27 UTC

Гляньте на «Ізборнику» широку панораму поступу сучасних ідей - Жаклін Рюс.

magner58 June 19 2015, 19:38:12 UTC

Не сподіваєтеся нічого нового? :)

maksymus June 20 2015, 05:37:37 UTC

Навпаки, сподіваюся, що знайдете там відповідь, на чому насправді ґрунтуються роздуми Вайнберґа. Наприклад, в чому полягає його не погодження з Томасом Куном і чому він досі вважає науку кумулятивною, хоча загальне уявлення пішло значно далі.

Thread 8

yulia_peacedove June 20 2015, 08:43:35 UTC

Забужко робить те саме, що й ідеологи минулого, і талановито створює легенду національної гордості. Але історія, дійсно, - прерогатива переможців, тут не місце пошукам істини, тут може бути тільки Правда. А Правда за нами.

maksymus June 20 2015, 09:34:37 UTC

Забужко здійснює звичайну процедуру деколонізації, розгрібаючи імперські намули. Облуда ж залишається облудою і в блискучій літературній формі (особливо в літературній формі!), і в переможному колоніальному адмініструванні, і в підтримці місцевих ватників. «Пізнайте істину, й істина освободить вас» вибрали собі як гасло біблійну цитату кирило-мефодіївці в ситуації тотального панування чужих смислів, символів, чужого наративу. Їхню групу росіяни розгромили за півроку, але сталося так, що та наївна програма культурного визволення через пошук істини залишається потужним рушієм і сьогодні.

yulia_peacedove June 20 2015, 09:53:59 UTC

Молотком можна прибити гвіздочок, щоб повісити картину, а можна людину вбити. Наміри і мотивація людей, які його використовують, не змінюють самого інструменту. В чому ж тоді сила?

maksymus June 20 2015, 10:08:56 UTC

Ще на світанку Нового часу пролунало Беконівське Знання - це сила.

Thread 6

lovkyj_man June 20 2015, 16:07:50 UTC

Справжній власник будинку, становище та історія родини Булґакових, спогади про "ничего бабец, а?" -- це факти. Вони необхідні і станослять підгрунтя осмислення ситуації ( ... )

maksymus June 20 2015, 16:24:47 UTC

Персонаж професора Преображенського має цікавий прихований план, що його вже побачили уважні інтерпретатори. Так, італійський режисер Альберто Латтуада 1976 року екранізував «Собаче серце» у світлі становлення фашизму; дрібні штрихи з тексту Булгакова, як спалення книжок, євгенічні експерименти, гедонізм, корупційні зв’язки тощо, роблять професора представником того самого середовища, що сприяло приходу фашистів до влади. Фільм італійсько-німецький, автори знали цю тему пречудово.

lovkyj_man June 20 2015, 17:19:57 UTC

Дякую! Я не знав про цей фільм нічого і мені це сильно допомогло в продовженні думки.

Тобто Воланд -- це Преображенський 2.0?

На млин Забужко: "Важная детеаль - Латтуада отошёл от показа Швондера как карикатурного еврея, каким он нарочито был описан в книге Булгакова."

tin_tina June 22 2015, 10:14:27 UTC

От мені був украй неприємний цей Преображенський. Більше, ніж Шариков, більше, ніж Швондер. Сноб, який живе за рахунок як не демонічних, то дуже малоприємних сил, при тому ще й демонструючи свою начебто-опозиційність.
Чесно кажучи, у всьому Собачому серці мені тільки пес і подобався.

Thread 6

blacklack June 22 2015, 04:00:42 UTC

Вот и сомкнулись в едином порыве... Брудний та брехливий подекуди* пасквіль про "Мішку-венеролога" (аж ніяк не про будинок Листовничого; взагалі, тут важить стиль, зі змістом багато в чому можна б було погодитися), де з кожного рядка волає "В потьмянілій од зливи залі нам вручав секретар квитки" - бо ж, так само, як гебешна наволоч Філарет Денисенко, ну дуже по-іншому хтось би тепер ставився до України, якби не події останніх тридцяти років - зірвав маски з так званої національної інтелігенції, показав її глибоке селюцтво. Авторка собі й таким, як ви, діагноз поставила напрочуд влучно:
"...з тою живою (до вже мертвого!) ненавистю (більшовики називали її "класовою" й високо цінували!), яка родиться тільки з потреби реваншу".
Потреба реваншу - та ж сама, що перетворила сучасну Росію на нацистський рейх. Недалеко ви від неї пішли, ох недалеко.

*Насамперед це стосується публікації великого уривку "Белой Гвардии" 1926 р. як прояву "більшовицької пропаганди". Колективний Латунський дотягнувся до Булґакова звідки не чекали.

maksymus June 22 2015, 05:03:02 UTC

Ні, це не Забужко, не ми, вдячні читачі її деконструкції, це ви і є класичний російський/радянський цензор, ви - колективний учасник звичного викреслювання з життя оруеллвських «неподій», «нелюдей», про яких і згадувати після відповідного російського опису вже й не випадає, бо їх наче й не існувало, «не було, немає і бути не може». Очорнення й незгадування - два споріднені методи іншування, добре розроблені і відомі.

>«Нам вручав секретар квитки»А мене 1984 року урочисто приймали в піонери. Уявіть, і сьогодні дослівно пам’ятаю слова клятви радянського піонера, що її промовив перед товаришами в новому тоді кінотеатрі Шевченка на Вишгородській. Добре пам’ятаю, як по-справжньому пишався, коли мені одному з перших у класі пов’язали червону краватку. Це щось про мене теперішнього говорить, звісно, але зовсім не те, що я мусив залишитися там, у безпам’ятстві 1984-го ( ... )

blacklack June 22 2015, 05:39:26 UTC

Ви - колективний учасник звичного викреслювання з життя оруеллвських "неподій", "нелюдей"...Врете. Но врете по незнанию, это простительно. Лично я много потратил времени и денег, работая в архивах (насчитал их полтора десятка) и библиотеках разных городов, поскольку у нас в Харькове почти ничего сделать невозможно ( ... )

maksymus June 22 2015, 06:19:12 UTC

Робота в архівах жодним чином не виводить вас з категорії «колективного російського цензора». Бо ви самі ставите себе зовні колективної України, образ якої у вас підкреслено іншований, наприклад, зневажливо її описуєте через «Кобзар» (наче видавати не треба), чи чиновника-пристосуванця, чи проблеми з виданням у збірнику. При цьому чомусь уявляєте якихось ідеалізованих «етнічних українців», які щось мають робити потрібне, потрібне на вашу думку, на думку відокремленого від цих українців ідентичністю спостерігача. А може статися, на думку самих «етнічних українців» це не потрібно робити взагалі, або в цих «етнічних українців» просто може забракнути ресурсу, щоб робити навіть найпотрібніше, що ними цілком усвідомлюється як найпотрібніше, Бо в економічній системі національної держави етнічність ніяк не виділяється, і потрібні ресурси цілком можуть акумулюватися в «неетнічних українців» на «неетнічноукраїнські» проекти, або ці проекти просто державною оптикою національної держави не розпізнаються ніяк ( ... )

Thread 30