Відлущуючи брудний шар колоніальної фарби, Оксана Забужко нагадує, що не варто плутати місцями господарів і квартирантів:

Нема в Києві «дому Булгакова». І не було ніколи. Меморіальний музей - слава Богу, є, а от «дому» - вибачте, нема. Бо будинки в Києві, якщо хто не в курсі, ще на початку минулого століття маркувались (і на поштових адресах ( Read more... )

 
У Дмитра Чижевського є спостереження про кореляцію тем Гоголя й Сковороди. Хоча в іншому місці він же зауважує, що Гоголь не знав творів «мандрівного філософа», але тим цікавішим виглядає можливий збіг мотивів зі сковородинськими людськими типами. Цитую за приміткою до книги «Українське літературне бароко» (1941):

Треба звернути увагу на те, що ( Read more... )

 
Продовжу наше знайомство з американським культурологом Морсом Пекхемом (див. короткий загальний виклад його ідей). Цього разу пропоную переглянути класичний нарис про дарвінізм.

Морс ПЕКХЕМ
ДАРВІНІЗМ ТА ДАРВІНІСТИЦИЗМ         Усім відомо, що публікація «Походження видів» справила величезний ефект, що ця книга глибоко вплинула на англійську та ( Read more... )

 
В продовження теми колоніалізму та російської літератури, піднятою колись перекладом Еви Томпсон.
Типова історія вибудовування літературної ієрархії та підпорядкування крізь призму імперської літератури, що можлива тільки в рамках колоніального дискурсу:
        «Василий Семенович Гроссман приехал в Ташкент. На перроне выстроилась целая ( Read more... )

Канадські спеціалісти з Альберти підготували словопокажчик до творів Григорія Сковороди: http://www.arts.ualberta.ca/~ukr/skovoroda/NEW/index.phpRead more... )

 
У спільноті ua_kobzar розпочинається один з найвідоміших шевченкових епізодів - випадок на Канівщині, через який Кобзаря вкотре заарештували. Випадок досить темний і заплутаний, досі існує кілька версій того, що саме відбулося в ту п’ятницю, 10 липня 1859 року (за ст. ст.) на березі Дніпра поблизу Пекарів, куди відставний рядовий, художник Шевченко їздив ( Read more... )

В черговий ювілей чергового дворянського літератора мимоволі задаюсь якбитологічним питанням: а чи зміг би той пережити перші десятиліття радянської влади? Гоголь - навряд чи. Походження, ідеологія, вірування наражали його одразу на кілька звинувачувальних статей. Мертвого й визнаного класика ще можна було впровадити до радянської свідомості, ( Read more... )

Цими днями у брудній газетній полеміці на «Українській правді» виринуло ім’я Григорія Сковороди. Полемісти перетягували одну відому цитату, інтерпретуючи її цілком протилежно: перший звертався до авторитету філософа для обґрунтування природності окремого українського народу, а другий у тому самому тексті віднаходив щирий російський шовінізм. Не ( Read more... )

 
Уже давно, ледь не з часів Драгоманова (*), у нас точаться колонаукові дискусії про те, чи була Україна колонією під Москвою, чи ні. І через брак методів, термінології, а сьогодні, головним чином, завдяки панівному дискурсу посткомунізму, відповіді все ще немає. Через ідеологічну навантаженість і зацикленість на локальних аргументах ( Read more... )