Канівщина
3 вересня 2011 року катався Каневом і навколо
1. Ранок, електричка Київ-Миронівка. Традиційно, достатньо пуста навіть у суботу вранці. Було куди поставити велик
2. Через 3 години я у Миронівці
3. Найкраще місто
4.
5. Вхід :)
6.
7.
8.
9.
10. Якась фортеця у Миронівці
11.
12.
13.
14. Все це незрозумілого призначення, напівзакинуте
15. Ставки у Миронівці
16.
17. Виїхав з Миронівки. До Канева ще далеко
18. Біля траси. Покинута злітна смуга
19. Нецікаві села по дорозі
20.
21. Цікаві гідротехнічні споруди по дорозі
22.
23. Заїжджаю на Черкащину - землю Богдана і Тараса, якщо вірити бігборду
24.
25.
26.
27. На підйом іде нова і покинута стара траси. Поїхав старою, по ній машини не їздять
28. От тільки від підйому це не врятувало
29. На під'їзді до Канева нарешті побачив Дніпро
30.
31. Вже у Каневі
32. Зразу поперся до якоїсь недобудованої промзони
33. Кілька метрів рейок - залишки колій, що вели через Дніпро і дамбу у промзону
34. Взагалі тут не дуже забудовано
35. Незрозуміло, що тут мало бути
36.
37. Девайсик на курячих ніжках
38. До моря
39. Там і пообідав
40. Вид на Канівську ГЕС і міст
41.
42.
43.
44. На аванпорті ростуть дерева
45.
46. Покинута залізниця біля ГЕС
47. Щось покинуте у Каневі
48.
49.
50. Половина дому заселена, половина - недобудована. І не схоже, щоб добудовувалась
Рухаюсь до Тарасової гори. Тут відремонтована дорога, нові автобусні зупинки.
51. І Шевченкова алея. Знизу підписано "за ініціативою президента України ". Ім'я президента заклеєне. Вгадайте, якого
52. Алея ніби за мотивами творів Шевченка
53. Іржавий фонтат і сходи на Тарасову гору
54. Замість сходів я вирішив скористатися альтернативною дорогою на гору
55. На Тарасовій горі
56. Хата наглядача могили Шевченка
57. Відремонтований музей
58. Тарас чомусь загороджений парканом
59. Але спостерігає він чудові пейзажі
60.
61. Видно зруйнований залізничний міст
62. Знизу знаходиться відремонтований річковий вокзал
63. Проте поки що, схоже, ця пристань не діє
64. Закінчивши з Тарасовою горою, я поїхав у місто
65. Тут, біля центру міста, будується крутий річково/автобусний вокзал. Хто знає, може нас чекає відродження річкового транспорту?
66.
67. Виїхавши з Канева, рухаюсь до ГЕС. Як тільки незвично було проїжджати такий знак! (у Києві такий бачив лише на залізничному мості)
68. Над шлюзом
69. Пейзажі суто вишгородські!
70.
71.
72.
73.
74. Через ГЕС дорога дуже горбата, зате наздвичайно мало машин, можна спокійно об'їжджати всі ямки:)
75. Через міст у 1939-1943 роках проходила залізниця Золотоноша-Миронівка. Скоро 70 років як міст стоїть напівзруйнований
76.
77. Канівська ГЕС
78. Під'їздні колії
79.
80.
81.
82.
83.
84. Село Ліпляве
85. Залізничний міст до ГЕС
86. Виявилось, рейок тут вже немає, і всі побачені вище колії не з'єднані з зовнішнім світом
87. З мосту
88. Ідучи і задивляючись по сторонах, не помітив як велик заїхав у дірку між бетонними плитами
Ніби нічого страшного, але колесо не захотіло витягатися! Камінці насипались на нього і не давали рухатися вгору. Після кількох хвилин смикання вирішив знімати героїчне звільнення велика на відео
Click to view89. Спустив колесо, витягнув, поїхав далі, і неподалік від мосту почались шпали, а потім і рейки
90. А я виїхав на дорогу і поїхав у напрямку Переяслава-Хмельницького
91.
92. Планувалося знайти маршрут вздовж Дніпра, але ніякої набережної стежки там не знайшлось, і це було останнє побачення з річкою
93. Шукаю поворот у ліс, щоб якось зрізати, бо асфальтом до Переяслава 50 км
94. Темний лісок, їду паралельно до Дніпра. "Яка чудова подорож вздовж Дніпра" - думається мені у цьому темному лісі
95. Вечоріє
96.
97. Ось і заходить сонце. Взагалі тоді була біда з тим, що сонце о 19:30 заходить (зараз би так)
98.
99. Сонце зайшло, а я у якомусь лісі, у невідомо якій області України
100.
101.
102. Було вже темно коли я виїхав до села Хоцьки. Це вже Київська область, і то добре
103. З Хоцьок виїхав на трасу Бориспіль-Запоріжжя. Асфальт рівний, розмітку у світлі фар видно, тож можна собі їхати. Вже не заблукаю
104. Та далеко я так не заїхав, за півгодини під Циблями мене забрали звідси машиною. Не доїхав до місця призначення кілометрів 35 ще.
Маршрут вийшов якийсь такий
