співати

Jan 17, 2011 14:49






укр.
білор,
пол.
чес.
сл.
словен.
мак.
серб.
хор.
болг.
рос.

співати
спяваць
śpiewać
zpívat
spievať
pojejo
пее
певати
рjevati
пея
петь

Що пише російська наука про походження того слова?

Читаємо:

"... Этимология слова "петь":

Происходит от праслав. формы, от которой в числе прочего произошли: др.-русск. пѣти, пою, ст.-слав. пѣти, поѭ (др.-греч. ᾄδειν, ψάλλειν), русск. петь, пою, укр. пі́яти, пі́ю, белор. пець, пе́ю, болг. поя́, пе́я, сербохорв. пjе̏вати, словенск. pẹ́ti, pójem, чешск. zpívat, словацк. sрiеvаť, польск. рiаć, pieję, śpiewać, др.-польск. рiеć, роję, в.-луж. spěwać, н.-луж. spiwaś. Отсюда: певе́ц, пету́х, пе́сня. Дальнейшие сближения недостоверны. Предполагали связь с греч. παιάν, ион. παιήων, атт. παιών, -ῶνος «пеан, гимн в честь Аполлона, который начинается словами ἰη παιήων». О. Трубачев комментирует: слав. pěti, роjǫ должно объясняться как первонач. каузатив от глаг. piti, русск. пить, ср. тождество форм пою́ «даю пить» и пою́ «издаю голосом музыкальные звуки». Переход значений «поить» > «петь, воспевать» восходит, т. обр., к языческому обряду жертвенного возлияния. Ср. родство др.-инд. juhóti «льет» и hávatē «призывает». ..."

Тобто, як бачимо, російське "петь" близьке до старо - слов"янської, "дрєвнє - русской", а далі вже українське "пІяти" :)

а от у чехів не знайшли такої форми, то мусили написати "zpívat"... чому ж тоді не вказали такі форми з української, білоруської мов?  отака та наука... а що старо - слов"янська - вона ж староцерковна, тобто суміш старо-болгарської з греко-візантійшиною, причому староболгари - ослов"янене тюркське плем"я - то вже зовсім дрібниця...) ... ну але й то "петь" пояснити не змогли - може від "пить"(=піть) і далі вже зовсім мутні міркування (див. цитату вище)...

Давайте поглянемо своїми очима...
Беремо групу споріднених слів: "співати, спів, співак, співочий, наспівувати, виспівувати..."  і т.д. ...

Як пояснюють нам тлумачні словники, "співати" означає видавати мелодійні голосові звуки...

Подивимось, якими ще словами позначаються звуки, які зустрічаються в природі і суспільстві:

квакати, квоктати, квікати, гавкати, м'явкати -  звуки тварин і птахів;
чвакати - ще інший набір характерних звуків;
дзвакати, дзвякати - дзвінкі звуки...

Можна зауважити, що у всіх тих словах, котрими позначено різноманітні види звуків, є спільна основа -  фрагмент "вак / вок / вік/вк"... а частини слів перед тим фрагментом вказують специфіку тих звуків... Отож, саме поняття звуку, можливо, позначене отим фрагментом "вак / вок"...
Спадає на думку слово "вакати" в значенні "говорити недоречності" = "вякати"

Та й саме ж слово "звук" - чи теж не належить до тої групи? - "звук - звок - звак"!

Щоб обгрунтувати такий здогад, поглянемо на інші мови, які з ходом часу більше віддалились від української, аніж решта слов'янських, і подивимось, чи є щось подібне:

укр.
латина
англ.
нім.
фр.
італ.

звук
голос
vox, sonus
vox, vocis
sound
voice
laut
stimme
son
voix
suono
voce

Отож, можна допустити, що в україно-слов"янського "-вак/вок/вук/вік/вк-"  та латинського  "-vox/voc-"  - спільні витоки! Хоча з плином часу спеціалізація того мовного фрагменту стала дещо різною. В українській мові, як бачимо, "-вак/вок/вук/вік/вк-" позначає звуки більш загалом, а в латинській "-vox/voc-" позначає вужче поняття "голос"... що теж може наводити на певні цікаві роздуми...

Застережемося, що ніхто тут не веде мову про так звану давність української мови... Перш за все тому, що таке поняття, як давність мови, не є визначеним... всяка мова - то складна система символів, яка еволюціонує, зазнає внутрішніх змін і зовнішніх впливів, змінюється... тому говорити про давність якоїсь мови в її сучасному розумінні і вигляді - нерозумно... але можна говорити про те, що в різних мовах існують ті чи інші глибинні пласти, які є відлунням давніх історичних часів... і статистика таких пластів у різних мовах, очевидно, є різною... таким чином, нема нічого дивного в тому, що в українській мові можуть знайтись якісь відповідники латинської, а в російській мові тих відповідників з тих чи інших причин вже нема...

Повернемось до слова "співати": "спів, співак, співочий, наспівувати, виспівувати..."
Серед тих слів маємо слово "спіВАК"... тепер неважко здогадатись, що його відповідником серед слів латинського походження є слово "ВОКаліст"... це трохи несподівано, але на тлі попередніх міркувань вже не дивно...
"Співак співає", але, доволі правдоподібно, існувала форма "співак спіВАКає"! З часом і ходом розвитку мови склад "-ка-" міг втратитись... наприклад, заради милозвучності...  Отож "квакати,  дзвакати, квоктати, чвакати" додається "співакати"... як і можливо "гавакати= гавкати" та "м'явакати=м'явкати"!)  Бачимо, як поступово все стає на свої місця!

Тепер залишається розгадати спеціалізацію фрагменту "спі-"...
співати = співакати = спі+вакати...
Наразі існує думка, що "спі-" є скороченням від "сопі-", тим самим, що є наявним у словах "сопіти, сопілка"... Сопілка - духовий інструмент, з якого звук видобувається видихом повітря  в трубку з дірочками. Слово "сопіти"  означає "голосно вдихати та видихати повітря"...   Також  тут пригадується слова "спілка, спільно" (синонім "разом"). В попередньому контексті - утворене від "сопільно", що в буквальному розумінні могло означати "разом дихати", в переносному - "перебувати в одному місці"... Тоді "сопівакати" ще могло б інтерпретуватися як "разом вакати" - тобто сучасною мовою "співати хором"... Таким чином сучасне слово "співати" могло бути утвореним від гіпотетичного "сопівакати" - генерувати звук видихом,  а також "спільно (разом, гуртом) вакати". Основним фрагментом у тому та згаданих вище  інших словах було "вак", яке потім у слові "співати" скоротилося до "ва"...

... ну а вже потім у слов"янських мовах, розтрощених  чи то запліднених (як кому краще вважати) староцерковною - староболгарською,  скорочене слово "співати" скоротилось до слів "пІти (півень піє), піяти, пєть" і прочая...

От вам і Фасмер з Далем! :)

Ну й на завершення послухаємо пару гарних давніх пісень... ні, краще - співанок! )




Попередні пости з міркуваннями на мовні теми:
- німецько - російське
- разом
- семінари, конференції, симпозіуми...
- Бог
- Вертепи
- химерно - дивне )
- кінцевостарорічно - пафосне: ˈluːt.vɪç fan ˈbeːt.hoːfən
- про вірші
- пост - перепост: давність української
- литовсько - український різдвяний словничок :)
- цікава ілюстрація
- Що означає слово "Різдво" і як воно могло утворитись?
- "Якби ми вчились так як треба, то й мудрість би була своя..."
- щедрувати
- Конфуцій: значення слів...

музично-співоче, міркування, про_мовне

Previous post Next post
Up