синові ІІ

[lo_ra_in]

ми, якщо вгледітись, злі, хоч і доста невинні
впершись лобами, торуємо стежку вузьку
наші життя вже шкварчать на шорстких піднебіннях
хижих недужих пліткарок із лавки в бузку

тож не вітайся з сусідами, злись, огризайся
стукають в двері - принишкни та не відчиняй
вишкірись першим - який чудодійний цей засіб
ікла твої бездоганні, моє вовченя

Comments

[pilgrim]

хмм каждый раз читая твои стихи, мне попадаются незнакомые слова которых раньше ниразу не слышал ))

[lo_ra_in]

Дивно. В цих-то віршах які нові слова? Не можу вгадати.

[pilgrim]

Например: торуємо, шорстких піднебіннях, бузку, принишкни, вишкірись ... вроде догадываюсь по смыслу ... но слышу эти слова в первый раз :)

[sotnyk]

Як завжди, неперевершено! А "лавка в бузку" - як мені повіяло старим сибірським містом, у якому жив маленьким!... Дякую, Лоро!

[lo_ra_in]

Ой, лавки в бузку - це класика. Від Сибіру до Львова всюди є. :) І всюди з пліткарками.