Виявляється, бувають музеї без пафосу. Навпаки, складається враження, що ти в гостях, а господар десь вийшов за хлібом. Спочатку гуляєш садом, роздивляєшся скульптури і розумієш, що Бранкузі або Генрі Мур краще виглядають біля кіпарисів та магнолій, ніж на тлі білих стін. Власне, ніде про музей і не написано. Це "Колекція Пеггі Гуггенхайм" -
(
Read more... )
Comments 13
А на рахунок пуцьки, шкода. Срані моралісті.
Reply
Зате теперя яка пуцька помітна!
Моралістів скрізь насрано. Не дають мистецтву існувати!
Reply
Reply
там постійно хтось тусувався дуже впритул, тому важко було відкадрувати і подивитися6 що потрапило
Reply
(The comment has been removed)
Reply
(The comment has been removed)
Це дивно для мене: ніби й насаджувалася візуальна культура в совєтах, але чи то змістом надто тиснули, чи то якість не та, але виросли кілька поколінь людей, повністю байдужих до краси, мистецтва та прикрашання свого оточення. Живуть у сірих панельках і обурюються кольоровими будинками або графіті на стінах.
Мені зараз подобаються цей пафосний трудовий напрямок у радянському мистецтві. У нас дуже непогано була розкрита тема бокорашів - це такі леґіні, що сплавляють ліс гірськими річками. Теж поруч стихія та людина...
Знову зникаю, цього разу на чотири дні! Тож до понеділка! Тримайся!
Reply
Reply
Поїдеш - уже будеш знати, як він виглядає, а то ми бачили цей палаццо кілька разів, а потім сам музей ледве знайшли)))
Reply
Leave a comment