Не цілуй вуста намарно -
в них вогню давно нема,
наді мною - чорна глиба,
піді мною - чорна тьма.
Не дивись на мене слізно -
лід розтане, сніг зійде,
рано-пізно (краще пізно!) -
все минеться, все пройде.
І тоді за мене інший,
може, добрий, може, злий,
все долюбить, доцілує,
ранок вип’є голубий.
автор:
Т. Василько P. S. Які ж сильні рядки.